Мирний тупик. Замість Мінська щодо Донбасу готують нові рішення: миротворці або план "стіна"

лінія розмежування, Донбас, деокупація
Фото: Getty Images | Лінія розмежування

Україна сподівається, що у 2021 році учасником переговорного процесу щодо Донбасу стануть США, а отже міжнародний тиск на Росію в питанні миру та деокупації територій посилиться.

Весь 2020 рік наша країна демонструвала бажання виконувати мінські угоди, іноді йшла на компроміси і навіть піддавалася на провокації — підписала документ про створення такої собі координаційної ради за участю представників ОРДЛО і погодилася на спільне з бойовиками патрулювання позицій українських військових. Можливо, Україна сподівалася, що Росія зробить імпульсивний крок назустріч, але вплинути на Москву не вдалося — як і в 2015-му, РФ вимагає організувати вибори на окупованій нею території і амністію бойовикам. В результаті обрана Україною концепція "ні війни, ні миру" себе вичерпала — переговорний процес в Мінську зайшов в глухий кут, вимагаючи нових рішень.

У режимі тиші

"Цей рік нагадав нам, що таке тиша", — сказав у своєму новорічному зверненні до українців президент Володимир Зеленський. У 2020-му Україна вдалося ініціювати виконання першого пункту мінських угод, встановити найдовше в історії війни перемирʼя — понад 160 днів. З 27 липня кількість офіційно зареєстрованих обстрілів дійсно зменшилася, як і число загиблих українських військових. До того ж наша сторона докладає максимум зусиль, щоб перемирʼя тривало якомога довше, часом не помічаючи дій противника. І противник цим користується — у відповідь Росія та підконтрольні їй незаконні збройні формування вдаються до більш серйозних порушень. Наприклад, 11 січня від обстрілів з боку бойовиків, за даними штабу операції Обʼєднаних сил, загинув український військовий. Провокації, за оцінками опитаних Фокусом військових експертів, продовжаться, а з ними може вирости не тільки кількість вбитих військовослужбовців і загиблих серед мирного населення, але й напруга в українському суспільстві — знайдуться ті, хто знову заявлять, що українська влада підіграє Путіну. А Кремль гратиме. Режим тиші невигідний Росії, яка хоче за допомогою підконтрольних їй сил на Донбасі порушувати його, виснажуючи українські ресурси шляхом ведення бойових дій низької інтенсивності, підштовхуючи до виконання політичної частини мінських угод.

зеленский, військові, донбас, міноборони, квіти-4
Салют полеглим

Конфліктна сторона

"Нічого не зроблено в плані політичного врегулювання", — так ситуацію на Донбасі бачить президент Росії Володимир Путін. Під час підсумкової прес-конференції він зазначив, що українська влада багато разів публічно обіцяла відмовитися від виконання мінських угод та намагається переглянути їх основні положення.

"Хочу звернути увагу, що мінські угоди підтверджені відповідною резолюцією Ради безпеки ООН, а отже отримали силу міжнародного закону. Тому ось так, в односторонньому порядку, переглянути нічого не вдасться. Потрібно з повагою ставитися до іншої сторони, яка підписала цей документ, а саме — представникам Донбасу", — уточнив глава РФ і пообіцяв, що Росія буде і надалі підтримувати Донбас "за лінією прямого співробітництва ".

Згода України на миротворчу місію виключно за лінією розмежування і через механізм прямих переговорів з бойовиками означає згоду на окупацію в наступні роки

аналітик
Марія Кучеренко

Якраз до прямих переговорів з бойовиками України підштовхувала Росія весь попередній рік. Але офіційно посадити за один стіл українських представників з бойовиками їй не вдалося. Для Росії важливо показати, що вона не сторона конфлікту, а спостерігач, миротворець, і в Україні не міжнародний конфлікт, а цивільний, тому питання виборів на окупованих територіях, амністії бойовикам і обміну утримуваними особами необхідно обговорювати з представниками "республік". Ті знову спробують отримати субʼєктність, застосовуючи тиск і шантаж. Наприклад, коли мова заходить про обмін полоненими. Бойовики вимагають не просто повернення своїх людей, підозрюваних і засуджених в Україні за тероризм, але "повного правового очищення при підготовці до звільнення або вже після процедури обміну утримуваними особами". Тобто помилування або зняття всіх звинувачень у звʼязку з відсутністю складу злочину.

ООС, Донбас, деокупація, українські військові

План В і план С

Очевидно, що план А президента Володимира Зеленського, який передбачає поступки на рівні Мінська, не спрацював, тому час переходити до плану В. Наприклад, його частиною може бути введення миротворців на Донбас. Через Радбез ООН таке рішення навряд чи вдасться провести — Росія напевно скористається своїм правом вето. Але таке рішення можна провести через ОБСЄ.

"У організації є такий мандат, хоча він ніколи не застосовувався", — говорить Олексій Резніков, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Але поки Кремль всіляко не підтримує ідею залучення на Донбас миротворців, тим більше на українсько-російському кордоні.

"Згода України на миротворчу місію виключно на лінії розмежування і через механізм прямих переговорів з представниками незаконних воєнізованих формувань, на чому наполягає РФ, означає узгодження фіксації окупації в наступні роки. Також це призведе до поступової легалізації підконтрольних Росії незаконних збройних формувань як сторони військового протистояння", — зазначає Марія Кучеренко, аналітик Центру досліджень проблем громадянського суспільства.

У 2021-му Україна навряд чи перейде до плану С, який часто називають "Стіна". Про нього свого часу говорив дипломат Вадим Пристайко, а останнім часом згадує радник глави української делегації в ТКГ в Мінську Олексій Арестович. Його суть в тому, щоб тимчасово відмовитися від активних переговорів з відновлення територіальної цілісності України і працювати тільки з людьми — пропонувати їм програми переселення, давати спрощену можливість студентам з ОРДЛО вступати до вишів. Але якщо Україна почне вибудовувати цю "стіну", то Кремль звинуватить нас у виході з переговорів, зажадає від США і ЄС помʼякшення санкцій і з новими силами перейде до ескалації війни на Донбасі. Причому рівень загрози з боку Росії може вирости не тільки в зоні проведення операції Обʼєднаних сил, але і всередині країни.

Мінський порядок

Росія, як ніхто інший, зацікавлена зберегти мінський формат переговорів. По-перше, вона сподівається там домінувати. По-друге, за допомогою Мінська їй вдається шантажувати Україну. В умовах "Нормандії" так діяти не виходить. Тому Кремль намагається відсунути "нормандський формат" на другий план — навіть на рівні зустрічей міністрів закордонних справ. Не варто очікувати, що в найближчі місяці Росія погодиться на проведення нового раунду переговорів у Парижі чи Берліні. Тим більше що з боку Франції та Німеччини чути пропозиції про необхідність змінити логіку виконання мінських угод: безпека — відновлення територіальної цілісності — вибори. Як привід Москва використовує твердження, що Україна все ще не виконала всі "обіцянки". В таких умовах Україна може піти на поступки на рівні Мінська заради "Нормандії", але це призведе до втрати позицій в переговорах і взяття на себе нових зобовʼязань. Тому надія лише на тиск міжнародних партнерів. У 2021-му саме він і може посилитися.

По-перше, до осені на посаді канцлера Німеччини перебуватиме Ангела Меркель. Вона залишить його тільки після чергових парламентських виборів. Меркель відома своєю проактивного позицією щодо України — вона особисто займалася українським питанням. По-друге, на стороні України можуть виявитися США. Новообраний президент Джо Байден відверто симпатизував Україні на відміну від його попередника Дональда Трампа, який через звʼязки з Кремлем не здатний розгледіти збройну агресію РФ на території України. За словами екс-міністра закордонних справ Павла Клімкіна, після вступу на посаду Байдена почнеться серйозна розмова і Білий дім ключові підходи до Україні погодить з Євросоюзом.