200 років Достоєвському. Чим цікавий українцям автор "Братів Карамазових"

11 листопада виповнилося 200 років від дня народження Федора Достоєвського. 200 років духовного впливу на уми провідних інтелектуалів і художників світу. І простих читачів, як ми з вами.

Письменник Федір Достоєвський
Для Ніцше, Ейнштейна, Гайдеггера, Гадамера, Бенедикта XVI, Кафки, Марселя Пруста та багатьох інших володарів дум ХХ століття, Достоєвський був одним із головних вчителів та натхненників.

"Велике п'ятикнижжя Достоєвського": романи "Злочин і кара", "Брати Карамазови", "Ідіот", "Підліток" та "Біси" — вплинуло не тільки на філософію та літературу, а й дало поштовх розвитку такого явища як психоаналіз.

200 років від дня народження Достоєвського. 200 років духовного впливу на уми провідних інтелектуалів і митців світу. І простих читачів, як ми з вами.

Для Ніцше, Ейнштейна, Гайдеггера, Гадамера, Бенедикта XVI, Кафки, Марселя Пруста та багатьох інших володарів дум ХХ століття, Достоєвський був одним із головних вчителів і натхненників. І, звісно, одним із головних опонентів.

Ось що говорив філософ Гадамер (уже наприкінці минулого століття): "Карамазови" були для нас у 20-ті роки (а за свідченням багатьох — і в наступні десятиліття — А.Б.) найважливішою книгою після Біблії". "Інтерес до православ'я в усіх нас виник через читання Достоєвського. У "Карамазових", особливо в чорнових начерках до них, ми бачили нову форму теологічного листа, нову спробу апології християнства".

Ейнштейн говорив, що "Брати Карамазови" — "Це найбільш вражаюча книга з усіх, які потрапляли мені в руки".

Ніцше проводив аналогії між атмосферою євангельських подій і атмосферою романів Достоєвського.

Мені здається, що читання "Братів Карамазових" і "Злочину і кари" — найважливіша подія в житті кожної людини, яка мислить.

І тим більше дивно, яка відстань між Достоєвським-письменником, Достоєвським-мислителем і Достоєвським-людиною. Відстань, яка долається в невідомих і невидимих для зовнішнього погляду вимірах і глибинах…

Читання "Братів Карамазових" і "Злочину і кари" — найважливіша подія в житті кожної людини, яка мислить.
Читання "Братів Карамазових" і "Злочину і кари" — найважливіша подія в житті кожної людини, яка мислить.

Геніальні романи та глибокі ідеї створювалися людиною хворобливою, недовірливою, інфантильною, у чомусь навіть дріб'язковою. Людиною з усіма слабкостями та пороками. Почитайте спогади про Достоєвського. Почитайте його листування з дружиною Анною Григорівною.

Ось Достоєвський приїжджає до Москви до видавця Каткова, просити гроші на новий роман ("Брати Карамазови"). Після першого відвідування не спить усю ніч, думає — дасть чи не дасть Катков суму. Катков гроші дає. Але на цьому муки та страхи не закінчуються. Потім Достоєвський розмірковує, їхати додому до Каткова, щоб привітати того з днем народження чи не їхати (Катков його на обід не запросив, і Достоєвський боїться здатися улеливим і таким, що випрошує милостиню).

Потім наважується їхати, чудово прийнятий у кабінеті господаря будинку (передусім побувавши в кімнаті дружини Каткова), захоплено пише своїй дружині, що з ним там же, у Каткова, люб'язно розмовляє московський генерал-губернатор князь Долгорукий (той дідок, якого грав Табаков у "Статському раднику") і навіть йому першому (!!!) подає руку, поблискуючи чотирма зірками й алмазом Андрія Первозванного.

Важливо
Тонкошкіра людина. Пам'яті Богдана Ступки
Тонкошкіра людина. Пам'яті Богдана Ступки

Потім Федір Михайлович ще раз (йому сказали напередодні) із полегшенням зазначає, що званий обід у Каткова тільки для родичів, і тому Катков його на обід не запросив не тому, що не поважає, а тому що… (і т.д. і т.п.).

Нарешті, виходячи з кабінету Каткова й бачачи накритий святковий стіл, він ще раз "перевіряє", що обід тільки для рідних: "До Софії Петрівни (дружини Каткова) я вже не заходив, а пройшов іншим ходом, між іншим (ну звісно, так ми й повірили — А.Б.) через їдальню, і помітив (так для того і пройшов "між іншим" — А.Б.), що стіл накритий не більше як на 20 або навіть 18 кувертів (столові прилади — А.Б. ). А оскільки тільки Каткова сімейство сідає за стіл не менше 12 осіб (справжній Шерлок — А.Б.), то я й зробив висновок, що званого обіду ніякого немає, а обідають лише найближчі родичі" (лист А.Г. Достоєвської від 9.11.1878).

Таким є Достоєвський, який виношує ідеї геніального роману та ревно рахує кількість приборів на столі в будинку Каткова.

Дорогий Федоре Михайловичу, дякую Вам за все! Без Ваших романів і Ваших слабкостей я не став би тим, ким я є зараз. Спасибі…

Першоджерело.