Громовиця і градовий ніж: які ритуальні предмети використовують справжні мольфари

Карпати приймають тисячі туристів, готелі переповнені, і знову в медіа активізувалися персонажі, які називають себе "мольфарами". Мольфари дають прогнози на 2022 рік. Мольфари щось рекомендують президентові. Знайомі заголовки? Нагадаємо, що останній публічно відомий мольфар Михайло Нечай загинув 2011 року. А "цілителі", які активно дають інтерв’ю українським медіа, зазвичай, просто прагнуть заробити на туристах. Якщо десь у Карпатах і залишилися справжні мольфари, то вони є самітниками та віддають перевагу відокремленому життю високо в горах. Не шукайте мольфарів в YouTube! Тим, хто прагне зцілення в Карпатах, доведеться розпитувати місцевих жителів та бути готовими до подорожі далеко в гори. І не плутайте мольфарів із знахарями-травниками, яких можна зустріти в базарний день у Верховині та Яремчі. Основна могутність мольфара – у його словах, що мають магічну, цілющу силу.

Ритуальні предмети, що використовують у магічній практиці справжні "карпатські маги", мають назву "мольфа". Мольфою може бути будь-який предмет або річ, заговорені віщуном. Клапоть тканини, люлька-вупа, оберіг із квітів, перстень на палець, браслет на руку, медальйон чи амулет, дорогоцінне каміння чи шматок мінералу із сусідньої гори ⎯ усе це може бути "мольфою" відтоді, як "мольфар" промовив свою примовку над предметом. Зазвичай у промовці він звертався до чотирьох стихій: води, вогню, повітря, землі. Та до чотирьох сторін світу. Дуже схожі підходи мають китайці у своїх лікувальних практиках. Чи не так?

Існувало кілька найвідоміших ритуальних "мольф". Наприклад, відома багатьом "громовиця" – шматочок дерева з природним отвором, що захищав власника від удару блискавки. Ритуали з громовицею робив Михайло Нечай. Він підпалював шматки дерева з отворами та димом обкурював людину, яка постраждала від пристріту або порчі. Також громовицею лікували переполохи в немовлят.

"Градовий ніж" ⎯ вірний друг мольфара, яким припікали виразки на тілі, рани від укусу змій. Назва така, тому що цим ножем мольфар міг розігнати хмари та град.

"Зґарди" ⎯ обереги у формі кулонів із арійськими символами Сонця (спаплюжена фашистами свастика). Зґарди носили на шиї на спеціальних ланцюжках особи, що пройшли духовну ініціацію. Побачити на власні очі зґарди сьогодні неможливо. Практика виливати магічні кулони арійських брахманів до наших днів не збереглася. Розповідають, що існують мольфарські зґарди, яким понад тисячі років. Вони мають потужну енергетичну силу та захищають рід свого першого власника сторіччями.

"Мосяжні перстні" ⎯ це прикраси-обереги, відлиті із суміші міді, прикрашені зображенням духів-опікунів. За повір'ями, за допомогою перстня мольфар міг потрапити в минуле чи майбутнє або навіть стати невидимим.

"Вупа" ⎯ люлька мольфара. Символічний ритуальний предмет, який також полюбляли і козаки-характерники. За допомогою "вупи" – проводились магічні та лікувальні ритуали, що передбачали вдихання чудодійної пари карпатських трав. Трави для вупи збирали особливим чином в певний період року, потім ретельно вимочували в лікувальних сумішах та сушили на сонці як тютюнове листя. Ритуалами з вупою мольфар міг зняти порчу, передбачити майбутнє або зробити людину щасливою та радісною. Під час затягування люлька видавала довгий звук "вууп". Звідси й походить назва, а саму церемонію називали "тягнути вупу".

"Тотеми" – це виготовлені мольфаром обереги зі шкіри, шерсті, ікл або рогу тварин, що одягали на головний убір гуцула. Символізують зв'язок із братніми тваринами, які допомагали людині вижити в горах, ⎯ воли, корови, вівці, олені. Традиції прикрашати капелюха збереглися в гуцулів до наших днів. Зазвичай, це або шкіряні мотузочки, або пір’я фазана.

Окрім промовок над ритуальними предметами, мольфари активно використовували цілющі властивості мінералів та джерельної води. Каміння та воду вони вважали живими істотами, які здатні як вилікувати, так і нашкодити. Пам’ятаєте сюжети казок про живу та мертву воду? А цілющі властивості мінералів уже підтверджені сучасними вченими.

Звичайно, мольфари сотні, якщо не тисячі, років використовували знайомі нам карпатські трави: робили узвари, чаї, настоянки, мазі на смальці або маслі. Але все ж таки магічних властивостей речі набували після промовлених віщуном замовлянь. Такий букетик може захистити оселю від тарганів, змій та гризунів. Допоможе здужати вірусні захворювання, покращить самопочуття та навіть стосунки в парі. Якщо натрапите на жмуття сухої трави на панелі автомобіля в Карпатах, розпитайте власника про мольфара. Можливо це ваш шанс познайомитися зі справжнім Майстром.

Наостанок кілька корисних порад тим, хто шукає зустрічі з карпатськими магами. Мольфар ніколи не рекламує свої послуги, не озвучує вартість ритуалів і не бере грошей безпосередньо із рук хворого. У давні часи народному цілителю несли те, хто чим був багатий: продукти, збіжжя, домашніх тварин. Місцеві жителі кажуть, що потрапити до мольфара можна лише з відкритим серцем, зі справжньою бідою чи хворобою. Люді, які прагнуть зустрічі з мольфаром заради розваги (дізнатися майбутнє, приворожити багатого нареченого й таке інше) приречені на невдачу. Якщо вже потрапили до оселі мольфара, будьте щирими та відвертими. А отримавши допомогу, знайдіть можливість залишити подарунки або кошти, не передаючи їх у руки, бо це може образити віщуна.

Чи залишилися в Карпатах справжні мольфари – сказати важко. Але люди із надзвичайними здібностями, які по-особливому відчувають Всесвіт та розуміють закони Природи, жили у наших горах завжди. Навіть не знайшовши шлях до мольфара, подорож до Карпат буде вам корисною: відпочити від столичних заторів, надихатися кришталевим повітрям, відчути щастя від природи та спілкування з рідними – це вже перший крок до зцілення.