Гай Річі: "Ми стали старшими, але не мудрішими, і це добре"

Британський режисер Гай Річі — сьогодні лідер Голлівуду за швидкістю виробництва блокбастерів. Він зняв кримінальну комедію ("Джентльмени") через півроку після виходу діснеївського блокбастера ("Аладдін"), і всього через рік випускає на екрани новий екшен-трилер, вже знімаючи наступний фільм.

Навесні в українських кінотеатрах стартував прокат трилера "Гнів людський", заради якого режисер возз'єднався зі старим "бойовим товаришем" — Джейсоном Стейтемом, а отже, саме час поговорити з автором "Джентльменів" і "Великого кушу" про новий фільм, творчу свободу і Джейсона Стейтема.

"Сущі гроші" для Стейтема

"Гнів людський" — ремейк французького фільму "Інкасатор" (режисер Ніколя Букрієфф, 2004-й рік), мало відомого, хоч і дуже хорошого. Як ви до нього прийшли?

- Я теж подивився фільм Ніколя Букрієффа далеко не відразу, але все-таки досить давно — десять років минуло точно. І ця історія не відпускала мене. Одного разу я просто вирішив перестати говорити про свою версію фільму і нарешті зняти її.

Яка далі була послідовність дій?

- Важливо було офіційно купити права. Коли я написав сценарій, від кістяка сюжету і персонажів залишилася в кращому випадку чверть оригінального матеріалу. Але якщо хочеш, щоб твої власні задумки поважали, треба поважати і автора першоджерела, а не розповідати потім про "натхнення". Коли у мене з'явилася внутрішня впевненість, що сценарій готовий, я подзвонив своєму другові Джейсону Стейтему, і ми вирішили знову працювати разом за дві хвилини, може, три максимум. У підсумку ми прекрасно провели час, створюючи "Гнів людський".

Вашій дружбі з Джейсоном Стейтемом стільки ж років, скільки вашому першому фільму "Карти, гроші, два стволи". Про історію вашого знайомства ходять легенди, як було насправді?

- Ми познайомилися з Джейсоном незадовго до старту фільму. Я тоді переважно знімав рекламу іноді кліпи. І шукав нові обличчя, які автентично виглядали б в "Картах". Тоді таких фільмів у Британії практично не знімали. На одній з рекламних зйомок я і познайомився з Джейсоном.

Загалом, сталося це досить стандартно для індустрії (сміється) — не в переході, на ринку або покерному клубі, як вважали багато. Але мій друг Джейсон і правда працював торговцем і володів чудовими навичками вмовляння людей. Ці навички і стали його пробами. Я був у захваті, готовий сам був купити неіснуючі підроблені парфуми (сміється). Затягнув його у свій фільм і заплатив сущі копійки. Справедливості заради скажу: всі ми разом заробили тоді зовсім небагато. Пізніше фільм почав користуватися народною любов'ю і став нашою візитною карткою, тому з запуском "Великого кушу" було вже менше проблем. Це був дуже виграшний старт.

Ви не раз говорили, що вас не дивує той факт, що Джейсон Стейтем став великою зіркою. А чому? Які якості його відрізняють?

- Так, я всі ці роки не тільки обговорював з ним риболовлю, але і стежив за його кар'єрою. І вона унікальна. Він дуже рівно йшов наверх в індустрії, де зазвичай досягають піку і боляче падають. Мене це не здивувало. Джейсон не тільки харизматичний, але і дуже дисциплінований, зібраний, шанобливий, зокрема у відстоюванні своєї точки зору. Мене Джейсон завжди захоплював — не кожна людина зможе якось перевинайти себе заново і не впустити своїх шансів. І є в ньому по-хорошому олдскульна якість справжнього героя і періодично — антигероя.

Востаннє ви разом працювали над трилером "Револьвер", відтоді пройшло більше 15 років, якось змінилися і ви, і Джейсон у своєму підході до роботи?

- Ми стали трохи старшими, але, напевно, не стали мудрішими, і це добре. Ми обидва не були обережними. Та й щодо "старшими": я хоч змінився зовні. Ось що значить стати суперзіркою (сміється)! Але все було так само весело, ми багато імпровізували — з репліками, образливими словами, не змінилося, мені здається, практично нічого.

Як би ви розкрили сюжет "Гніву людського"?

- Це напружений видовищний трилер про справедливість, гнів, помсту, правду та її наслідки. Таємнича людина, що називає себе Патріком Гіллом, влаштовується на роботу в інкасаторську контору, і на те у нього є своя причина. Вони перевозять мільйони по всьому Лос-Анджелесу. Чому і як — доведеться зрозуміти в процесі, як і усвідомити ті методи, які буде використовувати Гілл.

Син Клінта Іствуда доставить багато проблем

Повертаючись до героїв і антигероїв. Хто ваш головний персонаж у "Гніві людському"?

- Це визначить для себе глядач. Розкривати всі карти не хочу. Створюючи персонажа, дивилися в сторону 1970-х, коли лінія між героєм і антигероєм була максимально розмитою. Мовчазний або експресивний персонаж — не так важливо, це лише підтип вашого героя. Нам подобалося працювати, враховуючи, що чорне і біле далеко не константи. Погано це чи добре — вирішувати не нам, а глядачеві. Цей тренд то іде, то повертається. Я ж у ньому завжди працював.

Після того як ви зняли фільм з величезним бюджетом — "Аладдін", перейшли до менш витратних "Джентльменів" і "Гніву людському". Яка різниця в роботі над різними жанрами з різним бюджетом?

- Мені подобається пробувати різні речі, і я ніколи не хочу відчувати, що застряг в якомусь жанрі. Бюджет на мене не впливає, тому що я завжди знаю, у що вплутуюся. Мені подобаються дорогі і недорогі фільми так само, як я люблю лихослів'я і сімейні фільми. Зрештою, я як кінорежисер хочу мати широкий жанровий досвід.

А які фільми або жанри надихали вас у дитинстві?

- Навряд чи я тут здивую вас, якщо скажу, що любив спагетті-вестерни і всі роботи Клінта Іствуда. І ось у "Гніві" у мене справді знімається його син Скотт (сміється). У нього гідна роль дуже нехорошого хлопця, що доставляє занадто багато проблем і бід. Звичайно, в ролі Скотта Іствуда є відсилання до злочинців з фільмів його батька. Такий собі відмінний перевертень вийшов.

Незважаючи на весь ваш досвід, ви все ще хвилюєтеся під час знімального процесу?

- Хвилююся після і навіть заперечувати не стану. Завжди хочеться зняти наступний фільм, але ж успіх попереднього залежить від трьох чинників: самого фільму, його маркетингової кампанії і дати релізу. У 99 відсотках випадків ти контролюєш тільки перший.