Воєнний фокус Російсько-українська війна Посилення мобілізації в Україні

Законопроєкт про посилення мобілізації в Україні: які пункти найбільше критикують у Раді

Оновлена версія мобілізаційного законопроєкту пропонує багато змін, зокрема щодо відстрочок, повісток, покарання ухилянтів та демобілізації. Профільний комітет визнав документ таким, що несе корупційні ризики.

7 лютого у Верховній Раді проголосували у першому читанні за законопроєкт про мобілізацію №10449. У DW розібрались, які зміни він пропонує та через що зазнає критики.

Новий закон про мобілізацію: які зміни пропонуються

Призовний вік хочуть знизити з 27 до 25 років. Водночас з переліку висновків ВЛК може зникнути категорія "обмежено придатний". Усі, хто мав такий статус, будуть зобов’язаний пройти повторний медогляд. Їх визнають придатними або непридатними до служби.

Осіб з інвалідністю усіх груп планують звільнити від військової служби. Однак українці з цієї категорії зможуть мобілізуватись добровільно.

Відстрочку від мобілізації пропонують надати жінкам та чоловіка, які мають неповнолітню дитину, якщо другий з батьків помер, був позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти, безвісно відсутнім або померлим.

Строкову службу хочуть скасувати. Однак її замінять військовою підготовкою. Для чоловіків така буде обов’язковою, а жінки служитимуть лише за бажанням.

Також планують запровадити низку обмежень для ухилянтів. Йдеться про заборону на виїзд за кордон, обмеження у праві керування транспортним засобом та блокування банківських рахунків. Усе це застосовуватиметься лише після відповідного судового рішення.

Українців пропонують зобов’язати зареєструватися в електронному кабінеті призовника, військовозобов'язаного або резервіста. Після цього громадяни зможуть отримувати електронні повістки окрім паперових.

Військовослужбовцям хочуть дозволити демобілізуватися після 36 місяців служби. Проте остаточне рішення залишається за Ставкою.

Новий закон про мобілізацію: за що його критикують

Найбільше уваги привернуло питання демобілізації. Депутати критикують відповідну норму за відсутність чіткого механізму, через що, можливо, насправді служба триватиме до завершення воєнного стану. Окрім того, парламентарі підозрюють, що ці зміни породжуватимуть вибірковість чи корупцію.

Також критиці піддається й ідея запровадження електронного кабінету призовника. Нардепи критикують пропозицію карати громадян за нереєстрацію онлайн та неявку у ТЦК за електронною повісткою.

Антикорупційний комітет ВР теж має низку зауважень до оновленої версії законопроєкту. Документ визнали таким, що несе корупційні ризики.

Уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець вважає, що новий закон про мобілізацію суперечить нормам Конституції. Він розкритикував цілу низку норм: про тимчасове обмеження ухилянтів на виїзд з країни, про обов’язок реєструватися в електронному кабінеті призовника, про позбавлення відстрочки аспірантів-контрактників, про надання право працівникам ТЦК здійснювати перевірку документів.

У ЗМІ додали, що відповідно до процедури на внесення правок дається 14 днів, тобто мобілізаційний законопроєкт редагуватимуть до 21 лютого. Після цього документ винесуть на друге читання у Верховній Раді.

Нагадаємо, заступниця голови комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Юлія Клименко розповіла про ще один суперечливий пункт законопроєкту про мобілізацію.

Журналісти розібралися, кому не загрожуватиме мобілізація в разі прийняття законопроєкту №10449.