Компанії втратять статус, а працівники відстрочку: які зміни в бронюванні готують в Україні

В Україні знову заговорили про реформу системи бронювання від мобілізації. Поки що не йдеться про повне скасування цього механізму, однак держава може переглянути критерії, за якими підприємства отримують статус критично важливих і можуть залишати частину військовозобов’язаних працівників на робочих місцях.

У парламенті говорять про можливе скорочення кількості заброньованих працівників, адже армія потребує поповнення, а багато бойових бригад залишаються недоукомплектованими.

За словами народного депутата Сергія Нагорняка, в Україні надто багато працівників із відстрочкою. Він вважає, що держава має шукати додаткові ресурси для війська, зокрема переглянувши підходи до бронювання працівників. Це може створити нові ризики для бізнесу, адже першими під увагу ТЦК і СП можуть потрапити саме чоловіки з бронюванням. 

Крім того, в Україні можуть зменшити кількість підприємств, які мають статус критично важливих для економіки та можуть оформлювати бронювання працівників. За попередніми оцінками, скорочення може становити 10–20%, а критерії для отримання такого статусу й надалі посилюватимуть.

Зміни в бронюванні — в Україні відбуваються масштабні перевірки

На тлі дискусій про бронювання працівників в Україні вже розпочалися перевірки. Ідеться не лише про підприємства, а й про навчальні заклади та студентів, які отримали відстрочку від служби під час мобілізації в Україні.

Народний депутат від “Слуги народу” Юрій Здебський заявив, що систему бронювання потрібно переглянути, адже питання стосується не лише працівників, а й інших підстав для відстрочки.

"Звичайно, потрібно переглянути бронювання. Поки що на цій темі багато спекуляцій, але є й питання до відстрочок. У нас студентами стають у 50 і в 40 років", — розповів він.

Заступниця голови військового комітету та військової юстиції Асоціації правників України Катерина Аніщенко розповіла у коментарі Фокусу, що зміни вже відбуваються. Оскільки розпочалися перевірки навчальних закладів і підприємств.

“Зміни вже відбуваються. Зараз здійснюються масштабні перевірки підприємств і навчальних закладів. Перевіряють, зокрема, випадки, коли особи формально мають статус студентів, але фактично можуть не навчатися”, — зазначила вона.

Також увага зосереджена на підприємствах, які отримали статус критично важливих. Їх можуть перевіряти на відповідність заявленим критеріям, а також на реальне працевлаштування заброньованих працівників.

“Перевірятимуть, чи справді працівники працевлаштовані, на яких умовах вони працюють і чи відповідає підприємство статусу критично важливого”, — пояснила експертка.

Критично важливих підприємств стане менше

В Україні, за словами нардепа Руслана Горбенко, вже діє так званий “умовно негласний наказ” щодо зменшення кількості підприємств зі статусом критично важливих на 10–20%. Тому вимоги для отримання такого статусу посилюють щокварталу. 

Катерина Аніщенко вважає посилення правил, за якими підприємства визнають критично важливими, цілком імовірним. 

“Після всіх змін можемо припустити, що до постанов Кабінету міністрів будуть внесені нові правки. Ми вже бачимо, що критерії переглядаються. Так, минулого року змінили вимоги навіть для резидентів Дія.City — там збільшили суму доходу, яку має показувати підприємство”, — зазначила адвокатка.

Через жорсткіші критерії деякі компанії можуть втратити статус критично важливих, а отже більше не зможуть бронювати працівників у 2026 році. 

“Це може призвести до того, що певні підприємства взагалі втратять статус критично важливих. Подібні ситуації вже були: люди проходили військово-лікарську комісію, підприємства втрачали статус, а працівників могли мобілізувати”, — пояснила Аніщенко.

Водночас вона зауважила, що наразі немає рішення, яке б прямо скорочувало допустимий відсоток заброньованих працівників. 

“На законодавчому рівні таких змін наразі не видно. Зараз діє підхід, за яким у багатьох випадках може бути заброньовано не більше 50% військовозобов’язаних працівників”, — додала експертка.

Чи збільшиться дефіцит на ринку праці 

Український бізнес уже кілька років працює в умовах кадрового голоду, зокрема через мобілізацію та виїзд людей за кордон. Чи не погіршить ситуацію зміни в правилах бронювання, особливо у сфері фахівців, які ліквідовують наслідки обстрілів?

За словами Катерини Аніщенко, працівники, які залучені до ліквідації наслідків атак і забезпечення критичних процесів, навряд чи потраплять під ризик втрати бронювання.

“Якщо ми говоримо про ліквідацію наслідків обстрілів, то такі фахівці, наскільки мені відомо, мають право на бронювання і вже заброньовані. Питання про масове зняття з них бронювання зараз не стоїть”, — зазначила вона.

Водночас експертка не виключає, що на інших рівнях підприємств дефіцит кадрів може посилитися.

ШІ хочуть впровадити для перевірки бронювання

Серед ідей, які обговорюються в межах реформи в системі бронювання, є використання штучного інтелекту для перевірки даних про підприємства та працівників. Теоретично це могло б прискорити процес і зменшити людський фактор. Чи дійсно можуть запровадити ШІ?

“Можемо це припустити. Знову ж таки, якщо мобілізація триватиме і з підприємства буде знято статус критичності, тоді дійсно може здійснюватися перевірка щодо підстав надання цього статусу”, — зазначила експертка.

Повне скасування бронювання малоймовірне

Попри дискусії навколо мобілізації в Україні, повне скасування бронювання працівників досить малоймовірне. Держава одночасно потребує військових і працюючої економіки.

Катерина Аніщенко також вважає повне скасування бронювання майже неможливим.

“На мою думку, це малоймовірно і майже неможливо. Люди потрібні, фахівці потрібні. Підприємства, зокрема в сільському господарстві та інших важливих галузях, уже зараз відчувають нестачу кадрів”, — сказала експертка.

Раніше Фокус повідомляв, що військові скаржаться на погіршення якості мобілізаційного ресурсу. За їхніми словами, до підрозділів дедалі частіше потрапляють люди із серйозними хворобами, залежностями або низькою мотивацією, що ускладнює виконання бойових завдань.