26 лютого 1935 року радар вперше "побачив" літак, а сьогодні РЕБ "саджає" дрони: як змінилась війна

Спроби обманути перші радари й дали початок тому, що сьогодні називають радіоелектронною боротьбою. У перші дні вторгнення ЗСУ мали вітчизняні засоби РЕБ, які виявляли російські літаки та безпілотники. Протягом чотирьох років ЗС РФ заполонили фронт та прифронтові території керованими авіабомбами (КАБами), які інколи відхиляються від цілі, але здебільшого долітають, руйнуючи будинки та бліндажі. Тим часом Україна вигадала спосіб обману дронів-камікадзе "Шахед", які у польоті раптом опиняються, умовно, над Лімою, а не над Києвом. Фокус вирішив розібратись, як еволюціонували засоби РЕБ протягом останніх ста років та що відбувається у військах РЕБ на четвертому році великої війни.

Засоби РЕБ — приклад першої роботи радара 26 лютого 1935 року

Шотландський вчений Роберт Ватсон-Ватт — фізик, який винайшов радар та вперше продемонстрував військовим Британії користь від нового пристрою. Науковець запатентував устаткування, яке випромінювало потужний радіоімпульс та ловило "луну" від об'єктів, які траплялись на шляху радіохвилі. 26 лютого 1935 року Ватсон-Ватт показав британським офіцерам як працює радар. Під час демонстрації винахідник виявив літак, який перебував на відстані 13 км, а за пів року — 67 км. Військові побачили користь від роботи шотландського вченого та включили його винахід у системи протиповітряної оборони. Зокрема, до початку Другої світової війни на Британських островах встановили 20 радіолокаційних станцій на відстані 40 км одна від одної. Завдяки системі радарів Chain Home Британія змогла втриматись під час бомбардувань, влаштованих нацистською Німеччиною.

Незабаром після появи інструмента для виявлення літаків з'явився метод боротьби з цими можливостями. Протилежна сторона, на той час — нацисти, почали випромінювати "білий шум" на тих же частотах, на яких працювали радари Британії. Установки стояли на Мон-Кубер (Франція), створювали активні завади (jamming) і таким способом захищали бомбардувальники під час нальотів на острови. Радари та "глушилки" — це, по суті, перші засоби РЕБ, які з'явились 100 років тому та еволюціонували до нинішнього рівня, коли збиваються з курсу ракети та дрони ЗС РФ.

Війська РЕБ ЗСУ у 2022 році

Міноборони України та медіа до вторгнення РФ у 2022 році не раз писали про засоби РЕБ, які перебувають на озброєнні військ радіоелектронної боротьби. Головне завдання військ РЕБ — це радіоелектронне придушення, радіоелектронна розвідка та захист від РЕБ. На початку вторгнення українська армія мала низку вітчизняних комплексів, які давали можливість "бачити" дрони на лінії фронту та "придушувати" сигнали навігації від супутника.

"Буковель-AD" — засіб РЕБ, здатний виявляти об'єкти на відстані приблизно 100 км і придушувати супутниковий сигнал GPS/ГЛОНАСС тощо на відстані орієнтовно 15–20 км. Комплекс використовувався з 2015 року та допомагав ефективно боротись з російськими ударними БпЛА "Орлан-10". У 2023 році бійці ЗСУ використали комплекс, щоб "приземлити" дрон ZALA 421-16E2, який, за задумом росіян, мав бути невидимим та невразливим.

"Нота" — засіб РЕБ, який виявляє об'єкти на відстані 20 км, глушить супутниковий сигнал — на 15 км, глушить мобільний зв'язок — на 1 км. Установку навіть показали на виставці в ОАЕ у 2023 році: компанія-виробник розповіла, що "Нота" захищає об'єкти критичної інфраструктури, склади боєприпасів тощо.

"Анклав" — портативний засіб РЕБ проти БпЛА, який з 2020 року випускався "Укрспецтехнікою". Основне призначення — глушіння супутникового сигналу: радіус дії — до 40 км, частотний діапазон 350–6000 мГц.

Які засоби РЕБ використовують на фронті

Вітчизняні засоби РЕБ. Протягом чотирьох років великої війни Міноборони кодифікувало нові зразки засобів РЕБ, які бійці ЗСУ використовують на фронті. Влітку 2025 року відомство повідомило, що у 2024 році на озброєння надійшли 150 нових моделей, а у першій половині 2025 року — ще 80. Зокрема, військові ЗСУ згадують про пристрій для виявлення дронів "Цукорок", який виявляє російські дрони "Орлан-10", Zala, Supercam, Ланцет, і також FPV.

На порталі Brave1 можна побачити, що українські військові можуть придбати/обміняти на Е-бали 465 різних виробів: максимальна вартість — 10 млн грн, частина кодифікована міноборони, частина — ні. Бачимо, що вітчизняні засоби РЕБ класифікували на чотири групи:

• для техніки — комплекси DF-M, "Креб", "Бабай", Kulbaba, Paralos тощо. Ціна — від 22 тис. до 1,1 млн грн;
• для позицій — РЕБ "Вепр", "Квертус", Piranha, Kraken, аналізатори спектра та ін. Ціна — від 2,5 тис. до 10 млн грн;
• для персонального захисту — Panel, AD Counter, "Квертус", Loli, "Дихлофос" та ін. Ціна — від 5–7 тис. до 400 тис. грн.
• програмно-апаратні комплекси — GPS Spoofer Rebdron-X, Mirage, "Кажан", Rebster та ін. Ціна — від 65 тис. до 2,4 млн грн;
• антидронові рушниці — AD G-6+, Riff-P, Magura DS-32 та ін. Ціна — від 50 тис. до 556 тис. грн.

У 2023 році тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний розповів про роботу нової української системи РЕБ "Покрова". Інформація з'явилась після того, як почала з'являтись інформація про російські "Шахеди", які сідали посеред поля, а у звітах Повітряного командування говорили про "знешкодження", а не лише про збиття. Принцип роботи системи РЕБ "Покрова" — GPS-спуфінг, коли безпілотник отримує фальшивий супутниковий сигнал і таким способом його збивають з маршруту.

Які РЕБ надали партнери

Західні партнери також передавали засоби РЕБ Силам оборони України. Зокрема, з 2023 року у ЗСУ почали надходити шведські РЛС Giraffe 75, про нову партію яких стало відомо у лютому 2026 року. Основні характеристики комплексу — виявляє російські літаки, балістичні та крилаті ракети на відстані 75 км та на висоті до 10 км, може вести 20 цілей та захоплювати 15, передає іншим засобам ППО дані про швидкість, азимут, дальність, висоту цілі.

Крім того, у 2024 році Швеція пообіцяла надати Україні два літаки далекого радіолокаційного виявлення Saab 340 AEW&C (ASC 890). Можливості шведських "летючих радарів" — виявленні цілей (літаків, ракет, дронів, кораблів) на відстані до 450 км, одночасне ведення до 1000 об'єктів, інтеграція із системами винищувачів F-16, Gripen та ЗРК Patriot/IRIS-T. Офіційно немає даних, чи отримали ЗСУ один чи обидва літаки ДРЛВ. Втім, у квітні 2025 року щось схоже на Saab 340 літало над Львівською областю, писали медіа, але OSINTери це спростували.

Еволюція РЕБ під час великої війни — що каже експерт

В лютому 2026 року авіаексперт Анатолій Храпчинський пояснив медіа "Армія Inform", як змінились система РЕБ протягом чотирьох років великої війни. З'ясувалось, що на початку вторгнення у 2022 році ішлося про точкові рішення від конкретних загроз — літаків, дронів. Натомість у 2026 році Україна отримала багаторівневу систему захисту від повітряних цілей. Зокрема, системи, які закривають значний відрізок фронту, еволюціонували: з'явились пристрої РЕБ, які захищають окремо взятий бліндаж та машину, і вони працюють згоджено у мережі. Крім того, є модульні рішення, коли прямо на фронті можна підлаштувати систему під потреби. Водночас з'явились комплекси, як-от "Покрова", які закривають цілі регіони. Можливі напрямки розвитку систем РЕБ — це подальша інтеграція із системою ППО (коли ціль і виявляють, і збивають з курсу, і "осліплюють"), протидія ворожим ретрансляторам/операторам/підстанціям зв'язку, злам мережевих протоколів передавання даних.

"Майбутнє — за системами, які можна швидко адаптувати: змінювати модулі, оновлювати програмну частину, масштабувати або перебудовувати під нову загрозу без повної заміни комплексу", — сказав Храпчинський.

Зазначимо, фахівець із радіотехнологій Сергій Бескрестнов розповів, як військовослужбовцям ЗСУ з'ясувати, чи працюють окопні засоби РЕБ. Для цього слід скористатись пристроєм розміром з телефон, на якому з'явиться чи ні відповідна зелена позначка.

Нагадуємо, у листопаді 2026 року американська компанія створила засіб РЕБ розміром не більше візитної картки. Тим часом у листопаді медіа розповіли про устаткування вагою до 5 кг, яке можна підняти на певну висоту за допомогою дрона на оптоволокні та використовувати для РЕБ.