Це вже інший світ. Метавсесвіт, NFT та нові технології, які визначають наше майбутнє

Метавсесвіт — тренд цього року №1

4 вересня в Манчестері, у штаті Нью-Гемпшир, відбулося віртуальне весілля у метавсесвіті, куди запросили 100 гостей, кожному з яких створили аватари. Вони могли танцювати, міняти костюми, а в розпорядженні дітей були пляж, футбольне поле та навіть піратський корабель. Подія не з дешевих: віртуальна розробка обійшлася нареченому та нареченій у $30 тис.

Мабуть, метавсесвіт — найреволюційніше, велике й у певному сенсі жахливе починання айтішників. І безперечний тренд №1 цього року.

Повним ходом створюється середовище, де користувачі зможуть працювати, розважатися, робити покупки — загалом, жити за допомогою аватарів та VR-гарнітур. Щоб мотивувати нас вступати в ряди мета-юзерів, компанії-засновники зроблять усе, і першим кроком із залучення клієнтів стане можливість заробити на віртуальній реальності.

Наприклад, креатори отримають величезний простір, ресурси та інструменти для діяльності. Вони будуть створювати та продавати всілякі 3D-об'єкти – від одягу до цілих світів, від фільтрів та масок до повноцінних ігор.

Звичайно, не обійдеться без облаштування VR-інфраструктури: великі компанії вже скуповують віртуальні "землі", щоб збудувати там копію свого бізнесу, відкривши магазини, ТЦ, ресторани, кінотеатри, готелі, парки розваг та ін.

Чим активніше буде розростатися метавсесвіт, чим сильніше розвиватиметься інфраструктура всередині нього, тим швидше це призведе до появи різного роду посередників на кшталт рієлторів та турагентств. І всі вони теж зароблятимуть на віртуальних клієнтах.

Великою прибутковою статтею стане реклама. Якщо компанія — засновник метавсесвіту ділитиметься доходами, то на рекламі зможуть заробляти не лише бренди, а й аватари знаменитостей, посередники типу діджитал-агентств. Якщо ж ні, то ситуація буде такою, як у соцмережі Facebook (думаємо, що таким шляхом піде тільки Facebook).

Важливо

В онлайн з головою: яким буде життя людства у Всесвіті віртуальної реальності

Можливість отримувати прибуток надасться геймерам — граючи, вони зароблятимуть бонуси, які потім конвертують у криптовалюту з можливістю витратити її або вивести.

Звичайно, усю цю віртуальну "економіку" доведеться комусь адмініструвати. Тому, ймовірно, у VR-всесвіті з'являться якісь юридичні та фінустанови: будуть вони сторонніми чи дочірніми компаніями — це велике питання, але виключати їх не варто.

У жовтні 2021 року Марк Цукерберг оголосив про перейменування компанії Facebook на Meta, окресливши тим самим межі свого всесвіту віртуальної реальності. Однак, він не один такий, адже такі проєкти розробляють Microsoft, SandBox, Axie, Decentraland. Не здивуємося, якщо до списку додасться Google, це було б дуже логічно.

NFT — невзаємозамінні токени як тренд №2

Другим трендом 2021 стали невзаємозамінні токени — NFT. Нова хвиля їхньої популярності спровокувала щось на кшталт "золотої лихоманки", коли кожен, хто більш-менш вміє малювати в Paint, кинувся прив'язувати NFT до своїх творів, скопіювати які у форматі .JPEG можна абсолютно безкоштовно, кілька разів клікнувши мишкою.

На токенах спекулювали всі кому не ліньки з таким же ентузіазмом, як Ілон Маск на мемних альткоїнах, — співаки, актори, політики, серед яких опинився і міністр юстиції Денис Малюська, який виставив на продаж фото з прикріпленими до нього токенами.

Хайп навколо токенів не вщухає, так що в новий 2022 ми увійдемо разом з ними. І тому є кілька причин:

• пандемія COVID-19 триває, а це означає, що ми будемо діджиталізуватися ще сильніше і будемо лояльними до цифрових товарів та послуг (тим більше, що концепти метавсесвітів цьому сприяють);

• криптовалюти та альткоїни, які, як і раніше, в тренді, підігрівають інтерес до інших діджитал-активів, і невзаємозамінні токени не є винятком;
• NFT викликає дедалі більше довіри серед користувачів, адже ними користується навіть аукціонний будинок Christie's;
• ну і останній фактор, що впливає на підвищення градуса любові до NFT, — економічні кризи, під час яких "ексклюзивні" цінності викликають величезний інтерес. А криз у сфері економіки та фінансів, напевно, буде достатньо, знову-таки завдяки пандемії.

Штучний інтелект: прозорий та/або засекречений

Пильну увагу і наукової спільноти, і громадськості, і країн не перший рік привертає ШІ. Що йому тільки не пророкували футурологи: він стане усвідомленим, перетвориться на нову форму життя, зможе розвиватися та дорослішати самостійно, створить "колективний розум", клонує людський мозок, приведе всіх нас до технологічної сингулярності тощо. Але саме у 2021-му країни-учасниці ЮНЕСКО, включаючи Україну, ухвалили глобальні етичні стандарти для штучного інтелекту.

Зокрема, 193 держави, що входять до складу ЮНЕСКО, повинні доопрацювати свої нормативно-правові бази таким чином, щоб зробити "розумні" системи безпечними для громадян. 25 листопада 2021 року було презентовано документ, що визначає загальні цінності та принципи для створення нових правових норм, орієнтованих на штучний інтелект, та регулює такі аспекти, як кіберзахист особистих даних, спостереження за людьми та аналіз даних, контроль та оцінка ШІ, захист навколишнього середовища.

Основне, що потрібно від ШІ-систем, — працювати максимально прозоро, проте прозорості їх позбавляють самі держави, засекречуючи розробки. Тож ця вимога звучить дещо парадоксально. Проте в ЮНЕСКО закликають уряди забезпечити та гарантувати кожному громадянину безпеку особистих даних, даючи можливість самостійно переглядати та/або видаляти інформацію про себе.

Наступний пункт списку також викликає сумніви щодо швидкої та ефективної реалізації. Справа в тому, що регулятори США та ЄС роками б'ються з BigTech, намагаючись зобов'язати останніх припинити аналізувати користувачів соціальних платформ та пошукових систем за всіма параметрами та ділитися цією інформацією з третіми особами, але результати не дуже хороші. І ось на це поле бою виходить ЮНЕСКО, закликаючи знизити рівень "агресії" ШІ-алгоритмів, які своїм втручанням порушують основні права та свободи людини, вивуджуючи все її таємниче.

Можливо, цього разу тиск на технокомпанії посилиться, і ситуація навколо тотального стеження соцмереж за користувачами дещо зміниться, адже в документі пропонується створити інструменти для оцінювання етичності ШІ, його впливу на людей та контролю за технологією загалом. Якщо такі інструменти будуть створені та виявляться дієвими, то Скайнету побоюватися не варто, принаймні у 2022 році.