Велика націоналізація: що держава забрала в олігархів і чи передбачається їм компенсація

деолігархізація
Фото: УНІАН | Передумови для націоналізації – боротьба з олігархами та контроль над важливими активами

Підприємства Коломойського, Богуслаєва, Григоришина та Жеваго перейшли під контроль України. Яка у цьому потреба і чи передбачається компенсація акціонерам.

Related video

Через вісім місяців повномасштабної війни Росією, посилаючись на особливий правовий режим воєнного часу, в Україні почали націоналізувати майно олігархів, про що Фокус докладно пише у своєму новому огляді "Націоналізація почалася. Навіщо державі "Укрнафта", заправки та "Мотор Січ".

Йдеться про такі стратегічні підприємства:

  • виробник авіадвигунів "Мотор Січ" (контролював В'ячеслав Богуслаєв)
  • автозавод "АвтоКрАЗ" (Костянтин Жеваго)
  • виробник трансформаторного та реакторного обладнання "Запоріжтрансформатор" (Костянтин Григоришин)
  • нафтовидобувна компанія "Укрнафта" (Ігор Коломойський)
  • нафтопереробна компанія "Укртатнафта", до якої входить Кременчуцький НПЗ та мережа АЗС (Ігор Коломойський)

Дмитро Горюнов, старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС), узагальнює, що націоналізовані компанії виступають локальними монополістами на своїх ринках, а ініціатори рішення про націоналізацію, мабуть, побачили ризики у можливому зловживанні їх монопольним становищем під час війни.

Стан справ у націоналізованих компаніях різний. Зокрема, АвтоКрАЗ та Запоріжтрансформатор перебувають у стані банкрутства. Кременчуцький НПЗ, за оцінками ЦЕС, через ворожі ракетні обстріли пошкоджено більш ніж на 40%, що еквівалентно його повному руйнуванню, а підприємство "Мотор Січ" також постраждало від прильотів. Тобто, від держави, мабуть, будуть потрібні вкладення для відновлення нормальної роботи підприємств.

Майбутнє націоналізованих активів видається туманним. Поки що вони набувають статусу військового майна і передаються в управління Міністерству оборони України. Ігор Ясько, керівний партнер ЮК Winner уточнює, що відповідно до правової бази за майно, яке переходить у власність держави для використання під час воєнного чи надзвичайного стану, акціонерам можуть виплатити компенсацію коштом держбюджету протягом наступних термінів:

  • п'ять бюджетних періодів (років) в умовах воєнного стану
  • один бюджетний період (рік) після скасування воєнного стану

Тобто передбачається, що після перемоги націоналізовані акції підприємств або повернуть їх власникам, або виплатять за них компенсацію. Проте опитані Фокусом експерти висловили сумніви, що такий сценарій реалізується.

Зокрема, Віктор Шулік, директор департаменту управління проєктами РА IBI-Rating, досить скептично оцінює шанси повернення активів власникам після війни через такі фактори:

  • невідомо, чи будуть власникам потрібні ці активи, і в якому стані вони будуть перебувати після війни
  • маючи стратегічні підприємства у розпорядженні, держава отримає більшу гнучкість у переговорах з донорами, які надають військову та фінансову допомогу країні
  • оскільки після перемоги підприємства можуть продовжувати працювати над оборонним замовленням вже без ризиків ушкодження, вони генеруватимуть великий обсяг коштів, які вигідно "освоювати".

Тобто, теоретично, може скластися ситуація, в якій сторони, зацікавлені у поверненні активів, будуть просто відсутні.

Докладніше, про те, які цілі переслідує держава під вивіскою націоналізації активів та можливе продовження цього процесу читайте в огляді Фокусу "Націоналізація почалася. Навіщо державі "Укрнафта", заправки та "Мотор Січ". Раніше Фокус аналізував, чим може обернутися гіпотетична націоналізація Альфа-Банку.