Вперше з часів Холодної війни у НАТО узгодили відповідь на можливу атаку Росії, – ЗМІ

У понеділок, 10 липня, союзники по НАТО змогли досягти згоди щодо регіональних планів, у яких детально описано, як Альянс відповість на напад Росії. Про це інформує Reuters.

Під час ухвалення рішення вдало подолати блокаду Туреччини. Рішення ухвалене напередодні зустрічі лідерів на саміті у Вільнюсі.

У повідомленні йдеться про те, що протягом десятиліть у НАТО не бачили потреби у широкомасштабних оборонних планах, оскільки організація вела війни малої інтенсивності на території Афганістану та Іраку. У блоці відчували, що пострадянська Росія більше не становить для світу загрози. З огляду на те, що найкривавіша війна в Європі з 1945 року вирує прямо поблизу кордонів НАТО – в Україні, тепер Альянс попереджає, що повинен мати планування задовго до того, як може виникнути конфлікт із подібним супротивником, таким як Москва.

Рішення далося непросто, адже Туреччина блокувала затвердження планів. Це відбувалося у зв'язку з формулювання щодо географічних місць, таких як Кіпр.

Саміт НАТО у Вільнюсі

Лідери НАТО збираються у Вільнюсі 11-12 липня на саміт. На заході вони обговорять членство Швеції та майбутні відносини Альянсу з Україною. Викладаючи свої регіональні плани, НАТО також дасть країнам вказівки щодо того, як оновити сили та матеріально-технічне забезпечення.

Необхідність фінансування цієї фундаментальної зміни є однією з причин, чому держави мають намір підвищити цільовий показник військових витрат Альянсу у столиці Литви, зробивши поточну ціль у 2% національного ВВП мінімальною вимогою. Офіційні особи НАТО підрахували, що на повну реалізацію планів потрібно кілька років, хоча вони наголошують, що за потреби Альянс може негайно розпочати відповідь у разі атаки Росії.

Нагадаємо, 10 липня видання Bild з посиланням на секретний документ повідомило, що США та Німеччина виступили за дотримання "Плану дій щодо членства" та проти його спрощення для України. В уряді ФРН підтвердили журналістам, що не підтримали ініціативу. Також виступили проти США, тоді як Велика Британія, Франція, Польща та країни Балтії підтримали рішення.