Продати ПриватБанк та інші. Що змінює законопроєкт про приватизацію державних банків
Нещодавно парламент ухвалив законопроєкт №11474, який спрощує приватизацію державних банків. Фокус дослідив, що саме змінилось, які саме банки готують на продаж та чи відбудеться приватизація банків вже під час повномасштабної війни.
В Україні планується скорочення частки державних банків у банківській системі, а в НБУ кажуть про можливі інвестиції в держбанки вже у 2025 році. "Сподіваюся, що ухвалений парламентом законопроєкт про приватизацію державних банків все ж таки створюватиме додаткові можливості та простір для діалогу з приватними інвесторами. Відповідно до меморандуму з МВФ Сенс Банк та Укргазбанк – це два пріоритетні банки для початку процесу приватизації із залученням консультанта, який дозволить обрати найкращі варіанти Тому дуже сподіваюся, що 2025 рік принесе хороші новини", — повідомив у інтерв’ю Інтерфакс Україна голова НБУ Андрій Пишний. Тобто, існує вірогідність, що деякі державні банки невдовзі будуть приватизовані – або повністю, або ж частково продані приватним інвесторам. Нагадаємо, наразі у державній власності – ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк та націоналізований вже під час війни sense bank. Фокус дослідив детально, які зміни нещодавно ухвалив парламент у сфері приватизації держбанків та коли може відбутись продаж державних банків.
Новий закон про приватизацію банків: що саме змінив законопроєкт №11474
Верховна Рада 19 вересня ухвалила в цілому законопроєкт 11474, який спрощує приватизацію державних банків. Президент Володимир Зеленський вже підписав документ.
Важливо"Прийняття цього законопроєкту було вимогою МВФ і Світового банку. Якби Україна не прийняла цей законопроєкт, то це вважалося б зривом її зобов'язань і поставило б під питання отримання фінансової допомоги", — каже в коментарі Фокусу Марія Томіліна, молодша економістка ЦЕС.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин пояснює: прийняття нового закону про приватизацію держбанків — це був структурний маяк від МВФ, ціль якого — зменшення частки державних банків, яка зараз більше половини у банківському секторі України. "Відповідно, це би вплинуло на фінансування України й ритмічність надходжень допомоги, яка й так була далека від необхідної. Не думаю, що це вплинуло б на відносини з партнерами, оскільки у НБУ, Мінфіні також є повне розуміння про необхідність приватизації державних банків. Понад тим, питання приватизації держбанків обговорювалось ще на етапі їх націоналізації", — зазначає експерт.
У пояснювальній записці до проєкту зазначено, що документ:
- розширює коло потенційних інвесторів, продаж яким готова розглянути держава;
- дозволяє продаж будь-якої частки держави у банку (а не лише 100% акцій держави, як передбачено у чинному законі);
- підвищує вимоги до юридичних осіб, які можуть залучатися державою у якості фінансових радників з продажу;
- включає міжнародних донорів до участі у процедурі відбору фінансових радників з продажу та процедурі самого продажу;
- оновлює правила щодо визначення ціни та проведення аукціону відповідно до рекомендацій Світового банку;
- враховує вірогідність, що в аукціоні може брати участь лише один потенційний інвестор;
- приводить вимоги до договору купівлі-продажу у відповідність до ринкових практик;
- запобігає негативному впливу на процедуру продажу (наприклад, зупинку продажу) з боку колишніх бенефіціарних власників.
Продажі через Prozorro навіть з одним учасником: як будуть продавати державні банки
Цікавим нововведенням в проєкті №11474 є передача процедури продажу часток акцій державних у систему Prozorro. Продажі. Експерти кажуть – у світі банківські акції продають інакше, ніж заплановано в ухваленому парламентом законопроєкті. "Вимога використовувати систему — це більш намагання українських законотворців зробити приватизацію більш прозорою та ефективною, такою, що відповідає вимогам українського законодавства. Але в світовій практиці такі операції відбуваються або через продаж на біржі різними пакетами або прямі угоди з крупними фінансовими групами/компаніями. Оскільки наші банки ніяким чином не представлені на біржах (що могло б визначити ринкову ціну), то буде мова йти про прямі угоди. Відповідно, саме вони будуть проводитись через Prozorro.Продажі", — зазначає Андрій Шевчишин.
ВажливоА на думку Олексія Бебеля, заступника голови АО "Алібі", продаж пакетів акцій через систему Prozorro є звичайним рішенням, що цілком може забезпечити набуття права власності на дані цінні папери на цілком конкурентних умовах.
Вдалим рішенням, закладеним у проєкт закону, експерти вважають залучення міжнародних донорів до участі у процедурі відбору фінансових радників з продажу державних банків. "Представники міжнародних фінансових організацій, Європейського Союзу та його держав-членів та інших міжнародних та іноземних організацій, які надають Україні міжнародну технічну допомогу, будуть залучатися за їх згодою до роботи комісії з продажу з правом висловлювати свою позицію і правом запитувати та отримувати інформацію від комісії з продажу, а також надавати рекомендації, пов’язані з підготовкою та проведенням конкурсу. Це робиться для того, щоб підвищувати довіру інвесторів і мінімізувати ризики політичного або корупційного впливу на процес приватизації", — каже Марія Томіліна.
Неоднозначним у проєкті виглядає пункт про можливість участі в аукціоні з продажу акцій державного банку навіть одного учасника (потенційного інвестора). Проте, на думку опитаних Фокусом експертів, в цьому є певний сенс. "Можливість участі в аукціоні одного учасника в цьому випадку не створить серйозної загрози за умови, що ціна пакету акцій буде дуже високою. Таку умову внесено не виключаю з тією метою, щоб не вийшло так, що на дуже високу ціну може прийти один покупець, але торги не відбудуться, оскільки немає ще одного, а потім ціну будуть зменшувати. Тим паче, ніхто не забороняє брати участь будь-якому учаснику, який матиме кошти та бажання їх витратити на цю ціль", — каже Олексій Бебель.
Можливість участі в аукціоні одного учасника не створить серйозної загрози, кажуть юристи
Андрій Шевчишин додає: приватизація великого банку — це, як правило, не так багато покупців навіть на етапі due diligence, з яких до фінального етапу продажу може дійти лише один. "Тож це не повинно стати блокером для націоналізації. В умовах військових дій, післявоєнного відновлення й економічній нестабільності важко очікувати напливу іноземних інвесторів, які будуть штовхатися ліктями й задирати ціни", — коментує Шевчишин.
Не все враховано, або коли держава продасть ПриватБанк, Укргазбанк і sense bank
Законопроєкт прийнято, але у юристів є зауваження до його змісту. Анна Даніель, адвокатка, керівна "Адвокатського бюро Анни Даніель" у коментарі Фокусу зазначає: під час роботи над проєктом ідея була в тому, щоб зменшити частку держави у банках України, з метою фінансування Державного бюджету України, забезпечення стабільної діяльності та посилення конкуренції у банківському секторі України. "Та у прийнятому варіанті до нього більше зауважень, ніж ефекту. На думку Головного юридичного управління Апарату ВРУ, проєкт суперечить низці норм Конституції та законів України та не містить завершених правових механізмів, необхідних для його реалізації. На практиці побачимо, як буде", — каже Анна Даніель.
Тим часом, економічні експерти прогнозують реальні приватизаційні процеси в сегменті державних банків вже після війни. "Високодохідна та конкурентна приватизація можлива вже після завершення активної фази війни. Водночас, зараз можна реалізувати часткову приватизацію державних банків, наприклад, за участю міжнародних фінансових організацій. Це стане таким поштовхом для популяризації майбутньої "великої" приватизації держбанків в Україні", — зазначила Марія Томіліна.
ВажливоНа думку Андрія Шевчишина, у військових умовах банки можуть бути продані лише з дисконтом, а отже потенційно Україна недоотримає кошти, якщо уряд погодиться на такий продаж.
Загалом же закладення законотворчих основ для майбутнього продажу пакетів акцій державних банків експерти вважають важливим елементом планів уряду з приватизації Укргазбанку, ПриватБанку та sense bank. Тим часом, в уряді кажуть, що не розглядають можливість приватизації Ощадбанку та Укрексімбанку, про що заявив прем’єр Денис Шмигаль у вересні.
Експерти прогнозують реальні приватизаційні процеси в сегменті державних банків вже після війни
Але зменшення частки держави у банківському секторі так чи інакше має відбутись, кажуть опитані Фокусом експерти. "Через контроль державою левової частки банківського сектору НБУ може проводити стримуючу або стимулюючу політику, відповідно до цілей війни. Наприклад, стримувати курс — через стримування котирувань курсу долара, або регулювати ставки депозитів та кредитів, проводити державні програми зі стимулювання кредитних програм. Але це може бути ефективним на етапі війни та, можливо, на етапі відновлення, але чи це буде ефективним після — навряд", — впевнений Андрій Шевчишин.