ШІ вже "воскрешає" знаменитостей, але живі актори проти такого "безсмертя": у чому причина

Ікона стилю 50-х і один із найвпізнаваніших образів тієї епохи Джеймс Дін, який трагічно загинув 68 років тому, знову повернеться на екрани за допомогою ШІ. BBC присвятила величезний матеріал новим інструментам, які допоможуть "воскрешати" померлих зірок Голлівуду, і розглянула причини, через які сьогоднішні актори категорично проти своїх "цифрових клонів". Фокус коротко ознайомить вас із основними аспектами цього дослідження британських колег і розповість, чому сценарій першої серії 6-го сезону "Чорного дзеркала" із Сальмою Гаєк може дуже скоро стати реальністю.

Кого та як "воскрешають" нейромережі

Звісно, насамперед ідеться про оцифровування вихідного кіноматеріалу, фотографій і портретів. Завдяки нейромережам і сучасному ПЗ "цифрова копія" актора, такого, наприклад, як Джеймс Дін, що з'явиться у фільмі "Назад в Едем", буде дуже точною: копія Діна рухатиметься, говоритиме та вестиме діалоги з живими колегами, немов це відбувається в реальності.

Для досягнення фотореалістичності незліченну кількість зображень сканують, налаштовують на високу роздільну здатність, і її обробляє команда цифрових експертів із використанням передових технологій. Додайте аудіо, відео та штучний інтелект, і раптово ці матеріали стануть будівельними блоками цифрового клона актора.

Ба більше, ШІ-аватар Джеймса Діна зможе не тільки грати роль на плоскому екрані в "Назад в Едем" (і, можливо, в інших фільмах, якщо публіка прихильно прийме цифрового клона актора), а й взаємодіяти з аудиторією на інтерактивних платформах, включно з доповненою реальністю, віртуальною реальністю та іграми.

Імідж Джеймса Діна — один із сотень, представлених WRX і дочірньою ліцензійною компанією CMG Worldwide, включно з Амелією Ергарт, Бетті Пейдж, Малкольмом Іксом і Розою Паркс. Так-так, компанії використовують юридичні лазівки та невизначеність законів від штату до штату, щоб привласнити собі "особистості" акторів.

І якщо "оцифровувати" зірок Голлівуду минулого століття доволі складно (в наявності лише кіноматеріали та фото), то із сучасними акторами немає жодних проблем: вони знімаються "на цифру", самі викладають гігабайти власних фото в соцмережі, а професійні фотографи у високій якості фіксують кожен їхній крок.

Актори проти "вічного життя"

Здавалося б, кожен актор має мріяти про те, щоб його образ "жив віками" та навіть після його смерті міг тішити молодих любителів кіно, а не лише шанувальників ретрофільмів. Але сучасні зірки Голлівуду незадоволені перспективою стати "цифровим клоном".

Наприклад, акторка Сьюзан Сарандон — одна з тих, хто відкрито заявляє про свої побоювання та попереджає, що штучний інтелект може змусити її "говорити й робити те, чого вона не хоче й ніколи не стала б робити при здоровому глузді".

Інші її колеги побоюються, що їх просто замінять алгоритми штучного інтелекту, і, одного разу підписавши контракт із будь-якою компанією, їхніх послуг ніхто більше не потребуватиме — їхній "цифровий клон" робитиме все, що захоче Голлівуд, а їм хіба що перепадатимуть "копійки" за використання образу.

Однак експерти Голлівуду з ШІ аргументують необхідність цифровізації образів великими ризиками для живих акторів: що буде, якщо актор загине в розпал зйомок фільму чи серіалу? Але ж його тоді можна замінити цифровим клоном. До того ж подібний розвиток індустрії створює величезну кількість робочих місць для технічних службовців, і навіть якщо якийсь актор залишиться без роботи, то це не зрівняється із "суспільним благом" для всіх інших.

До речі, актор Том Генкс зовсім не проти своєї "цифровізації". В одному з інтерв'ю журналістам він так і сказав: "Завтра мене може збити автобус, зате моя акторська гра на екрані в майбутньому може жити вічно".

Право на забуття

Насправді, це дуже складне питання. Виявляється, до моменту появи можливості створення цифрових клонів людей за допомогою ШІ про це особливо ніхто не замислювався. Адвокат Ерік Кан, співавтор статті про права знаменитостей, каже, що в кожному штаті США різні законодавчі норми щодо цього. У деяких штатах взагалі немає чітких прав на гласність для захисту бажань померлих знаменитостей.

Як правило, коли знаменитість помирає, "права на публічність" переходять від знаменитості до найближчих родичів або до сторони, яка отримала ці права в заповіті. Але Кан каже, що навіть заповіт, який зазвичай визначає, хто отримає фінансову вигоду від комерційного використання образу померлої знаменитості, має обмежену юридичну силу, "тому що це односторонній документ". Кілька знаменитостей, таких як Робін Вільямс, змогли використати заповіт, щоб обмежити використання свого зображення після смерті, але це обмеження закінчується через 25 років.

Звісно, є норми, за якими образ померлого актора не можна використовувати неетично. Наприклад, ніхто не дозволить "оцифрувати" Мерилін Монро для зйомок у порнофільмі, якщо в її заповіті йшлося про протилежне. Так само існує федеральний закон Ленгема, який забороняє використовувати образ померлих знаменитостей у неправдивій або такій, що вводить в оману, рекламі.

Але в більшості випадків, звісно, все залежить від родичів. "Якщо ваша сім'я хоче продати вас, а ви мертві, ви мало що можете зробити", — каже нью-йоркський адвокат Поу-І Лі. Це означає, що якщо родичі Мерилін Монро дозволять використовувати її образ для порно, а прямої заборони від Мерилін у заповіті не було, то це буде законно.

У звичайних людей взагалі немає "права на забуття"

Виявляється, проблема оцифрування зірок Голлівуду — тільки вершина айсберга. У звичайних громадян може бути набагато менше контролю над тим, як їхню цифрову спадщину використовують після смерті. Коли ви помрете, практично будь-хто може завантажити вашу загальнодоступну цифрову спадщину в програмне забезпечення ШІ, щоб створити бота або інтерактивний аватар ШІ.

Знову ж таки, все залежить від законів кожного штату чи кожної окремо взятої країни. Наприклад, у штаті Нью-Йорк справді забороняють використання особистих даних людей у певних мерзенних цілях, але адвокати скептично ставляться до цього. "Мало хто взагалі контролює дотримання цих правил", — кажуть вони.

Із іншого боку, у США вже з'явилися компанії, які пропонують родичам померлих створити для них цифровий образ покійної близької людини. І для деяких людей така послуга дуже важлива, особливо якщо вони дуже глибоко переживають втрату. Тож оцифровування особистості, як і будь-яка інша проблема, завжди має дві сторони.

Раніше Фокус розповідав, що за допомогою ШІ змогли витягти голос Джона Леннона. Штучний інтелект дописав останню пісню The Beatles.