Друг Джо. Чи дочекається Україна від Байдена свого "плану Маршалла"

Джо Байден бував в Україні, він знайомий з місцевою політичною і бізнес-елітою, ще в 2019-му в одному з інтервʼю заявив, що не проти зробити нашу країну пріоритетом зовнішньої політики США. Втім, експертне співтовариство не поспішає затверджувати, що за Байдена американо-українське економічне співробітництво покращиться.

"У зовнішній політиці США щодо України мало що зміниться, — впевнений Зенон Завада, політичний експерт Concorde Capital. — Трамп дозволив неоконсерваторам визначати зовнішню політику щодо України, а політика неоконсерваторів дуже схожа на політику неолібералів у питаннях підтримки нашої країни проти російської агресії. Для захисту України Трамп запропонував більше, ніж Обама і Байден. Тому в плані економічного співробітництва мало що зміниться".

Точки зростання

Довгі роки економічне партнерство України і США розвивається інертно. Більшість міждержавних економічних питань полягають у залученні американських кредитів під фінансуванням бюджетних дірок України. Крім того, наша країна експортує в США метали, труби, хімпром і агропродукцію (див. інфографіку нижче — Ред.), Але так і не стала помітним гравцем на американських зовнішньоекономічних і зовнішньополітичних аренах.

"Український торговий баланс у структурі економіки США посідає мізерне місце. Ми так і не розробили цікаві для США напрямки. Тому стратегічно прихід Байдена до влади на економіку України ніяк не вплине", — міркує Віктор Таран, політолог Центру політичних студій та аналітики "Ейдос" .

Україні варто закликати США до укладення двосторонньої угоди про зону вільної торгівлі

На що Україні варто було б робити ставку, то це на американські інвестиції в українські компанії. Однак навіть потенційна лояльність нового американського президента до нашої країни навряд чи вплине на інтенсивний приплив інвестицій, оскільки за часів пандемії коронавірусу інвестори урізали апетити щодо фінансування нових напрямів. До того ж Україна для інвестицій малоцікава.

"Американські компанії були важливими інвесторами в Україні, але, з огляду на те, що для зміцнення права власності в Україні нічого не робиться, іноземні інвестори, швидше за все, залишаться в стороні", — зазначає Андерс Аслунд, економіст, експерт Atlantic Council.

Величезне значення для активізації українсько-американського економічного співробітництва матимуть переговори зі Штатами Офісу президента і Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Чим більш продуманими і цікавішими будуть пропозиції української сторони, тим більше шансів завоювати прихильність Білого дому — отримати загальні з американськими компаніями проєкти.

На думку Анатолія Амеліна, директора економічних програм Українського інституту майбутнього, масштабне партнерство із США найбільш ймовірне у сфері видобутку корисних копалин (нафти, газу) і розвитку портової інфраструктури.

"У нас є точка співпраці в енергетиці: видобуток газу, постачання газу в Європу, використання сховищ та газової інфраструктури. Другий сектор — транспортний, будівництво портів, де США зацікавлені в співпраці", — зазначає Амелін.

На його думку, поліпшити кооперацію можна і в агросекторі, а також у сфері виробництва титану.

"Крім цього, у нас є точки співпраці у військово-промисловому комплексі, аерокосмічному секторі, у сфері кібербезпеки. Але щоб ця співпраця відбулася, Україні потрібно підготувати власний план з розумінням своєї відповідальності і свого вкладу і в рамках переговорного процесу змінити ставлення США до себе. Якщо ми цього не зробимо, то до України ставитимуться, як до пішки на шахівниці, якою легко знехтувати, щоб виграти партію", — вважає Амелін.

Протекціонізм і геополітика

Україна готова нарощувати постачання в Штати руди, металів, труб, соняшникової олії, меду, машин і механізмів. Але робити це непросто: завдяки квотам і високим мит на імпортовані товари, США захищають своїх виробників.

"У 2019-му до трійки українських товарів-лідерів, що імпортуються в США, у грошовому вираженні входили чавун, безшовні сталеві труби, а також предмети інтерʼєру з текстильних матеріалів", — зазначає аналітик Зенон Завада. На його думку, за Байдена США можуть послабити свої протекціоністські заходи. Якщо ж обмеження посиляться (що малоймовірно), для України це не стане катастрофою, адже частка продукції, що постачається в США в останні два роки не перевищувала 2% від загального обсягу експорту (див. інфографіку).

Одна з ключових українських компаній, що постраждали від протекціоністської політики Трампа, — "Інтерпайп" Віктора Пінчука. У середині 2019 року Міністерство торгівлі США скасувало підписану в липні 2014-го і пролонговану з групою "Інтерпайп" угоду про припинення антидемпінгового розслідування щодо труб в обмін на цінові зобовʼязання та обсяги постачання цієї продукції. А в липні 2020-го Комісія з міжнародної торгівлі США (USITC) залишила в силі мита на труби нафтогазового призначення, у тому числі вироблені в Україні. Комісія визначила, що скасування антидемпінгових мит на імпорт труб з нашої країни призведе до збитків американських виробників.

"Україні варто закликати США до укладення двосторонньої угоди про зону вільної торгівлі та скасування спеціальних тарифів на сталь Трампа та інших антидемпінгових заходів США", — вважає Андерс Аслунд. Експерти впевнені, що отримати більш вигідні умови торгівлі із США українські виробники труб можуть лише в разі, якщо самі домовляться з новою адміністрацією Білого дому. В активність Мінекономіки і торгівлі в цьому напрямку вони вірять мало.

"Якщо мова про "Інтерпайп", то питання мит — це особисті домовленості Віктора Пінчука та адміністрації США по індивідуальних контактах. На жаль, у нас беззубе міністерство, держава нічим не допомагає експортерам", — вважає Віктор Таран.

На думку Анатолія Амеліна, у 2021 році США продовжать захищати внутрішніх виробників, українських експортерів там не чекають: "Унаслідок пандемії протекціонізм — природна реакція країн для порятунку національних виробників. Тому незалежно від того, хто біля керма — Трамп або Байден, інтереси американських виробників для США залишаться в пріоритеті, зниження мит чекати не варто".

Інше важливе питання, що зачіпає економічні інтереси України, — американські санкції проти компаній, що будують газопровід "Північний потік-2". На думку опитаних Фокусом експертів, нова адміністрація Байдена в цьому напрямку продовжить справу команди Трампа.

"Американці розуміють, що газопровід — це геополітична зброя Росії, і вони зроблять усе, щоб не запустити його. Санкції продовжать і посилять", — впевнений Віктор Таран.

Байден і МВФ

Прихід Байдена в Білий дім дає також надію на успішну співпрацю України з Міжнародним валютним фондом. Опитані Фокусом експерти не сумніваються, що американський президент здатний впливати на МВФ.

"Так, Фонд незалежний і орієнтований на конкретні економічні потреби, але США здатні чинити на нього тиск, щоб той вимагав від України просування реформ — таких як поліпшення верховенства закону. Це принесе користь Україні в цілому і її економічному зростанню", — упевнений економіст Аслунд. У той же час, як зазначає Зенон Завада, рішення про видачу кредитів Фондом засноване на здатності країн виконувати взяті на себе зобовʼязання. І якщо реформ, визначених у Меморандумі з МВФ, не буде, то ніяка лояльність Джо Байдена до України не вплине на те, щоб країна отримувала кредити Фонду.

Менше нафти

Фактор, що точно позначиться на економіці України, — ситуація на ринку нафти. Наша країна її імпортує, тому зацікавлена в низьких цінах. А ось США, великий експортер, зацікавлені у зворотному. Тому аналітики прогнозують у поточному році зростання цін на нафту, у тому числі завдяки поступовому виходу країн з коронакризового піку.

Згідно з прогнозом МВФ, за умови масової вакцинації від COVID-19 у другій половині 2021-го, за підсумками року загальносвітовий ВВП виросте на 5,2%.

"Якщо вакцини ще раніше стануть доступними для широкого застосування, то це обернеться більш швидкими темпами зростання економіки, але, що ще важливіше, забезпечить прискорене зростання в наступні роки", — стверджує Крісталіна Георгієва, директор-розпорядник МВФ.

Відновлення економічної активності в найбільших країнах світу підштовхне попит на нафту, однак її пропозиція може бути обмежена — зокрема, завдяки зниженню експорту із США, а значить, ціни будуть рости. "Адміністрація Байдена скоротить експорт енергоносіїв. Хоча зниження попиту в США зазвичай призводить до зниження цін на світових ринках, нафтовидобувні картелі у відповідь скорочують видобуток, тим самим зберігаючи свою маржу. Світові ціни на енергоносії, напевно, виростуть", — упевнений аналітик Зенон Завада.