Дорогий ресурс. Чи будуть в Україні добувати золото

У Державній службі геології та надр України повідомили, що в Закарпатті порахували прогнозний ресурс Рахівського родовища золота. Геологи кажуть, що радіти поки рано. Дані просто підтверджують, що в районі є золото, але це зовсім не означає, що його найближчим часом почнуть видобувати.

Де копати?

Прогнозний ресурс дорогоцінного металу в Рахівському районі — 2,4 тонни золота. Геологи кажуть, що родовище невелике і навряд чи буде представляти інтерес для інвестора. "2,4 тонни золота — приблизно 77 тис. Унцій, ціна якої зараз близько $ 1350.. Віртуальна цінність цього золота — близько $ 100 млн", — розповів Володимир Михайлов, директор Інституту геології Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Крім того, не всі заявлені 2,4 тонни можна буде добути. Та й в організацію видобутку потрібно вкласти більше, ніж потенційно заробити. У всьому світі привертають увагу інвесторів середні і великі родовища від 25 тонн.

Такі родовища є в Українських Карпатах. Найбільше з них розташоване в с. Мужаєве Закарпатської області. Його потенційні запаси — близько 55 тонн. До 2006 року видобуток дорогоцінного металу вела держкомпанія "Закарпатполіметали". Добути їй вдалося близько 700 кг золота. Потім їй на зміну прийшла "Карпатська рудна компанія". Наразі готується до запуску видобутку золота американський інвестор Avellana Gold. Приблизна сума інвестицій в проект — $ 100 млн.

"Запаси можна оцінювати хоч у сотні тонн, але немає гарантії, що цей метал коли-небудь можна буде витягти зі збереженням його економічної вартості", — коментує Дмитро Кащук, виконуючий директор ГО "Наука. Розвідка. Видобування".

Золота жила

Шукати золото на території України почали в 60-х роках минулого століття. Але до видобутку справа в більшості випадків так і не дійшла. Щоб її запустити, потрібно виконати кілька умов. По-перше, провести масштабні геологорозвідувальні роботи. Останні 15 років вони практично не проводяться через відсутність фінансування з боку держави.

"Це пов'язано з політикою держави, яка давно обрізала асигнування на такі роботи. В останні роки це десята частина від того, що потрібно", — пояснює Михайлов.

Щоб прогнозні ресурси перевести в підтверджені запаси, для початку потрібно встановити цінність об'єкта. На це може піти кілька мільйонів доларів. Але виділити їх повинна держава. Жоден інвестор не прийде на об'єкт без проведених геологорозвідувальних робіт і затверджених запасів. Та й інвестиції потрібно залучати на тривалий період — мінімум на 7 років. Мало хто готовий вкладати сотні мільйонів доларів у досить непросту галузь, піддану постійним корупційним скандалам.

"Інші країни володіють не меншим ресурсним потенціалом, ніж Україна, і на державному рівні активно борються за інвестиційний капітал. Тому що кожен новий реалізований проект — це в середньому $ 200 млн — $ 1 млрд інвестицій", — коментує Кащук.

Не готові

Закарпаття — не єдиний район, де можна знайти перспективні родовища золота. На Українському щиті (Дніпропетровська, Одеська, Кіровоградська, Полтавська області) є як мінімум 5 об'єктів, де за умови грамотних геологорозвідувальних робіт можна знайти великі запаси золота.

"У кінці 90-х років порушувалося питання залучення російських інвесторів, але вони так і не прийшли, оскільки відомості про запаси не підтверджені", — згадує Володимир Михайлов.

За його словами, у промислово розвинених країнах у 90% випадків видобуток золота веде приватний бізнес. Держава видає ліцензію на розробку родовищ з підтвердженими запасами і має з цього надходження в бюджет. Правила гри на ринку зрозумілі для інвестора.

"Крім усього іншого, у нас повинно бути законодавство, яке виключило б можливість обману інвестора", — додає Михайлов, відзначаючи, що подібні випадки в Україні були.

Чи не золотом єдиним

Держава не поспішає вкладати в розвідку не тільки запасів золота, а й інших металів, які можуть бути цікаві інвесторам. Експерти вважають, що в найближчі 5 років у фокусі уваги тих, хто захоче ризикнути вести видобуток корисних копалин, Українські Карпати. "Родовища Румунії та Угорщини дають економікам цих країн сотні мільйонів доларів щорічно. Частина ідей пов'язані з районами Українського щита, але він не так зрозумілий для іноземних геологів", — додає Дмитро Кащук.

• Читайте також: Навіщо платити більше. Що заважає українцям замінити дорогий природний газ на дешеве біопаливо

У довгостроковій перспективі цікавими для Євросоюзу можуть бути українські рідкоземельні метали. До групи цих копалин відноситься близько 17 елементів, в тому числі скандій, ітрій, лантан і лантаноїди. Ці метали широко використовуються в хімічній і металургійних галузях і при виробництві кераміки. Держбаланс запасів корисних копалин поки враховує поклади таких металів тільки в двох розвіданих родовищах — Новополтавському і Яструбецькому.