Диверсійна діяльність чи партизанська війна: хто стоїть за вибухами у РФ

Від початку травня у Росії пролунало кілька вибухів на інфраструктурних об'єктах. Приміром, 1 травня сталося одразу дві події. Перша — у Ленінградській області. Там було підірвано лінію електропередачі. Хто вчинив диверсію — невідомо, правоохоронці заявили, що бачили машину ймовірних диверсантів, яку тепер шукають. Того ж дня у Брянській області на залізничній гілці Новозибків — Гомель спрацював вибуховий пристрій. Внаслідок цього зійшов з рейок і спалахнув вантажний потяг. Поряд утворилась вирва глибиною понад два метри. Причетних і до цієї диверсії знайти також не вдалось, хоча про пошуки заявила як поліція, так і Федеральна служба безпеки.

У ніч проти 3 травня палало не тільки у Москві на Красній площі, куди прилетів невідомий безпілотник, а й під Таманню — там спалахнув резервуар з нафтопродуктами. Площа пожежі на нафтобазі перевищила 1,2 тис. кв. м, до гасіння залучили 200 рятувальників та п'ять пожежних поїздів. Причина виникнення вогню невідома, проте низка медіа заявили про атаку дрона.

Як і напередодні в окупованому Криму, де в Севастополі в Козачій бухті раптом спалахнули цистерни з паливом. Пожежа охопила площу понад 2000 кв. м., знищено понад десять резервуарів з нафтопродуктами.

Після початку війни почастішали й аварії та підриви на залізниці.

Підрив потягів, пожежі на складах. Навіщо Росія звинувачує Україну

Усі ці та ще зо два десятки подібних випадків російська влада пов'язує з діями українських диверсантів — мовляв, "на території Росії діють кілька диверсійних груп з налагодженими каналами постачання, основними та резервними базами, спільниками з місцевих".

Україна відповідальність на себе не бере і вказує на Росію — це вона вчиняє провокації.

Зокрема про провокації говорить радник глави Офісу президента Михайло Подоляк. Він зазначає: "Історія про українські ДРГ у Росії — це класична провокація. Цілком свідома. Росія хоче налякати своїх, аби за рік війни хоч якось виправдати напад на іншу країну і бідність, що зростає. Тим часом партизанський рух у Росії стає сильнішим і агресивнішим".

Водночас політолог Олег Лісний в коментарі Фокусу говорить, що подібні звинувачення — це "новини" для власної аудиторії.

"Росії важливо звинувачувати у кожній такій події Україну, аби те російське гарматне м'ясо, яке сидить біля телевізорів, почало боятися, — зазначає він. — І тут держава пропонує вихід: аби не боятися — йди воювати. Хтось йде, хтось тікає. Але створюється таке об’єднання переляканих, які вірять у фашистів. І Росія працює зі страхами — люди зомбуються, в українцях бачать ворогів, яких треба знищувати".

Хто взяв відповідальність за диверсії в Росії

Тим часом на території Росії діє кілька російських організацій, які час від часу беруть на себе відповідальність за підрив колій та розбір рейок, пожежі на нафтобазах та у військкоматах.

Серед них — "Російський добровольчий корпус". Саме вони заявили, що на початку березня 2023 року на території села Любечане Климівського району Брянської області обстріляли машину. Невдовзі після інциденту у Телеграм-каналі з'явилося відео з двома чоловіками у камуфляжі. Один з них заявив, що "Добровольчий корпус" перейшов державний кордон Росії, аби продемонструвати, що "люди зі зброєю можуть боротися з режимом".

Один з чоловіків — 38-річний москвич Денис Нікітін. Він, за даними російських журналістів, навчався у Європі, у 2017 році переїхав до України.

Ще одна організація — ліві радикали, які називають себе "Бойовою організацією анархо-комуністів". Її учасники зберігають анонімність та виступають проти вторгнення Росії в Україну. Вони, приміром, взяли на себе відповідальність за розбір рейок на залізниці, що веде до військової частини під містом Киржач у Володимирській області у червні 2022 року. Саме там розташований 51-й арсенал головного ракетно-артилерійського управління Міноборони Росії. За задумом активістів, їх операція мала б призупинити рух потягів з технікою та зброєю для російських військ в Україні.

З режимом Путіна взялась боротися і "Національна республіканська армія" (НРА). Її назва прозвучала з вуст колишнього депутата держдуми РФ Іллі Пономарьова у серпні 2022 року. Він заявив, що це угрупування стоїть за вбивством Дар'ї Дугіної, дочки ідеолога "руського міра" Олександра Дугіна. Вони ж, з його слів, вчинили серію підпалів військових об'єктів у РФ.

"Група є підпільним партизанським рухом проти вторгнення в Україну і путінізму. Вони координують зусилля опору через соцмережі і також виступають за повалення нинішнього російського уряду", — пояснив дослідник Militant Wire Алек Бертіна в коментарі журналу Newsweek.

Нині українські експерти говорять, що цих та інших партизан поєднує опозиція Путіну, але вони дуже відрізняються ідеологічно.

Політолог Лісний звертає увагу, що такі люди хоча і можуть бути наразі українськими союзниками, але лише ситуативними. Бо більшість росіян воюють за свою імперію. "Нині їх можна використовувати як ресурс, але розраховувати, що цей ресурс перетворить Росію на демократичну державу — я сумніваюсь", — каже експерт. Він переконаний: усі ці рухи — не про демократичний розвиток Росії, вони не говорять про "руйнацію тюрми народів".

"Вони не говорять про те, що треба дати волю всім 190 народам, які живуть у РФ. Я чув, що хтось хоче створити Сибірські об'єднані штати. Така ідея імпонує, бо вона не показує велич Москви. І в Мордовії, і в Татарстані є люди, які бачать себе без Москви. Багато російських лібералів після 2014 року прямо говорили, що в Україну вони приїдуть будувати правильну Росію, аби її перенести туди, а Україну залишити молодшим братом", — додає експерт.

Головна ідеологія для росіян — зберегти імперію

"У результаті війни на території Росії почали з’являтися осередки, окремі особистості, групи, які обслуговують інтереси не України. Деякі нам симпатизують, або симпатизують ідеї Росії без Путіна. Але вони не є нашими союзниками. Скоріше вони борються за своє місце під російським сонцем. Інші — є прихильниками більш жорстокої поведінки стосовно нас, і в такий спосіб намагаються підштовхнути Кремль діяти рішуче, — продовжує Олег Лісовий. — Ми ж не знаємо, як у такому захищеному місці як Красна площа з’явився дрон: чи це була робота місцевих диверсантів, чи людей, які хотіли б бачити жорстку відповідь на нібито українські дії — застосувати ядерну зброю, вдарити по Вашингтону. Але українського сліду там точно не було".

Політолог Тарас Чорновіл звертає увагу, що у Росії існує кілька протестних гілок.

"Перш за все гнилі ліберали, які або виїхали й намагаються зберегти Росію, посунувши Путіна, або залишилися всередині країни та вважають своїм головним завданням — зробити якусь заяву, дістати 7-8 років тюрми та сидіти їх, вважаючи, що вони великі герої, — пояснює Чорновіл. — Ця "ліберальщина" є абсолютно нейтральним засобом протесту, якого у Путіна не бояться. А є деструктивна частина. Наприклад, Ілля Пономарьов, який пробує надати імітацію великого потужного скоординованого партизанського руху в РФ. Такого немає. Але сам факт, що про це говорять, наводить страх на російський істеблішмент: війна перейде на територію Росії, почнеться партизанська, а потім і громадянська".

Але при цьому Чорновіл все-таки впевнений, що на території Росії розвивається диверсійний рух.

"До нього можна зараховувати людей з достатньо радикального середовища: футбольні фанати, націоналісти, анархісти, анархо-синдикалісти, расисти, — продовжує Чорновіл. — Вони всі дуже різні. Всі вони ненавидять Путіна за те, що він розвалює Росію. Наприклад, частина ненавидять його з чисто расистських позицій, тому що "він віддав Росію чеченам, мусульманам, мечеті відкривають, храми закривають".

Частину Чорновіл називає попутниками: "Вони реально бажають перемоги Україні, роблячи певні диверсійні акції, спрямовують їх у ті напрямки, які б нам могли посприяти. Скажімо, на залізниці. Підриви на залізниці — точно на нашу користь. Але такі протестувальники — нам точно не союзники, ми з ними контакту не маємо, вони попутники. Так, вони хочуть, аби Україна перемогла, а потім вони прагнуть будувати свою Росію. А ми хочемо, аби Росія розвалилась".

Під впливом українських сил

При цьому експерти не сумніваються, що частина так званих надзвичайних ситуацій у РФ — або халатність росіян, або справа українських спецслужб.

"Україна веде бойові дії тільки на своїй території. Такою вважається й окупований Крим — там ми можемо підривати, палити, нищити. Все, що відбувається на території Росії — це приклад того, як Росія не може впоратися з наслідками війни. Наприклад, через санкції росіяни не можуть змінювати деталі, тому страждають протипожежні системи. Може йтися і про просту халатність — ми бачили, як падали літаки, як падали бомби на територію РФ", — говорить Лісний.

Проте такі інциденти, хто б не був їх "автором" — випадок, російські диверсанти чи українські партизани, викликають занепокоєння в Кремлі. Чорновіл згадує про нараду Путіна з силовиками.

"Я знаю, що нещодавно така була. І з витоків інформації зрозуміло, що в Кремлі хочуть бачити затримання, але вони не знають, кого та де шукати та арештовувати. Інакше ці настрої всередині країни будуть тільки зростати, як і кількість підривів. Може бути навіть енергетичний колапс, бо підрозділ ОМОНу не поставиш під кожною вежею ЛЕП, а підриви спробували — діють. На день частина Ленінградської області випала з енергетичного забезпечення", — додає експерт.

Тим часом у Росії ще наприкінці 2022 року був ухвалений закон про встановлення кримінальної відповідальності за різні форми причетності до диверсійної діяльності. "За схиляння, вербування або інше втягнення у диверсійну діяльність, а так само фінансування диверсії" загрожуватиме позбавлення волі від 10 років аж до довічного.