Вакцинація буксує. Головний санлікар про агресивну прищеплювальну кампанію та осінній спалах COVID-19

Ігор Кузин
Фото: Фото надане пресслужбою МОЗ | Ігор Кузін: "У межах пандемії кожен повинен навчитися захищати себе від інфекційних захворювань"

Чи будуть в Україні викидати протерміновану вакцину, чому мільйони українців не довіряють лікарям і яке навантаження на систему охорони здоров'я стане надкритичним? Про це Фокус поговорив з Ігорем Кузіним, головним санітарним лікарем України та заступником міністра охорони здоров'я.

Хто він: Головний санітарний лікар України, заступник міністра охорони здоров'я

Чому він: Як ніхто інший знає про те, як в Україні просувається вакцинальна кампанія проти COVID-19

Вакцинація від COVID-19 в Україні розпочалася 24 лютого 2021 року. За затвердженим тоді ж із календарним планом уряд до кінця року має прищепити 14,4 млн українців, але за сім місяців кампанії не вдалося вийти навіть на половину цього показника, не кажучи вже про те, щоб зрівнятися з європейською статистикою. Щоправда, в МОЗ ще є час, щоб поліпшити результати, тим паче що зараз можуть вакцинуватися всі охочі, — препаратів у країні вистачає.

"Люди переконані, що лікар за кожного вакцинованого отримує фінансову винагороду, і саме з цієї причини він нібито зацікавлений в тому, щоб прищепити всіх"

Проте держава підходить до критичної точки, коли всі ті, хто хотів зробити щеплення, вже це зробили, а мільйони людей, які залишилися, як і раніше, не довіряють вакцинам і медпрацівникам, боячись побічних ефектів від щеплення. Тому уряд готується ввести в Україні обов'язкову вакцинацію для окремих працівників освітньої системи і держслужбовців. В інтерв'ю Фокусу Ігор Кузін підтвердив, що в Міністерстві охорони здоров'я це питання обговорюється, проте жодною конкретною інформацією головний санлікар поділитися не зміг. Зате він розповів про "агресивну" прищеплювальну кампанію, про те, як використовують вакцину AstraZeneca, в якої закінчується термін придатності, і чи вдасться Україні впоратися з осіннім спалахом COVID-19.

Страх як стимул

— Сьогодні повністю вакциновані 5,2 млн українців, це 12% населення. Якщо подивитися на сусідні країни, то там зовсім інші цифри: в Польщі — 51%, у Словаччині — 41%, у Туреччині — 49%, і навіть в Білорусі вже 15%. У чому причина такої ганебної статистики у нас?

— В Європі процес вакцинації почався трохи раніше — перші поставки препаратів, розгортання інфраструктури тощо.

— Та це ж не набагато раніше у них почалося.

— На кілька місяців [масова вакцинація в Євросоюзі стартувала 27 грудня 2020 року]. І перші три-чотири місяці в країнах Європи відбувалося відносне нарощування потенціалу. У нас вся інфраструктура також розгорталася поступово — передислокація медичних працівників, відкриття нових вакцинальних центрів. Зараз ми вже вийшли на середньоєвропейські темпи за щоденною вакцинацією, і сподіваюся, що сумарно теж досягнемо європейських показників.

Ігор Кузин
Самосвідомість: Ігор Кузін упевнений, що зараз все залежить від колективної відповідальності українців

Незважаючи на те що вся інфраструктура вже повністю розгорнута, вона не працює на повну потужність. Щоденні середні показники вакцинації зараз знаходяться на рівні 110-120 тис. за добу, але розрахункова потужність [системи] становить 250 тис. на добу. До цього ми і прагнемо.

— Чому така різниця між розрахунковою потужністю і реальними цифрами?

— На це впливають різні чинники. Насамперед це пов'язано з тим, який попит на вакцину, скільки людей готові зробити щеплення. Треба витратити час на те, щоб переконати громадян прийти, дати їм необхідну інформацію. У деяких регіонах ми стикаємося з браком медпрацівників. Якщо влітку їх було достатньо для всіх центрів вакцинації, то зараз стає все менше через те, що лікарі "первинки" повертаються до обслуговування населення, адже зростає кількість випадків COVID-19 і сезонних гострих респіраторних вірусних інфекцій. Ми працюємо над оптимізацією мережі вакцинальних пунктів, можливо, скоротимо їхню кількість, щоб вони не простоювали без діла.

"Зараз є майже 3,5 млн доз AstraZeneca. Якщо відштовхуватися від нинішніх темпів використання вакцини, то ми встигнемо витратити приблизно 900 тис. доз"

Третій фактор — це можливість вибору вакцини. Ті центри, які пропонують так званий асортимент препаратів, користуються великим попитом у населення. Однак у віддалених місцях найчастіше представлені одна-дві вакцини, у пацієнтів немає можливості вибрати, і вони неохоче туди звертаються, тож такі центри показують меншу кількість вакцинації. Зараз ми сфокусувалися на тому, щоб підвищити ефективність роботи всієї розгорнутої у нас інфраструктури. І я б не назвав це великим відставанням від європейських держав.

— Тим не менше 12% і 50% — це істотна різниця!

— Україна переходить на жовтий рівень тільки цього тижня [інтерв'ю відбулося 21 вересня]. У Європі ці норми діють уже кілька тижнів, а в деяких країнах — кілька місяців. У Великобританії спалах "Дельти", яка дійсно змусила населення країни вакцинуватися, сталася влітку. А у нас тільки зараз йде погіршення епідситуації.

— Тобто ви розраховуєте на те, що, коли ситуація погіршиться, люди підуть вакцинуватися?

— У багатьох країнах, на жаль, саме погіршення ситуації провокує людей зробити щеплення.

Важливо
За відсутність щеплення будуть відстороняти від роботи: МОЗ затвердило наказ (відео)

"Комунікація зашкалює"

— Багато експертів говорять, що МОЗ провалило комунікацію з населенням, і насамперед це стосується ефективної соціальної реклами. Чому практично немає пропаганди вакцини в транспорті або супермаркетах?

— Не згоден із цим. Згідно з Національною дорожньою картою з вакцинації, ми спочатку фокусувалися на групах ризику — медпрацівниках, вчителях, літніх людях. Комунікація була спрямована саме на ці категорії населення.

— Але так і з ними ж не було нормальної комунікації. Особливо з пенсіонерами.

— Була. Групу 65+ почали вакцинувати лише на четвертому етапі [стартував 23 червня]. Зараз існують і смс-розсилки із закликом вакцинуватися, і публікації в газетах, на які підписуються переважно люди пенсійного віку. У поліклініках, відділеннях "Ощадбанку", "Укрпошти" є постери про щеплення. Окремо ЮНІСЕФ працює з молодими людьми, мотивуючи їх залучати своїх бабусь і дідусів до вакцинації. Кількість комунікації насправді зашкалює.

Україна істотно відстає від країн Євросоюзу за темпами вакцинації, але в МОЗ запевняють, що все під контролем.

— Можливо, в обласних центрах це й працює, але в маленьких містах, районах, селах такої реклами немає. Навіть сімейні лікарі не пропонують людям вакцинуватися, не дають необхідну інформацію. Хіба це не їхнє завдання?

— У кожного медпрацівника є пакет матеріалів щодо кожного типу вакцин, що використовується в Україні. МОЗ зі свого боку намагається достукатися до кожного і переконати вакцинуватися. І не тоді, коли жахне-бахне і почнеться червона зона, а заздалегідь. Ми використовуємо всі можливі канали комунікації: друковані ЗМІ, радіо, телеефіри, постери, співпрацюємо з банками. Однак останні соціологічні дослідження показують, що через таку агресивну комунікаційну кампанію знизився рівень довіри до медпрацівників. Наприклад, є дані з Полтавської області, де майже нульовий рівень довіри до медичних працівників. Місцеві жителі переконані, що лікар за кожного вакцинованого отримує фінансову винагороду, і саме з цієї причини він нібито зацікавлений в тому, щоб прищепити всіх.

Соціальна реклама вакцинації
Виборча комунікація: Рекламу вакцинації можна знайти лише в обласних центрах України

МОЗ здійснює офіційну комунікацію, але 30-40% людей все одно більше довіряють рідним, друзям і колегам, і на цей механізм впливати вкрай складно. Також повинна бути відповідальність роботодавців, які зобов'язані гарантувати безпечні умови роботи для своїх співробітників і сприяти тому, щоб вони вакцинувалися.

— У червні МОЗ запустило вакцинацію організованих колективів. Команда Фокуса теж подала заявку, але так і не дочекалася її. Більш того, дізнатися на "гарячій лінії", які ми за рахунком, як швидко просувається черга, виявилося неможливо. Чому таку класну ідею так погано реалізували?

— Запис колективів на вакцинацію був проміжним заходом. На той момент ще існував обмежений доступ до вакцин, але ми розуміли, що у великих групах людей, які працюють разом, ризик інфікуватися досить серйозний, тому вирішили вакцинувати їх за допомогою мобільних бригад. На гарячій лінії лише реєстрували заявки, далі їх передавали в регіони. Черга не була єдиною, тому оператори, наприклад, не могли сказати ваш номер. У більшості регіонів це спрацювало. Але ми стикалися з різними проблемними ситуаціями, коли не вистачало препаратів або неможливо було організувати вакцинацію всієї команди, тому що вона була занадто маленька або занадто велика. Саме це підштовхнуло нас до того, щоб запустити п'ятий, завершальний, етап. Це сталося після того, коли ми прищепили 70-80% організованих колективів серед тих, хто подав заявку.

Важливо
Жителям Мукачевого за COVID-щеплення обіцяють самокати, велосипеди і Renault Duster

— Є приклад поганої комунікації і всередині системи. На початку липня МОЗ заявило, що всі охочі можуть щепитися Pfizer, але координатор вакцинації в Києві Василь Животенюк того ж дня сказав, що це неможливо. Чому так вийшло?

— По-перше, весь світ зіткнувся з унікальною ситуацією, коли треба вакцинувати великі групи населення одномоментно. Для України це теж абсолютно нова практика. По-друге, коли ухвалюється те чи інше рішення, спочатку воно обговорюється на рівні Міністерства охорони здоров'я, а потім спускається до всіх обласних координаторів і відпрацьовується воно не завжди дуже добре. Ми часто відвідуємо регіони з моніторинговими візитами, щоб переконатися, що все відбувається відповідно до рішень міністерства. Але проблема з передаванням інформації все одно існує і буде існувати далі. Складнощі можуть виникати через неправильне планування на рівні областей, але вони вирішуються в оперативному режимі. У Києві ситуацію з розподілом вакцин нормалізували протягом двох-трьох днів.

— Із Pfizer так швидко все не розв'язалося. Він став доступний лише на п'ятому етапі вакцинації.

— Зараз такої проблеми точно немає.

AstraZeneca для всіх

— 14 вересня в Маріуполі повідомили, що в них залишилася тисяча доз препарату Moderna, його утилізують. Вакцину дійсно знищили? І яка доля чекає AstraZeneca, у якій термін придатності закінчується восени?

— За моєю інформацією, препарат Moderna в Україні не утилізували. Цю вакцину — 2 млн доз — ми отримали в межах гуманітарної допомоги, вона розподілялася двома великими партіями. Термін її використання — до 31 грудня 2021 року, але після розморожування — 30 днів. Усі регіони, зокрема Донецька область, відзвітували, що повністю використали отримані препарати, списань не було. Є тільки одне звернення від Рівненської області, де залишилося 3-4 тис. доз ще замороженої вакцини. Ми її заберемо на національний рівень і використаємо.

масова вакцинація
Напливу немає: Центри масової вакцинації не працюють на повну потужність

З приводу AstraZeneca. Зараз на рівні країни є майже 3,5 млн доз вакцини з різними термінами придатності. В однієї партії термін закінчується у вересні, але її залишилося небагато. Основну кількість треба використати до кінця жовтня і до кінця листопада. Якщо відштовхуватися від нинішніх темпів використання вакцини, то за цей час ми встигнемо витратити приблизно 900 тис. доз. Тобто ризики її не використовувати дійсно існують. Тому зараз ми підсилюємо вакцинацію саме цим препаратом для вчителів, медиків та установ пенітенціарної системи.

"Локалізація Pfizer або Moderna в Україні цілком реальна. Компанія "Індар" уже впроваджує свою дослідницьку програму локалізації"

AstraZeneca лише в невеликій кількості областей передається в маленькі міста або села. Проблема в тому, що це 10-дозні флакони і лікарі бояться відкривати їх, якщо набирається всього чотири-п'ять охочих зробити щеплення. Однак МОЗ офіційно дозволило використовувати флакон для меншої кількості людей. Іншими словами, можна вакцинувати п'ять осіб, а решту п'ять доз вилити. Але ми все одно стикаємося з тим, що деякі регіони неохоче передають її на рівень територіальних громад і далі. Тобто поки AstraZeneca переважно залишається у великих містах, де є асортимент вакцин і хтось обирає AstraZeneca, але більшість надають перевагу Pfizer.

— Кілька тижнів тому кияни, які отримали першу дозу препарату Moderna, не змогли знайти другу — вакцини не було ні в центрах масової вакцинації, ні в поліклініках. Як вийшло, що її не змогли правильно розподілити?

— Ми стикаємося з тим, що 5-7% людей не приходять для отримання другої дози в призначений термін — вони або у відпустці, або в них не вистачає часу на це. Так сформувалася певна кількість резервних доз, причому з обмеженим терміном придатності. У той же час мРНК-вакцини (Moderna і Pfizer) можна міксувати між собою. Оскільки в нас було багато запитів на Moderna, то ми вирішили використовувати резервний запас як першу дозу, але відразу попереджали людей, що цього препарату більше не буде, тож другу дозу вони повинні зробити Pfizer. Це абсолютно нормально, така взаємозамінність визнається на рівні Євросоюзу, і сертифікат точно так само генерується в "Дії".

Важливо
У ЄС можуть схвалити застосування бустерної вакцини Pfizer, — Reuters

— Ви до цього згадали, що в Рівненській області залишилась Moderna, зараз ми говоримо про те, що кияни не могли її знайти. Чому не можна оперативно перекинути вакцину з одного регіону в інший — туди, де є попит?

Кожна область звітує після завершення вакцинального періоду, тобто коли вже прищепили пацієнтів другою дозою. Інформацію з Рівного ми отримали тільки зараз і тепер будемо вирішувати, як використовувати вакцину, що залишилася. Але людям, які не отримали друге щеплення [Moderna], я б радив не чекати перерозподілу і вакцинуватися Pfizer.

"У багатьох країнах саме погіршення ситуації провокує людей зробити щеплення"

— Люди скаржаться на те, що не можуть згенерувати сертифікати в "Дії" на android-пристроях.

— 95% проблем із генерацією сертифікатів — це помилки під час введення інформації в електронну систему охорони здоров'я. У такому випадку варто звернутися до сімейного лікаря або в ту вакцинальну бригаду, де робили щеплення. Якщо ситуація не дозволяється, то зателефонувати на 0 800 60 20 19 — в контактний центр МОЗ, де допоможуть відкоригувати запис.

— Зараз термін дії сертифіката — один рік, проте в "Дії" зберігається старий запис — на пів року. Коли ця інформація оновиться?

— Спочатку сертифікати видавали на шість місяців, але потім термін дії збільшився. Якщо пацієнт отримав сертифікат на пів року, то ближче до закінчення цього терміну сертифікат у додатку треба видалити і згенерувати новий, який буде з коректною інформацією.

— Чому не можна це зробити зараз?

— Функціонал ще налаштовується. Сертифікати з правильним терміном повинні автоматично генеруватися з 1 жовтня. Я б радив почекати офіційного релізу.

Передчасні бустери

— В Ізраїлі 3 млн осіб уже отримали третю — бустерну — дозу вакцини. З 20 вересня бустерні шоти доступні в Чехії. У США говорять про третє щеплення для групи 65+. Чи готується МОЗ до цього?

— Позиції щодо третьої дози в світі зараз дуже суперечливі. Ні Moderna, ні Pfizer ще не опублікували результатів клінічних досліджень, які доводять, що рівень імунної відповіді після введення бустерної дози дає більший захист від COVID-19, ніж використання двох доз. Єдині наявні доказові дані стосуються третьої дози для іммунокомпроментованих людей, тобто тих, у кого серйозні проблеми з імунітетом. Це люди у віці 80-85+, пацієнти з онкозахворюваннями, з імунодефіцитом.

"За умов навантаження у 70 тис. ліжок система охорони здоров'я вже не може адекватно надавати ургентну медичну допомогу"

Кілька тижнів тому FDA — Управління із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США — дозволило використання бустерних доз для цієї категорії людей. Ми теж розглядаємо питання введення бустерних доз для зазначених вище груп пацієнтів. Це питання буде винесене на Національну технічну групу експертів із питань імунопрофілактики наприкінці вересня, і ми зможемо почути їхню професійну думку про те, для яких груп населення її варто використовувати, якими вакцинами і в яких часових проміжках.

— Група компаній "Лекхім" анонсувала виробництво вакцини CoronaVac на підприємстві в Харкові. МОЗ купуватиме ці препарати?

— "Лекхім" — це офіційний постачальник вакцини CoronaVac в Україні. Дійсно, корпорація зараз веде переговори з приводу локалізації виробництва. Сировину будуть доставляти з Китаю і розливати вже тут. Це, безумовно, перевага для України — відсутність додаткових транспортних витрат, ми зможемо укладати гнучкі контракти. Виробництво обіцяють запустити в першому кварталі 2022 року.

— Наскільки реальна локалізація у нас Pfizer або Moderna?

— Це цілком реально. Компанія "Індар" уже впроваджує свою дослідницьку програму локалізації мРНК-вакцини в Україні, яку презентували на засіданні Ради національної безпеки України. Велика науково-дослідна команда працює над тим, щоб процес виробництва був повністю українським. Навіть реагенти повинні постачати вітчизняні хімзаводи.

Важливо
Не тільки COVID-19. Які штами грипу прийдуть в Україну в цьому році

Взагалі коронавірусна хвороба перезапустила активність наших учених. МОЗ створило так званий біокластер, який дозволяє оновлювати вітчизняне біотехнологічне виробництво. Ми плануємо замовити в українських дослідників розробку 18 інноваційних тест-систем діагностики особливо небезпечних інфекційних захворювань. Зараз лікарі не діагностують частину інфекційних захворювань тільки тому, що в країні немає таких тестів. Усі роботи повинні завершитися до кінця I кварталу 2022 року. Надалі держава зможе закуповувати або виробляти спільно з бізнесом медичні вироби та вакцини. Основна стратегія і президента, і міністерства — це забезпечення фармацевтичної незалежності країни.

— Про українську вакцину проти COVID-19 багато говорили в минулому році, але зараз усе затихло. Може, якраз біокластер дасть можливість розробити вітчизняний препарат?

— Ми повинні розуміти, що ініціативи МОЗ — це прикладні розробки. Фундаментальні розробки, зокрема створення вакцини, курирує Національний фонд досліджень України, який підпорядковується Міністерству освіти та науки України. Зараз фонд фінансує дві великі дослідницькі групи, що працюють над створенням української вакцини: команду академіка [Сергія] Комісаренка [директор Інституту біохімії ім. Палладіна] і команду академіка [Андрія] Сибірного [директор Інституту біології клітини у Львові]. Вони знаходяться на різних етапах, але, за попередньою інформацією, кожна з цих наукових груп досягла певних успіхів. Наприкінці року вони повинні публічно відзвітувати перед Національним фондом досліджень.

Важливо
Понад 40 тисяч підписників. Telegram заблокував італійський чат антивакцинаторів "Basta Dittatura"

Помірний сценарій

— Інститут показників та оцінювання здоров'я у Вашингтоні дає прогнози щодо ситуації в Україні. За його оцінками, потреба в реанімації в листопаді складе 12 тис. місць. На початок грудня очікується пік смертей — до тисячі осіб на день. При цьому прогнозують 30% прищепленого населення в країні. Ви згодні з такими прогнозами?

— Зараз багато найрізноманітніших прогнозів, але в довгостроковій перспективі вони погано працюють. Усі прогнози показують стрімке зростання захворюваності в листопаді та переповнену систему охорони здоров'я. ВООЗ спільно з Національною службою здоров'я України розробила три можливі сценарії розвитку подій: оптимістичний, песимістичний і помірний, за яким ми зараз якраз рухаємося, але ситуація може швидко змінюватися. На рівні кожної області у нас є дві-три резервні лікарні. Зараз налічується приблизно 40 тис. ліжок, у разі погіршення ситуації можна розгорнути до 70 тис., а з урахуванням резервних установ — до 90 тис. ліжок. Але ми повинні розуміти, що за умов навантаження у 70 тис. система охорони здоров'я вже не може адекватно надавати ургентну медичну допомогу, тобто можуть виникнути проблеми з плановими операціями, з лікуванням інфарктів, інсультів, інших хвороб. Тому МОЗ сьогодні закликає всіх вакцинуватися, щоб не допустити цього.

Важливо
98% померлих від коронавірусу українців старше 60 років не були вакциновані, — МОЗ

У будь-якому автобусі чи маршрутці безліч пасажирів їздять без масок. В інтерв'ю Катерині Булавіновій ви розповідали про маскові рейди, але я не бачила жодного. Чи не повинна держава більш жорстко реагувати на безвідповідальність людей?

— У мене зустрічне запитання: скільки разів ви робили зауваження тим, хто не носить маску?

Це не моє завдання.

— Зараз усе впирається в свідомість і колективну відповідальність. У кожен автобус не поставиш поліцейського. Проте щодоби в Україні складається приблизно 200-300 протоколів за порушення маскового режиму. Після переходу на жовтий рівень поліцейських рейдів стане ще більше. Але справа в тому, що громадяни не роблять жодних висновків. Тобто для них входження в червону зону — це лише питання часу. У межах пандемії кожен повинен навчитися захищати себе від інфекційних захворювань. Персональний захист — це гарантія того, що людина нормально переживе цей сезон. Безумовно, можна виписувати протоколи, організовувати перевірки, але, якщо свідомість людей не зміниться, ми ніколи не зможемо вийти ні з локдаунів, ні з жовтого рівня епіднебезпеки.