Бюджет України на межі: чи дійсно країні загрожує фінансова катастрофа у 2026 році — пояснення експертів
Україна може зіткнутися з дефіцитом коштів для фінансування війни та цивільних видатків бюджету вже влітку 2026 року. Це відбувається через затримку міжнародної допомоги від ЄС та ризики співпраці з МВФ. Фокус разом з експертами розібрався, чи дійсно країні загрожує фінансова катастрофа і що буде з податками.
Україна ризикує залишитися без грошей. Про це пише агентство Bloomberg із акцентом на термінах. За словами аналітиків, уже в червні 2026-го може виникнути проблема з фінансуванням оборони та цивільних видатків бюджету. Причина полягає в затримці міжнародної допомоги. Зокрема, йдеться про великий кредит від Європейського Союзу на 90 млрд євро.
Паралельно Київ має розв'язати питання з МВФ, про які Фокус докладно писав раніше.
Чому в ЄС блокують кредит для України: експерти кажуть, що Угорщина — не проблема
Ще 2025 року Євросоюз ухвалив рішення надати Україні "репараційний кредит" у розмірі 90 млрд євро. Ці кошти планувалося виділяти протягом 2026–2027 років і розподілити на два напрямки: закупівлю й виробництво зброї та пряму бюджетну підтримку. Перші транші мали надійти вже у квітні.
Однак, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан почав блокувати рішення ще з грудня, знаходячи різні підстави для затримки. Однією з причин стало припинення роботи нафтопроводу "Дружба". Попри це, експерти не бачать критичної ситуації.
"Зараз нічого критичного не відбувається. Гроші будуть потрібні Україні вже десь в середині літа. До цього часу питання по Орбану буде вирішено. У найкращому випадку, він програє вибори та перестане блокувати рішення ЄС щодо надання Україні кредиту в розмірі 90 млрд євро", — розповів фінансовий експерт Сергій Фурса у коментарі Фокусу.
Справжньою загрозою для бюджету України у середньостроковій перспективі — зрів виконання програми МВФ
Фінансовий експерт Сергій Фурса та виконавчий директор Економічного дискусійного клубу, економіст Олег Пендзин заявили, що після виборів буде вирішуватися питання щодо нафтопроводу "Дружба". Оскільки країна хоче отримувати дешеві російські енергоносії.
"З приходом опозиції може з’явитися шанс того, що вдасться знайти компроміси. Ба більше, не варто забувати про прем’єр-міністра Словаччини, який теж наполягає на відновленні нафтопроводу "Дружба". Це питання буде складним до вирішення, але принаймні не буде такого жорсткого блокування, як сьогодні з боку Орбана", — розповів економіст Олег Пендзин.
Як вважає Пендзин, у найкращому випадку, кошти від ЄС надійдуть не раніше червня. Тому, за його словами, Україні необхідна програма з Міжнародним валютним фондом.
При найкращому сценарії кошти від ЄС надійдуть не раніше червня
Чи може Україна втратити гроші від МВФ
Міжнародний валютний фонд фактично "підстрахував" бюджет України, поки кредит з ЄС затримується. Як кажуть експерти, авансом початку березня країна отримала перший транш у розмірі 1,5 млрд доларів. Фонд пішов на поступки та дозволив Києву відтермінувати виконання умов до кінця березня. Йдеться про цілий пакет змін, а саме:
- введення податку на доходи від цифрових платформ;
- закріплення військового збору;
- введення ПДВ для ФОПів;
- скасування пільг на безмитне ввезення посилок.
Хоча Міністерство фінансів України запропонувало законопроєкт з умовами МВФ, в уряді вирішили так званий "великий податковий закон" розділити на три окремі документи.
ПДВ для ФОПів має важливе значення для МВФ. Але в меморандумі зазначено, що ця норма має почати діяти лише з 1 січня 2027 року. Тобто до цього часу її можна не поспішати розглядати
На думку Сергія Фурси, ситуація контрольована, оскільки співпраця з МВФ продовжується, а жорсткого дедлайну саме до кінця березня немає.
"Якщо ми ухвалимо ці рішення у квітні чи травні, нічого страшного не станеться і співпраця з МВФ нікуди не зникне. Але ці законопроєкти потрібно голосувати. Це має бути спільною відповідальністю президента, парламенту та Кабміну. І це реформи, які потрібні самій Україні, навіть якщо вони непопулярні", — додав фінансовий експерт.
Водночас економіст Олег Пендзин застеріг: невиконання зобов’язань може призвести до втрати зовнішнього фінансування.
"Міжнародний валютний фонд не нав’язує рішення, він лише вимагає збільшити доходи бюджету країни. А конкретні кроки пропонує сама держава. Тобто Україна сама запропонувала кроки, які ж сама й не хоче виконувати", — висловився експерт.
Щодо ПДВ для ФОПів, Пендзин пояснив, що для МВФ це важливе питання. Але в меморандумі зазначено, що ця норма має почати діяти лише з 1 січня 2027 року. Тобто до цього часу її можна не поспішати розглядати.
Над Україною нависла фінансова катастрофа
Про ризики для бюджету України говорять не лише міжнародні медіа, а й українські посадовці. Зокрема, голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев в інтерв’ю Фокусу повідомив, що країна критично залежить від міжнародної допомоги, і будь-які затримки одразу створюють проблеми з фінансуванням видатків.
При цьому народний депутат зауважив, що країна систематично не виконує зобов’язання перед партнерами. Через це держава вже недоотримує мільярди євро.
Україна протягом війни повністю залежить від зовнішнього фінансування
Як розповів фінансовий експерт Сергій Фурса, протягом війни Україна повністю залежить від зовнішнього фінансування.
"Неотримання цих коштів означає фінансову катастрофу. Ми повністю залежимо від коштів партнерів", — сказав експерт.
Економіст Олег Пендзин додав, що близько 40% державного бюджету — це запозичення. Ці кошти використовуються для покриття соціальної сфери. Відсутність цих грошей є катастрофою.
Водночас Фурса зауважив, що наразі Україна використовує фінансову "подушку", накопичену раніше, для виплат пенсій та військовим.
"Зараз ніхто не підвищує податки"
Бюджет України щороку втрачає мільярди гривень недоотриманих доходів. Щоб розв'язати цю проблему, обговорюються різні варіанти, зокрема підвищення податків. Водночас голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев вважає, що цього можна уникнути, якщо провести реформу з детінізації.
Та, яке ж рішення може ухвалили влада — чи буде підвищення податків?
"Зараз ніхто не підвищує податки. Йдеться про прибирання пільг, які створюють легальний внутрішній офшор. І ці пільги були недоречні як під час війни, так і до неї", — пояснив Сергій Фурса.
За його словами, подолати контрабанду неможливо, поки існує "легальний внутрішній офшор", через який проходять ці схеми, зокрема із використанням ФОПів.
Експерт також додав, що під час війни всі країни світу завжди підвищували податки, адже державі необхідно більше грошей.
Зазначимо, що Кабмін схвалив три законопроєкти, ініційовані Міністерством фінансів, Зокрема, йдеться про врегулювання оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, оподаткування міжнародних посилок, від 0 євро, та продовження дії військового збору після завершення воєнного стану. Про це 30 березня повідомив міністр Сергій Марченко.
Раніше Фокус писав, що оподаткування продажів через онлайн-платформи має впорядкувати чинні норми. Як запевняють у владі, українців не чекають запровадження нових податків.