Ніколи не стануть колишніми: учений розповів, як змінюється мозок людей, які читають
Читання, як суспільне явище, останніми роками переживає не найкращі часи. Частка людей, які читають, стає дедалі меншою, проте вчені вважають, що це не лише позбавляє нас цікавих знань, а й у прямому сенсі змінює наш мозок.
Нещодавнє дослідження виявило зростаючу сумну тенденцію: все менше людей читають для задоволення. Однак багато хто з нас може не знати масштаби впливу такої активності на наш мозок і наслідки її відсутності. Вчені вирішили розповісти, як наш мозок змінюється в процесі читання і у що може вилитися відмова від книг, пише The Conversation.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Дослідження, проведене агентством The Reading Agency, засвідчило, що половина дорослих жителів Великої Британії не читає регулярно, що більше, ніж 42% у 2015 році. Серед молодих людей віком від 16 до 24 років майже чверть стверджує, що вони ніколи не були активними читачами. Цей перехід від тексту до візуальних засобів інформації порушує важливі питання щодо його потенційного впливу на когнітивний розвиток та еволюцію, пояснює Мікаель Ролл, професор фонетики в Лундському університеті.
У дослідженні, опублікованому в журналі Neuroimage, автором якого є Ролл, вивчався зв'язок між здатністю до читання і структурою мозку, в якому взяли участь понад 1 000 осіб. Результати показали, що досвідчені читачі мають виражені анатомічні особливості, зокрема в лівій півкулі мозку, яка відіграє центральну роль в обробці мови. Ключовими областями є передня скронева частка та звивина Хешля. Перша має вирішальне значення для асоціювання та категоризації значущої інформації, забезпечуючи розуміння слів шляхом інтеграції сенсорних, візуальних і моторних даних. Друга, компонент слухової кори, пов'язує фонологічну обізнаність — найважливіший попередник навички читання — зі здатністю зіставляти букви зі звуками.
Цікаво, що здатність до читання корелює з товщиною кори та рівнем мієліну в цих ділянках мозку, каже Ролл. Мієлін, жирова ізолююча речовина, підвищує швидкість нейронного зв'язку та ефективність обробки інформації. У досвідчених читців ліва слухова кора демонструвала інтригуючий баланс: вона була тоншою і водночас ширшою, оптимізуючи обробку мови за допомогою механізму, відомого як "модель повітряної кулі" зростання кори. Цей баланс підтримує категоріальне розрізнення звуків, необхідне для розуміння розмовної мови, наприклад, для розрізнення схожих звуків, таких як "д" і "т".
Адаптивність людського мозку, його нейропластичність, ще більше підкреслює важливість читання, зазначає Ролл. Факти свідчать про те, що такі види діяльності, як читання, можуть змінювати структуру мозку, збільшуючи товщину кори у відповідних областях. Наприклад, було показано, що інтенсивне вивчення іноземних мов викликає помітне зростання цих ділянок, що посилює користь регулярного читання для когнітивного здоров'я. Зниження популярності читання може означати більш серйозні наслідки для суспільства, зокрема для того, як люди обробляють інформацію і спілкуються один з одним.
Якщо читання продовжить скорочуватися, це може призвести до зниження колективної здатності людства інтерпретувати складні ідеї та співпереживати чужій точці зору. Залучення до літератури можна розглядати не тільки як особисту звичку, а й як акт збереження когнітивних і соціальних навичок, які приносять користь суспільству в цілому.
Раніше Фокус писав про те, що вчені дізналися як розпізнати незвично розумних людей. Існує думка, що розумних людей можна розрізнити з першого ж погляду, але вчені пішли далі і вирішили виділити чіткі риси характеру, які притаманні власникам підвищеного інтелекту.
Також Фокус писав про те, як визначити володарів "рухливого інтелекту". Рухомий інтелект досить сильно відрізняється від свого більш стандартного виду, і вчені виділили риси характеру, за якими можна визначити його носіїв.