Мобілізація в Україні: кого можуть оштрафувати на 51 тисячу гривень

Мобілізація в Україні
Фото: РБК-Україна | Мобілізація в Україні

Адвокат Роман Сімутін попереджає, що громадян, які порушили законодавство про оборону та мобілізацію, можуть навіть затримувати на три доби. Такі обмеження передбачені з метою з'ясування обставин правопорушення.

У Верховній Раді нині триває розробка законопроєкту уряду, спрямованого на посилення процесу мобілізації. Однак існують обмеження і штрафи, які будуть введені за кожен день пропуску за повісткою. Про це розповів адвокат Роман Сімутін на YouTube-каналі.

Згідно з висловлюванням експерта, після ухвалення законопроєкту буде запроваджено такі заходи: заборона на виїзд за кордон, обмеження у праві керування, а також можливе виключення норми про арешт рахунків.

Одним із механізмів впливу, який буде впроваджено, є штраф у розмірі 51 000 гривень. Така санкція передбачена у разі, якщо протягом 60 днів призовник не оновив свої облікові дані через ЦНАП, електронний кабінет або ТЦК, шляхом внесення змін до санкції статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Додатково передбачено можливі затримання на 3 доби осіб, які порушили законодавство про оборону та мобілізацію. Це здійснюватиметься з метою з'ясування обставин того, що сталося.

Сімутін зазначив, що, можливо, штраф не буде настільки високим, як це передбачено в законопроєкті №10379. Однак, зрозуміло, що після закінчення 60 днів начальнику ТЦК не потрібно буде доводити отримання вами повістки і необхідності складання протоколу, що на даний момент є обов'язковим.

Для цього доповнюють ст. 258 КУпАП нормою, що виключає необхідність складення протоколу, тобто одразу виноситиметься постанова зі штрафом.

"А щоб життя не було таким солодким, вносять ще й зміни до ст. 210-1 КУпАП, згідно з якою постанову начальник ТЦК має право винести навіть через 3 роки. Тобто збільшуючи строки притягнення до адміністративної відповідальності з двох місяців до трьох років з дня вчинення або виявлення порушення, — зазначив фахівець.

Тобто, збільшуючи строки притягнення до адміністративної відповідальності з двох місяців до трьох років з дня вчинення або виявлення порушення.

Внесена зміна в самому проєкті закону вказує на обов'язковість уточнення облікових даних і появи в ТЦК незалежно від того, чи повідомили ви про свою присутність, що відбуватиметься через 60 днів і до спливу трирічного періоду (відомого як строк давності притягнення до адміністративної відповідальності).

Першим ключовим фактором є дата видачі повістки. Наприклад, якщо вас було повідомлено про явку, але ви не з'явилися в ТЦК, щодо вас може бути винесено постанову.

День виявлення настає, наприклад, коли ви не були зареєстровані, не отримували повістки і не оновлювали облікові дані протягом 60 днів, незважаючи на обов'язок це зробити, і вас спіймали за це через 2 роки. У цьому випадку щодо вас також можуть бути винесені постанови з накладенням штрафу.

У разі триваючого порушення, а якраз строк виявлення підпадає під це визначення, людину неможливо притягнути двічі до відповідальності за один і той самий проступок.

Роман Сімутін зазначив, що до цього ще й змінюють частину другу ст. 210-1 КУпАП і прибирають повторність.

Тому штрафувати кожен день у начальника ТЦК не вийде.

Нагадаємо, існують підстави, які дозволяють чоловікам не приходити до ТЦК і СП, навіть якщо ті отримали повістки. Однак потрібно надати відповідні документи на їхнє підтвердження.

Раніше заступник начальника — начальник мобілізаційного відділення Дарницького районного у м. Київ територіального центру комплектування та соціальної підтримки Володимир Новосядлий розповів, що українське законодавство не визначило конкретних місць для вручення повісток. Тому заходи з оповіщення можуть здійснюватися в будь-якому місці.