Розділи
Матеріали

Місяць пекла. Хроніка повномасштабної війни РФ проти України: бої, оцінки, втрати

Олександр Матвієнко, Ігаль Левін
Фото: Радіо Свобода | Українські військові тримають оборону вже місяць

До початку війни американські дослідники вважали, що Київ впаде за кілька годин, а Путін сподівався взяти Україну за три дні. Ні перше, ні друге не справдилося. Фокус проаналізував, що передувало війні, як усе починалося і що відбувається на фронті зараз.

24 лютого о 05:00 за київським часом президент Росії Володимир Путін оголосив про початок проведення "спеціальної військової операції" в Україні. Паралельно з відеозверненням Путіна багато українських міст було атаковано російськими ракетами.

Фокус підбив підсумки першого місяця повномасштабної війни РФ проти України.

Що передувало повномасштабному вторгненню РФ

Початку повномасштабного вторгненню передувало визнання Росією незалежності "ЛНР" та "ДНР" у межах Донецької та Луганської областей. Перед тим РФ, за словами міністра оборони Олексія Резнікова, стягнула до українських кордонів 149-тисячну армію, враховуючи наземний, морський та авіаційний компонент. Американський уряд оцінював кількість російських військ від 169 тисяч до 190 тисяч. До цього числа входили війська в окупованому Криму, ОРДЛО, а також Білорусі. Міністерство оборони Великобританії заявляло, що РФ зібрала біля українських кордонів 60% усіх наземних сил.

База російської техніки під Бєлгородом

20 лютого британський міністр оборони Бен Воллес заявив, що дві третини військ РФ знаходяться в межах 50 км від України.

Разом із частинами регулярної армії до кордонів перекинули Росгвардію, кадировців, а навколо кордону з Україною було розгорнуто польові медичні табори.

Медичний табір РФ у Білорусі
Фото: MAXAR TECHNOLOGIES
Колона кадировців на шляху до України, 2 лютого
Фото: скриншот

Весь лютий західні лідери попереджали про початок російського вторгнення. За день до вторгнення Джо Байден заявляв, що РФ йтиме війною протягом 48 годин. З початку 2022 року іноземні держави наполегливо рекомендували своїм громадянам залишити країну.

Цілі російського вторгнення в Україну

У своєму зверненні російський президент назвав причиною рішення прохання влади "ЛНР" та "ДНР" допомогти у "відбитті агресії" України. Провину за все кровопролиття Путін поклав на українську владу, а події на Донеччині він назвав "геноцидом". Тому, за словами Путіна, було ухвалено рішення провести "демілітаризацію і денацифікацію України" — а також посадити на лаву підсудних тих, хто скоїв "чисельні кровопролитні злочини проти мирних жителів, зокрема й громадян РФ".

Озвучені цілі Путіна:

  • демілітаризація України;
  • денацифікація;
  • недопущення появи ядерної зброї в України;
  • захист людей в "Л/ДНР".
Заява Володимира Путіна щодо початку вторгнення в Україну

Початок війни

Перші удари почалися прямо під час виступу Путіна. Жителі України прокинулися від звуків вибухів у багатьох куточках країни. О 04:35 було скоєно напад на пункт пропуску Велика Писарівка на Сумщині. О 04:45 ранку повідомлялося про обстріл із важкої артилерії передмістя Маріуполя. О 5-й ранку — обстріл пункту пропуску "Мілове". Удари зазнавали не лише на прикордонні пункти, а й аеродроми, центри військового управління і військові склади в Києві, Харкові, Дніпрі, Івано-Франківську та низці інших населених пунктів. Також із боку Білорусі зайшла російська військова техніка.

Карта ударів по Україні у перший день вторгнення

"Сьогодні ввечері Джилл і я молимося за сміливих і гордих людей України", — заявив президент США Джо Байден у день російського вторгнення.

Міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що РФ розпочала інтенсивний обстріл українських підрозділів на сході, в центрі й інших регіонах країни.

"Українська армія тримає оборону та дає відсіч російським військовим. Наші військові роблять все, щоб захистити вас і не дати агресору шанс на прорив", — заявив міністр.

У перший же день війни російські війська атакували Україну з трьох напрямків:

  • північ — у напрямку Київ, Суми та Чернігів;
  • схід — у напрямку Харків і зона ООС;
  • південь — у напрямку на Миколаїв, Херсон і далі на схід.

Уже на другий день вторгнення Росія запропонувала переговори, які тривають і до сьогодні.

Судячи із захопленого майна російських солдат, Кремль був налаштований провести бліцкриг. У військових знаходили парадну форму, а запас їжі був три дні.

Парадна форма в одного з полонених
Фото: Сили спецоперацій ЗСУ
Неможливо відобразити вміст. Подивитись в Telegram

За підсумками перших двох тижнів війни Росія з обласних центрів зуміла тимчасово окупувати лише Херсон, де не припиняються акції протесту. Російські війська не змогли взяти столицю України та жодного великого міста. Країна-агресор зуміла до 1 березня оточити Маріуполь, який перебуває в такому стані досі. Також із кількох сторін вдалося оточити Харків, Суми, Чернігів, точилися бої за Миколаїв.

Карта просування військ РФ за підсумками 2 тижнів війни

Через початок бойових дій проти Росії ввели санкції, які обрушили рубль із 70-75 рублів за долар до 115-120 рублів. А 7 березня курс на позабіржовому ринку Forex обвалився до 177 рублів. Кількість введених проти Росії санкцій уже більша, ніж у будь-якій іншій країні світу. Російський ринок залишили понад 200 міжнародних компаній, враховуючи McDonald's, Apple, Sony, Samsung.

Захід давав Києву кілька годин

Аналітики з Центру стратегічних і міжнародних досліджень CSIS ще в листопаді 2021 року вважали, що Росія зможе захопити українську столицю за кілька годин. Вони вважали, що зосереджена біля кордонів 41-а загальновійськова армія РФ зможе атакувати Київ з Єльні, що за 250 км від столиці України. Разом зі 144-ю гвардійською мотострілецькою дивізією 41-а армія "можуть виявитися сильнішими за ЗСУ і протягом кількох годин захопити столицю", припускали експерти.

41-а армія в Єльні

Екскомандувач сухопутними військами США в Європі Бен Ходжес висловлював думку, що російська армія спробує пробити сухопутний коридор з окупованих районів Донбасу до Криму та Чорного моря. Проте ще тоді Ходжес наголошував, що таке рішення призведе до великих втрат Росії.

Опір вторгнення буде вищим, ніж РФ коли-небудь зустрічала під час військових операцій у Чечні та Грузії, стверджував фахівець з озброєння зі Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру Сімон Веземан.

Україна вистояла і розпочала локальні контратаки

Вторгнення Росії в Україну триває вже місяць. З того часу українські військові перейшли від оборонних дій до наступу за деякими напрямками: зокрема, під Києвом і на півдні. Були також контратаки і на більш оперативному рівні в Ізюмі чи Маріуполі. Наразі ворог, як і раніше, контролює з обласних центрів лише Херсон, а облога Маріуполя триває 24 дні.

Карта російського вторгнення станом на 23 березня

Як заявляють у Генштабі, найважча ситуація спостерігається у зоні ООС. Російські війська змогли захопити Волноваху після майже повного знищення міста й інфраструктури. Тривають запеклі бої у Щасті, Попасній, Рубіжному й уже тиждень — у Мар'їнці. Ворогу вдається просуватися на Луганщині. Також для взяття в оточення українського угруповання у зоні ООС ЗС РФ намагаються захопити Ізюм у Харківській області. У населеному пункті немає жодних комунікацій. Туди не пускають гуманітарні вантажі та не дають вивезти людей. Місцева влада стверджує, що ситуація схожа з Маріуполем. Місто бомблять, а українські війська займають південь міста.

Як змінювався фронт за місяць боїв

Нині всі бої в Ізюмі завершуються поразкою російських військ. Українські військові знищили їхню переправу та танкові колони. Дійшло до того, що в атаку кидали курсантів, про що рапортували у Генштабі. Станом на 23 березня атаки не принесли успіху. А в ЗСУ заявили, що було знищено 60% атакувального контингенту. Важливість Ізюма в тому, що з нього відкривається пряма дорога на Слов'янськ, що дозволить оточити війська ЗСУ.

Російські блогери вже майже місяць стверджують про можливість котла, але як видно з відео, лінія фронту стоїть. А міста Слов'янськ, Краматорськ та інші населені пункти надійно укріплені, що визнавали і російські військові експерти, зокрема Ігор Гіркін (Стрєлков).

Місяць боїв показав, що ЗС РФ використовують тактику обстрілів житлових будинків та інфраструктури в українських містах. Найбільше від бомбардувань із землі та повітря страждають, Харків, Маріуполь, Чернігів, Київ. За даними місцевої влади Маріуполя, у місті знищено чи пошкоджено 80% усієї інфраструктури. Окрім цього, зазначається низка воєнних злочинів: таких, як обстріл драматичного театру в Маріуполі, басейнового комплексу "Нептун", пологового будинку та дитячої лікарні. По них і низці інших цілей російські військові скидають 500-кг авіабомби. У цих місцях своє укриття від обстрілу знаходили тисячі людей. Одна з постраждалих вагітних померла після обстрілу пологового будинку. Ненароджена дитина також не вижила.

Наслідки обстрілу драмтеатру в Маріуполі
Обстріл пологового будинку в Маріуполі
Обстріл пологового будинку в Маріуполі
Фото: Євген Малолєтка
Обстріл пологового будинку в Маріуполі
Фото: Evgeniy Maloletka
Обстріл "Нептуна"
Фото: Скриншот

Від взяття Харкова до "все пропало": як змінювалася риторика у проросійських блогерів

Один із відомих російських блогерів, полковник ФСБ і лідер проросійських бойовиків у 2014 році Ігор Гіркін у процесі війни змінював свою думку про "спецоперацію". У день повномасштабного вторгнення він стверджував, що Генштаб ЗСУ не може керувати військами, а з ладу виведено всю військову інфраструктуру:

  • аеродроми;
  • системи ППО;
  • РЛС контролю повітряного простору;
  • склади з озброєнням і боєприпасами;
  • об'єкти НАТО;
  • центри прийняття тактичних рішень.

За підсумками першого дня Гіркін заявляв, що Маріуполь не має жодного стратегічного значення, а місто "неодмінно здадуть" після виходу військ РФ у Бердянськ і Запоріжжя. Однак через два тижні боїв полковник ФСБ вже заявляв, що військово-політичне керівництво РФ не виконає своїх завдань в Україні. Просування ЗС РФ "фактично згасло". Нема просування на Запоріжжя, Кривий Ріг. Успіхів на шляху до Харкова також не спостерігається.

Без додаткових сил війська РФ не зможуть здійснити нагальне завдання "повного розгрому ЗСУ зі звільненням Новоросії та Малоросії від "нацистів".

Станом на 23 березня Гіркін заявляв, що без мобілізації перемогти не вийде. Бойовиків з "ДНР" відправляють у лобові атаки проти ЗСУ. Через це експерт припускає, що до середини квітня проросійські війська вже можуть припинити своє існування. Ситуація на фронті залишається незмінною за всіма напрямками, війська РФ не мають успіху.

Кремлівський пропагандист і воєнкор "Комсомольської правди" Олександр Коц на початку війни писав про швидке "визволення" Харкова, публікував фото російських військ на вулицях міста.

Знищені "Тигри" ЗС РФ у Харкові

Проте ні на початку війни, ні нині обласний центр так і не вдалось захопити. З колишніх промов про швидке входження у Харків залишилися лише публікації в рубриці "русский шепот", де пишуть про те, що росіян чекають з квітами й обіймами.

Допис про "російський Харків"

Колишній російський військовий кореспондент ТАРС Гліб Ірисов звільнився зі ЗМІ. Він заявив, що війська РФ виявилися не готовими до вторгнення в Україні.

Гліб Ірисов

"З військової точки зору те, що відбувається — абсолютний провал. Вони взагалі не розуміли, що мають справу з країною з населенням понад 30 млн осіб, де через вісім років Росію ніхто не підтримує. Судячи з воєнної тактики, вони щиро сподівалися з ходу захопити владу в Києві", — резюмує Ірисов.

Російський наступ зайшов у глухий кут

Унаслідок західні аналітики зазначають, що наступ військ РФ фактично зайшов у глухий кут. Не виконано мету взяття Києва, Харкова чи Маріуполя. Російським військам доводиться підтягувати резерви з усієї країни, але стратегічно взяття Маріуполя російськими окупантами вже нічого не змінить. Як зазначають автори аналізу Інституту дослідження війни, навіть якщо місто й буде захоплене, то вивільнені сили не зможуть просунутися у бік Запоріжжя чи Дніпра.

Знищений танк РФ
Фото: Facebook

Видання Washinton Post опублікувало статтю, в якій вказує: через провал бліцкригу Путін перейшов до плану "Б". Він полягає в тому, щоб змусити Київ відмовитися від окупованих регіонів на півдні та сході України, а також ухвалити ідею нейтралітету України. Армія РФ прагне забезпечити "сухопутний міст" між окупованим Кримом та окупованими районами Донецької та Луганської областей.

"Виходячи з наших військових оцінок, схоже, що Путін переходить до тактики облоги", — кажуть офіційні представники США.

Яких втрат зазнала РФ під час вторгнення?

За даними Генштабу ЗСУ, армія агресора втратила приблизно 15 600 військових в особовому складі. Понад 500 танків, 1 500 ББМ і сотні різних видів іншої техніки. Зокрема 101 літак і 124 вертольоти.

Проєкт Oryx документує втрати РФ й України під час боїв із фото або відео підтвердженням. За їхніми даними, Росія втратила 1795 одиниць техніки, з яких 280 танків і 66 літальних апаратів. Автори наголошують, що їхні дані не відображають реального рівня втрат — насправді вони вищі. Не вся втрачена техніка потрапляє на фото чи відео.

Міноборони РФ визнає втрату 498 солдат. Востаннє список втрат оновлювали 2 березня. У відомстві продовжують заявляти, що операція йде чітко за планом.