Субсидії в опалювальному сезоні 2023-2024: порядок перерахування та кому відмовлятимуть частіше

З жовтня стартує новий опалювальний сезон. Це означає збільшення витрат на комірне для домогосподарств. Українці, які не в змозі оплатити рахунки за комунальні послуги, можуть звернутися за субсидією. Тим, кому пільгу призначали на неопалювальний період, перерахунок житлових субсидій проведуть автоматично, проте деяким українцям субсидію на новий опалювальний сезон призначать лише за зверненням.

В холодні сезони минулого року субсидії отримували 2,3 млн домогосподарств. Середній розмір виплати становив 1600 грн на місяць. В опалювальний сезон 2023/24 сума має зрости, як і кількість її адресатів, щонайменше з огляду на підвищення тарифів на електроенергію з червня. Тож уряд у проєкті кошторису на наступний рік закладає більше коштів на субсидії. Фокус вирішив з’ясувати, хто має право її отримати та за яких умов можуть відмовити чи позбавити допомоги.

Хто має право на отримання субсидії

Згідно з постановою Кабінету міністрів № 651 від 27 червня, до завершення воєнного стану та протягом одного місяця після його скасування субсидія призначається, якщо витрати на комірне перевищують 15% середньомісячного сукупного доходу родини.

До середньомісячного сукупного доходу враховуються:

• заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб;
• грошове забезпечення військовослужбовців;
• пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці;
• стипендія, зокрема із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх низки);
• соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соцзахисту населення районних держадміністрацій, виконавчими органами міськрад міст обласного значення, районних у містах рад, зокрема пільги на оплату ЖКП, придбання твердого палива та скрапленого газу;
• допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соцстрахування;
• дивіденди від цінних паперів;
• інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і ПФУ, а також задекларовані особою доходи, інформація про які відсутня в ДПС, ПФУ, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення.

Під час розрахунку житлової субсидії з жовтня 2023 року враховуються доходи членів домогосподарства за І та ІІ квартали 2023 року. Доходи у вигляді пенсії враховуються в розмірі нарахованої пенсії за серпень поточного року. При цьому допомога від Всесвітньої продовольчої програми ООН, яка надається пенсіонерам, не беруться до уваги під час обчислення сукупного доходу домогосподарства.

За призначенням житлової субсидії може звернутися:

• особа з низки зареєстрованих у житловому приміщенні, а у разі розділення особових рахунків — кожен, на кого відкрито рахунок;
• людина, яка не зареєстрована в житловому приміщенні/будинку, але фактично проживає в ньому на підставі договору оренди житла (або за рішенням суду);
• індивідуальний забудовник, будинок якого не прийнято в експлуатацію, у разі, коли йому нараховується плата за ЖКП;
• внутрішньо переміщена особа (ВПО), яка не зареєстрована в житловому приміщенні, але фактично проживає в ньому без укладеного договору оренди житла.

З 1 лютого 2023 року Пенсійний фонд України (ПФУ) скасував безготівкову грошову виплату субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. Тепер субсидія нараховується на рахунки у банках або надається разом із виплатою пенсії на "Укрпошті".

Як оформити субсидію

Звертатися по субсидію на оплату ЖКП можна у будь-якому місяці впродовж року. Оформлюють її не тільки офлайн. Завдяки автоматичному обміну інформацією між ПФУ й Державною міграційною службою, звернутися за субсидією можна за спрощеною процедурою онлайн. Зокрема, через:

• через портал "Дія";
• на вебпорталі або в застосунку ПФУ.

Для призначення житлової субсидії, потрібно надати такі документи:

• заяву про призначення послуги;
• декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії;
• договір найму (оренди) житла (за наявності);
• довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, зокрема легалізовані в Україні документи про набуття страхового стажу в іншій країні;
• копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати ЖКП (у разі наявності);
• довідку про доходи (у разі зазначення у декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, ПФУ);
• довідку ВПО.

Субсидії не для всіх. Кому можуть відмовити в допомозі

Існує низка критеріїв, за якими визначають, призначати чи відмовити у субсидії. Так, допомогу не призначають, якщо загальна площа квартири перевищує 130 кв. м та будинку — 230 кв. м або якщо член сім’ї протягом 12 місяців перед зверненням за субсидією здійснив покупку на суму понад 50 тис. грн.

Оскільки в країні проводять верифікацію отримувачів субсидій, допомогу можуть скасувати або зменшити, каже партнер, адвокат GRACERS Людмила Куса. Зокрема, це можливо за умов:

• перевищення фактичного споживання комунальних послуг порівняно з нормативами;
• неправомірного отримання інших видiв соціальної допомоги;
• отримання платежів за комунальні послуги в iнших мiсцях проживання;
• використання субсидії на інші цілі, ніж оплата комунальних послуг;
• придбання нового авто, нерухомості, наявності депозиту на понад 100 тис. грн;
• боргу за комірне;
• неправомірного використання житла, яке є об’єктом субсидування;
• змiни складу домогосподарства, площі житла, місця проживання або реєстрації без повідомлення відповідних органів;
• якщо хоча б один із дорослих членів сім’ї не навчається, офіційно не працює і не має статусу безробітного.

Крім того, допомогу можуть скасувати, якщо дохід домогосподарства збільшився і витрати на комуналку більше не перевищують 15% середньомісячного сукупного доходу родини. За словами керівного партнера ЮК Winner Ігоря Яська, під час воєнного стану почастішали випадки відмов або скасування субсидій через заборгованість за сплату комунальних послуг.

"Критичною є несплата більше, ніж за 3 місяці на суму боргу 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17*40=680 грн), якщо не укладено договір про реструктуризацію боргу або сума не підлягала оскарженню", — пояснив він і додав, що не тільки комуналка зараховується до боргів, а й несплата ЄСВ й аліментів.

Про рішення скасувати або зменшити субсидію громадянам обов’язково мають повідомити у письмовій формі із зазначенням причин, наголошують юристи. Його громадяни мають право оскаржити.

"Для оскарження відмови у призначенні субсидії необхідно подати письмову скаргу в довільній формі до органу, який прийняв таке рішення. Термін оскарження — 10 днів з дати отримання повідомлення про відмову або скасування субсидії. У скарзі зазначаємо свої претензії та додаємо докази, які підтверджують право на субсидію. Орган, який прийняв рішення про відмову у призначенні субсидії, зобов’язаний розглянути скаргу протягом 15 днів та повідомити скаржника про результат", — зазначила Людмила Куса.

Залежні від донорів. Чи вистачить грошей на всіх заявників

Згідно з проєктом держбюджету на 2024 рік, на субсидії, компенсації за придбання твердого палива уряд закладає 49,9 млрд грн, що майже на 12 млрд грн більше, ніж цього року. На думку економіста Олега Пендзина, збільшення видатків може свідчити про намір уряду підняти тарифи, як нам те рекомендують у Білому домі.

"Якщо уважно подивитися на той дивний лист, який в Україну спрямувала Адміністрація Президента США, протягом року нам рекомендовано привести тарифи на енергоносії до ринкового рівня для населення, з відповідним збільшенням видатків на соцзахист соціально вразливих верств населення. Власне і заклали 50 млрд грн, щоб соціально захистити вразливі верстви населення, яких стане більше", — зауважив він.

На фоні зростання кількості заявників на отримання субсидії, кількість відмов у наступному році зросте, продовжує фахівець. "Два рази планується підвищити мінімальну заробітну плату – спочатку до 7100 грн, потім до 8 тис. грн. Таке підвищення одночасно потягне за собою і перший тарифний розряд єдиної тарифної сітки, відтак автоматично зростуть зарплати і в бюджетників, і у всіх як наслідок. Тож хтось підпадатиме під субсидарну допомогу, а хтось — ні", — пояснив він.

Як відомо, усі податкові надходження Україна спрямовує на потреби оборони, а соціальні видатки фінансуються за рахунок іноземних надходжень. Олег Пендзин звертає увагу на те, що наступного року уряд планує залучити $43 млрд. Однак є ризики щодо їх отримання, а отже й фінансування субсидій у наступному році.

"Чи ми впевнені, що у нас вийде запозичити таку суму? — запитує економіст. — Чи впевнені ми на 100%, що, наприклад, в американців буде можливість давати нам відповідні кошти, з точки зору їх політичних перегонів? Чи впевнені ми, що ЄС буде давати нам гроші, враховуючи, що кожне рішення приймається виключно консенсусом, а окрім Угорщини, з’явилася проросійська Словаччина? Чи дасть наступний транш МВФ? Місія тільки приїхала, буде перегляд програми, чи задовольнить його ті реформи, які ми зробили?"