Війна Росії в Україні відродила плани ЄС стати ще більшим, — CNBC

Несподіваним результатом російсько-українського конфлікту стало відродження інтересу Євросоюзу до розширення на стратегічно значущі Західні Балкани. Однак залишається незрозумілим, наскільки готовий сусідній регіон зробити необхідні кроки для приєднання до Союзу. Про це повідомляє видання СNBC.

Західні Балкани, що включають в себе Албанію, Боснію та Герцеговину, Північну Македонію, Чорногорію, Косово та Сербію, — це суттєва біла пляма на карті членства в Європейському Союзі в регіоні Південно-Східної Європи. Попри постійні подачі заявок кожною з цих країн на отримання статусу кандидата або потенційного кандидата в члени ЄС із моменту розпаду соціалістичної федерації Югославії в 1992 році, рух у напрямку членства в ЄС просувався повільно.

"Я бачу, що Євросоюз більше готовий до Балкан, ніж Балкани до Євросоюзу", — вважає спеціальний представник ЄС із Західних Балкан Мирослав Лайчак.

Вступ до блоку — це складний і часто тривалий процес, що включає кілька етапів переговорів і реформ. Його метою є досягнення відповідності держави-кандидата нормам і стандартам Європейського Союзу у сфері судової, адміністративної та економічної діяльності.

За словами Лайчака, у минулому країни Західних Балкан не ухвалювали рішення про проведення подібних реформ через недовіру до реальної можливості досягнення європейського майбутнього або виконання всіх необхідних вимог. Однак усе змінилося з початком військового конфлікту на порозі Європи в лютому 2022 року.

"Україна, Молдова та Грузія привнесли свіжу енергію та прихильність — те, що було майже втрачено на Балканах", — вважає Мирослав Лайчак.

За кілька днів після 24 лютого Україна, Молдова та Грузія подали запити про визнання свого статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу. Попри те, що ці три країни розташовані за межами Західних Балкан, будучи частиною колишнього Східного блоку, Лайчак заявив, що необхідно просувати регіон уперед у контексті переговорів про можливий вступ.

Прискорене розширення ЄС відбудеться в момент, коли блок прагне посилити свою позицію з огляду на війну в Україні та розкол світового порядку. За словами Лайчака, це призвело до того, що атмосфера в Брюсселі стала "політичнішою".

До того ж Москва та Пекін прагнуть зміцнити свій економічний і політичний вплив на Західних Балканах, намагаючись дестабілізувати ситуацію в регіоні загалом. Але Лайчак наполягає, що жодна з цих країн не може конкурувати з Брюсселем у плані інвестиційних і торговельних пропозицій.

"Надійний процес розширення — це найкраща відповідь на втручання третіх сторін", — сказав Лайчак.

Зазначимо, що 27 грудня Зеленський заявляв, що Україні чи не найскладніше в Європі стати членом НАТО. За його словами, дипломати повинні будуть вирішити проблему з майбутнім членством Києва в Альянсі. Від цього залежатиме стабільність на континенті.

Нагадаємо, що глава МЗС Дмитро Кулеба на прикладі стільців пояснив, чи чекають на Україну в НАТО. Під час зустрічі в Брюсселі генсек Альянсу Єнс Столтенберг вказав українському міністру на його місце. Це сталося в усіх на очах і підтвердило новий статус України на таких зустрічах.