Турецькі ікла бенгальського тигра: РСЗВ TRG-300 для Бангладеш

Бангладеш – восьма за кількістю жителів країна у світі із населенням понад 168 мільйонів людей. Попри те, що збройні сили Бангладеш налічують близько 225 тисяч військовослужбовців, які часто беруть участь у миротворчих місіях по всьому світу, їм не вистачає далекобійної зброї та сучасних бойових літаків. Програма модернізації збройних сил Forces Goal 2030, що розпочалася у 2009 році, спрямована на впровадження цих та інших нових можливостей, оскільки сусідня М'янма вже досягла великих успіхів у посиленні своєї армії.

Фокус переклав статтю Стейна Мітцера та Юста Оліманса, присвячену турецькому РСЗВ TRG-300, за допомогою яких армія Бангладеш готується наростити свій артилерійський потенціал.

В рамках програми Forces Goal 2030 армія Бангладеш приділяє велику увагу підвищенню вогневої могутності своїх артилерійських підрозділів, придбавши 49 122-мм РСЗВ WS-22, 36 152-мм самохідних знарядь Nora B-52, РЛС контрбатарейної боротьби SLC-6 тактичних розвідувальних БПЛА C4EYE для ураження цілей. У 2021 році Бангладеш отримала свою найпотужнішу систему озброєння – РСЗВ TRG-300 Kasirga (Тигр) з максимальною дальністю стрільби близько 120 км. Для порівняння, дальність стрільби 122-мм РСЗВ WS-22 становить близько 45 км.

Загалом 18 РСЗВ TRG-300 надійшли на озброєння 51 полку РСЗВ армії Бангладеш, що базується в Саварі недалеко від Даки. Цей полк також озброєний 122-мм знаряддям WS-22, 40 122-мм реактивних снарядів якого готові до стрільби, а ще 40 знаходяться у переносному запасі. 122-мм ракети WS-22 оснащені інерційним термінальним наведенням, тому вони точніші, ніж звичайні 122-мм РСЗВ "Град", з круговим імовірним відхиленням (КІВ) близько 30 метрів. Турецька TRG-300 може стріляти чотирма 300-мм ракетами на відстань 120 км (105-кг боєголовки) або 90 км (190-кг боєголовки) з КІВ менше 10 метрів.

TRG-300 – не перший вид військової техніки, придбаний у Туреччини. Армія Бангладеш досі має в своєму розпорядженні парк бронемашин Otokar Cobra I і Cobra II, придбаних у 2000-х і 2010-х роках. Вони були задіяні у низці миротворчих місій. Бангладеш також використовує дев'ять румунсько-турецьких БТР RN-94, переобладнаних під машини швидкої допомоги. Частка Туреччини як постачальника зброї та обладнання для Бангладеш лише розширюватиметься, а компанія STM зараз лідирує у програмі майбутніх фрегатів для Бангладеш. Ця держава також виявляє інтерес до турецького безпілотного літального апарату Bayraktar TB2 та ЗРК Hisar-O.

Бангладешські TRG-300 базуються на шасі російської вантажівки КамАЗ-65224 6×6. Оскільки пускова установка TRLG-300 модульна, її можна використовувати для запуску (керованих) 122-мм та 230-мм ракет шляхом простої заміни напрямних або контейнерів. Це значно підвищує експлуатаційну гнучкість системи. Керовані ракети TRLG-122/230 також можуть вражати цілі, вказані БПЛА з цілеуказівником лазера. Така взаємодія з безпілотниками значно розширює можливості TRG-300 і може стати економічно ефективним методом подальшого розширення можливостей Бангладеш без необхідності придбання нових пускових систем.

Іншими підтвердженими операторами TRG-300 є Туреччина, Азербайджан та Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ). Азербайджан та ОАЕ вже використовували свої системи у конфліктах: Азербайджан розгорнув TRG-300 (разом з керованими ракетами TRG-230) проти вірменських укріплених позицій та інших цілей глибоко за лінією фронту під час Нагірно-Карабахської війни 2020 року, а ОАЕ розгорнули свої системи у Ємені під час інтервенції до цієї країни під лідерством Саудівської Аравії. Аналогічно бангладешським TRG-300, основою для азербайджанських TRG-300 служить вантажівка КамАЗ-63502 з колісною формулою 8х8. ОАЕ вибрали зовсім інший підхід, встановивши ракети TRG-300 на масивну вантажівку Jobaria MRL, яка може нести до 16 ракет TRG-300.

Придбання TRG-300 є першим кроком Бангладеш у створенні артилерійського потенціалу для своїх збройних сил. Модульність пускової установки дозволяє використовувати керовані ракети TRLG-122 і TRLG-230 без придбання додаткових систем, що робить її ідеальним вибором для диверсифікації можливостей прицілювання в рамках бюджету.

Потенційна взаємодія з БПЛА під час бойових дій ще більше розширює ці можливості за невеликих витрат, одночасно впроваджуючи розвідувальні здібності, що мають першорядне значення для функціональної армії. Якщо чутки про створення другого полку TRG-300 (ще 18 пускових установок) вірні, то перспективи бангладешських військових у досягненні своїх цілей до 2030 року виглядають все краще і краще.

Важливо

Азіатські буревісники. Таїланд і його парк БПЛА