Повістки в "Дії" і пошук ухилянтів за IP: юрист пояснив, що змінить новий законопроєкт

У зв'язку з розпорядженням нового Міністра оборони про цифровізацію військового обліку та появою законопроєкту в Україні з'явилося багато чуток про електронний реєстр призовників. Український юрист Михайло-Лев Сидорович у своєму блозі на сайті DEV.ua спробував розібратися в ситуації.

Як дані потраплять до реєстру?

Впровадження електронного реєстру військовозобов'язаних та електронного кабінету, передбачене новим законопроєктом, викликає чимало запитань щодо захисту персональних даних, які туди потраплять. Згідно з проєктом, інформацію про військовослужбовців, призовників і резервістів Центральна виборча комісія, Податкова служба, міграційні служби та інші відомства передаватимуть держателю того самого реєстру — Міноборони.

З огляду на те, що відповідний закон Верховна Рада ухвалила ще в 2019 році, органи влади вже мали передати значну частину даних для формування єдиної бази. Новішу інформацію додаватимуть та оновлюватимуть завдяки електронному зв'язку з іншими реєстрами. Так держава прагне один раз зібрати в одному місці найповніші дані з публічних баз, а потім їх актуалізувати.

Юрист звернув увагу, що українці самі не надаватимуть свою персональну інформацію для додавання до реєстру, а отже, не надають своєї згоди на її збирання та обробку. Однак такий підхід цілком легальний, оскільки передбачений законом як в Україні, так і в Європейському союзі. GDPR (Загальний регламент про захист даних для ЄС), Директива 95/46/ЄС, та зрештою ст. 11 Закону України "Про захист персональних даних" допускають обробку персональних даних державним органом, коли така обробка є необхідною для виконання ними їхніх офіційних повноважень. У вже чинній редакції профільного закону "Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних і резервістів" є положення про те, що згода на обробку персональних даних не потрібна.

Що таке Електронний кабінет?

Головним нововведенням законопроєкту є створення Електронного кабінету — спеціальних програмних інтерфейсів реєстру, де відображатимуться відомості про громадян. Правила його роботи визначаються "Порядком ведення реєстру", але там поки що немає жодної згадки. Наразі незрозуміло, як Електронний кабінет військовозобов'язаного діятиме як з технічної, так і з юридичної точки зору.

Чи будуть повістки в "Дії"?

У Мінцифри неодноразово заявляли: розсилку повісток до ТЦК через застосунок "Дія" запускати не будуть. Михайло-Лев Сидорович, зі свого боку, запевняє, що українцям не варто боятися — такі повідомлення не матимуть жодної юридичної сили, оскільки ніхто не зможе довести факт їхнього отримання. Водночас Постанова Кабміну від 30 грудня 2022 року допускає взаємодію реєстру військовозобов'язаних та електронного кабінету в ньому з сервісом "Дія".

Загрози для українців

Юрист вважає, що рано говорити про ризики крадіжки персональних даних, поки нові електронні інструменти не запрацювали повноцінно, але потенційні загрози визначити можна. Наприклад, згідно з профільним законом, до реєстру потрібно додавати відомості про стан здоров'я українців, щоб визначити їхню придатність до військової служби, — така інформація є дуже чутливою і потребує посиленого захисту. Стаття 7 Закону України "Про захист персональних даних" дозволяє обробляти медичні дані заради військового обліку, тож з юридичного погляду розбіжностей немає.

Але ж потрібно ще забезпечити надійні інструменти захисту від злому і витоку. Михайло-Лев Сидорович вивчив нормативно-правові акти і зауважив, що автори поки що не передбачили спеціальних механізмів збору, обміну та обробки даних про стан здоров'я, які б запобігли неправомірному доступу до них. Залишається сподіватися, народні депутати та їхні помічники додадуть відповідні пункти до законопроєкту та Порядку ведення реєстру.

Чи зможуть відстежити військовозобов'язаних через інтернет?

Експерт також визнав цікавим питання про місцеперебування військовозобов'язаних, призовників чи резервістів. Чинний закон не передбачає отримання або обробку такої інформації, але є припущення, що можна буде технічно встановити локацію власника Електронного кабінету, наприклад, за IP-адресою або геолокацією. У будь-якому разі, такі маніпуляції будуть незаконними, а самим громадянам для більшої безпеки варто використовувати VPN або інші мережеві інструменти.

"Виходить, не такий страшний вовк, як його малюють. Цифрові зміни у сфері військового обліку скоріше спрямовані на спрощення бюрократичних процесів і зниження корупційних ризиків, ніж на те, щоб "мобілізувати всіх". Водночас будь-яка цифровізація потенційно може тягнути за собою порушення у сфері персональних даних, тож слід уважно слідкувати як за технічним, так і за юридичним боком таких нововведень", — підбив підсумок Михайло-Лев Сидорович.

Раніше Фокус з'ясував переваги та ризики електронного реєстру призовників. Експерти вважають, що не варто зберігати всі дані в одному місці, адже рано чи пізно базу можуть зламати росіяни.