Ще одна "спецоперація". Навіщо Путін втягує Лукашенка у війну

Хронологія погроз Лукашенка Україні

Із початку оголошення РФ "спеціальної військової операції" в Україні лідер Білорусі Олександр Лукашенко на всіх рівнях всіляко підтримував Росію. Зокрема, він надав територію країни як плацдарм для вторгнення в Україну — Білорусь використовувалася для ударів оперативно-тактичними ракетними комплексами "Іскандер", там же там базувалася російська авіація, а потім пообіцяв увійти у війну нарівні з Росією.

Чергова хвиля активності Мінська виявилася цього тижня.

Спершу Лукашенко анонсував повернення в Білорусь російських військових. Щоправда, зазначив, що це не буде велика чисельність, але й "не одна тисяча людей". "Це буде спільне з Росією регіональне угруповання військ", — сказав він.

Після цього місцеві білоруські медіа, з посиланням на свої джерела, стали стверджувати: Лукашенко остаточно вирішив реалізувати ідею про приховану мобілізацію. Її планують проводити під виглядом перевірки військової придатності.

І нарешті, у Мінську заговорили про режим "контртерористичної операції". Глава МЗС Білорусі Володимир Макей в одному з інтерв'ю пояснив, що існують загрози з боку сусідніх країн.

"Була інформація про те, що з боку окремих суміжних держав плануються провокації, пов'язані майже із захопленням окремих ділянок території Білорусі", — уточнив він.

До того ж напередодні виступав голова комітету державної безпеки (КДБ) Білорусі Іван Тертель. Він розповідав силовикам і чиновникам із економічного блоку, що Україна нібито готує напад на Білорусь. Мовляв, іноземні спецслужби підготували в Україні від 100 до 300 бойовиків для збройного вторгнення на білоруську територію.

"Є й інші сценарії. Вони передбачають, у тому числі, підготовку до серії терактів на нашій території — з урахуванням того, що в нас створюється спільне угрупування військ із РФ. Учинення терактів на залізниці, вчинення терактів шляхом руху військових формувань, наших і наших союзників", — сказав Тертель. Щоправда, невдовзі в КДБ роз'яснили, що їх не так зрозуміли.

В Україні всі подібні заяви та дії Мінська назвали провокацією.

Лукашенко всіляко намагається уникнути прямої участі у війні

"Виключати, що білоруська армія нападе на Україну, не можна. Але на цьому етапі можливість її залучення до гіпотетичного вторгнення можна оцінити як мінімальну. Крім того, останнім часом відзначено дипломатичну активність представників білоруської сторони в пошуку контакту з представниками країн Заходу, намагаючись уникнути повної залежності від РФ", — каже військовий експерт Дмитро Снєгирьов.

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко додає: кордон із Білоруссю з боку України захищений — усе заміновано, позиції укріплені.

"Ситуація суттєво відрізняється від тієї, яка була в лютому 2022 року", — запевняє експерт.

Мусієнко пояснює: з військової точки зору ситуація в Білорусі не змінилася: "У перманентному стані перевірки бойової готовності перебувають різні підрозділи білоруської армії. Але такий стан у них із травня 2022 року. Цікаво, що в Білорусі знімають зі складів зберігання свою військову техніку, зокрема танки Т-72, і передають їх Росії для використання. Якби білоруська армія готувалася до наступу, то навряд чи вона віддавала б свої танки РФ. До того ж багато офіцерів у білоруській армії не хочуть брати участь у бойових діях в Україні, виконувати накази Лукашенка, а тим більше — Путіна. І це суттєвий стримувальний фактор".

Мусієнко зауважує: "Лукашенко на серйозній розтяжці".

Із одного боку, Путін тисне на Лукашенка, а він, як може, імітує постійні приготування для вступу у війну, але поки що таке рішення не ухвалює. То він вводить режим "контртерористичної операції", то ні, то велить створювати південне командування, то не створювати. І все тому, що Лукашенко перебуває в повній політичній і економічній залежності від Кремля.

Із іншого боку, президент Білорусі готовий робити все, що завгодно: віддати всі танки та надати територію для росіян, аеродроми, аби не віддавати наказ білоруській армії про наступ.

• По-перше, Лукашенко розуміє, що якщо Білорусь вступить у війну, будуть міжнародні санкції, що посилить тиск на і так слабку економіку країни.
• По-друге, йому відомо, що білоруське суспільство проти безпосередньої участі Білорусі в бойових діях, хоча значна частина білорусів підтримує Росію у війні проти України. І, нарешті, у разі появи загиблих і поранених серед громадян Білорусі, зростатиме невдоволення режимом — люди вийдуть на вулиці, з ними впоратися режим Лукашенка не зможе.

"А ось Росії вигідно залучати Білорусь. Наприклад, можна спровокувати війну з Європою не на території Росії, а на території Білорусі. З цього погляду вони підставляють Білорусь, щоб країна розділяла з ними удар, щоб ЄС очікували наступу з її території, а європейці жили в страху", — вважає Мусієнко.

Секретар РНБО Олексій Данілов каже: Лукашенко — заручник ситуації, який своїми заявами прагне посіяти паніку серед українців і європейців.

Путін хоче розділити відповідальність із Лукашенком

Експерти зазначають, що, якщо буде збільшення угруповання російських військ, Україна про це дізнається. У Генштабі розуміють мету як розмов, так і реального наступу — відвернути увагу та сили від фронту на півдні та сході України.

Зараз помітні лише ознаки підготовки до розміщення та розквартування російських військ, але самих військ на території Білорусі немає.

"Там є постійно до тисячі військовослужбовців із Росії, 6 літаків, 4 "Іскандери" та 12 ЗРК С-400", — уточнює командувач Об'єднаними силами генерал-лейтенант Сергій Наєв. Але водночас каже: на території Білорусі проводять заходи щодо підготовки аеродромної мережі, а також інфраструктури для розгортання на їхній базі сил РФ.

Дмитро Снєгирьов вважає, що білоруська карта й надалі використовуватиметься Путіним для багатовекторного тиску.

"На тлі заяв, що пролунали 6 жовтня, вперше з 28 серпня було завдано ракетного удару по Україні з території Білорусі. Літак Ту-22 М3 стратегічної авіації РФ із повітряного простору Білорусі завдав удару ракетою X-22 по Шепетівському району Хмельницької області. Тобто можна говорити, що ці заяви з боку МО РБ були підкріплені конкретними діями з боку російських військових. Не можна виключати можливості подальшого використання РБ для розгортання військового контингенту РФ, використання ними інфраструктури білоруських збройних сил, ідеться насамперед про аеродроми. Один із них — Зябровка — розташований усього за 35 км від української території. Варто зазначити, що іранські дрони, які нещодавно завдали удару по території України, теж були запущені з території РБ", — розмірковує Снєгирьов.

Експерт каже: подібна риторика Міноборони Білорусі дає Росії можливість військово-дипломатично тиснути не лише на Україну (в момент використання білоруської території для атак, зокрема, чергової спроби вторгнення), а й на країни НАТО — держави Балтії та Польщу.