Задовольнити апетити Трампа. Навіщо Україні угода зі США про корисні копалини

Україна готується фіналізувати та підписати зі США текст рамкової угоди щодо розвитку родовищ корисних копалин та інфраструктурних проєктів на території країни. Ще нещодавно президент США Дональд Трамп озвучував суму очікуваної вигоди від доступу до українських родовищ на рівні 500 млрд дол., і що угода про копалини потрібна, аби повернути видатки США, пов’язані із допомогою України за часів Байдена. На пресконференції 23 лютого Володимир Зеленський зазначив, що у тексті угоди про корисні копалини йдеться не про 500 млрд дол., а про меншу суму, і зниження суми вже є "консенсус". Тим часом, президент США Дональд Трамп заявив, що просить в України не тільки рідкісноземельні метали, але й "нафту, і все, що зможемо отримати". За його словами, США мають "повернути свої гроші", і що допомога США у підтримці України коштувала американським платникам податків 350 млрд доларів. Чи буде Україна гасити борги перед США, про які каже Трамп, та який економічний і політичний сенс в угоді про мінерали, досліджував Фокус.

Угода про корисні копалини: що в ній взагалі написано

Речник міністерства Георгій Тихий вчора повідомив, що зараз згадок про борги у тексті угоди про копалини немає. "Для нас дуже важливо, що в тексті немає згадок про борг України. Ні про 500 мільярдів, ні про інші якісь борги", — повідомив Тихий. І додав: з тексту також вдалося прибрати пункт про відшкодування майбутньої допомоги США у співвідношенні 2 долари за 1. А ще зауважив, що угода про корисні копалини має рамковий характер, тобто йдеться про перший крок та початок процесу.

Текст угоди про копалини нещодавно опублікувало видання "Європейська правда". В ній йдеться про намір створити Інвестиційний фонд відновлення, в якому буде закріплене партнерство України та США через спільну власність. Проте конкретні деталі співпраці країн у сфері видобутку надр планують вказати у іншій угоді, яку ще має ратифікувати Верховна Рада. Поки що в тексті йдеться, що новий Фонд збиратиме і реінвестуватиме доходи, які будуть вносити до нього, отримувати прибуток від монетизації всіх природно-ресурсних активів, які є у державній власності України.

Уряд України вноситиме до Фонду 50% усіх надходжень, отриманих від майбутньої монетизації всіх природно-ресурсних активів, які є у державній власності, визначених як родовища корисних копалин, вуглеводнів, нафти, природного газу тощо. Але серед джерел надходжень не буде тих, які наразі входять до загальних доходів бюджету України. Тобто фактично державні компанії, як Нафтогаз, Укрнафта, Укргазвидобування та інші не матимуть ділитись прибутками з новим Фондом, створеним Україною зі США. В тексті угоди також вказується про те, що внески, зроблені до Фонду, щонайменше раз на рік реінвестуватимуться в Україні з метою сприяння безпеці, захисту та процвітання країни. Проте детального опису, як саме це відбуватиметься, немає. Ймовірно, розшифровка буде в наступній угоді.

За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, внаслідок підписання угоди зі США Україна отримає подвійну вигоду: залучить американські інвестиції та технології у відновлення, а також накопичить ресурси для реалізації стратегічних проєктів заради забезпечення добробуту кожного українця.

Економіка чи політика: чого більше в угоді про корисні копалини

Директор спеціальних проєктів у НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев вважає, що економічний сенс в угоді з Трампом про корисні копалини є. "Ця угода – вона про гроші. І президент Трамп — це про гроші. А тому угода про копалини — це про вигоду і це про взаємну вигоду. У мене немає якихось заперечень щодо угоди, адже зрозуміло, що Україні потрібні інвестиції у видобуток, і фактично ми отримуємо внаслідок підписання угоди можливість розвивати свою видобувну галузь. США це також вигідно, адже вони отримують монопольне право розвивати тут бізнес у галузі видобутку мінералів, у них буде пріоритетне право", — пояснив експерт у коментарі Фокусу.

На його думку, якщо інвестиції зі США з'являться, то в Україні будуть створені нові робочі місця, будуть розроблені нові родовища мінералів, і є перспектива як видобутку, так і переробки корисних копалин, реінвестування коштів та потужного розвитку важливої для України галузі.

Та не всі експерти погоджуються з економічними перспективами угоди зі США про корисні копалини. Про те, що не слід розраховувати на шалений притік інвестицій від американських компаній, каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. На його думку, головне наразі для влади України – не запрошення американських компаній видобувати в Україні титан чи літій, а налагодити відносини з адміністрацією Дональда Трампа і спробувати відновити допомогу Україні, зацікавити Трампа відновлювати допомогу, і саме для цього потрібна угода про мінерали.

"Для Трампа головна задача — це не рідкоземельні метали чи копалини. Це така дуже довга історія, тому що ви знаєте, що поки це треба розвідати, дорозвідати, потім підготувати родовища до експлуатації, почати експлуатацію, ну це так добрих 15-20 років. Головна задача — зафіксувати так "міфічний борг", про який заявляв пан Трамп, але ми бачимо, що він в тексті угоди не зафіксований. Для нас ця угода нейтральна. Але все питання у Трампі – навіщо йому угода, де немає зафіксованої цифри нібито боргів України, про які він раніше багато разів казав?", — коментує Володимир Омельченко. І додає: насправді гарним результатом такої угоди про копалини була б відсутність будь-яких реальних результатів.

"Будемо сподіватись, що це буде новий такий "Будапештський меморандум" — ні про що. Можливо, щось буде підписано, щоб просто були налагоджені ділові зв'язки, такі більш продуктивні з Трампом, щоб можна було далі вести перемовини про поставки зброї і так далі, про допомогу Україні. Думаю, це основна задача – створити позитивне підґрунтя для взаємодії зі США", — каже експерт. І закликає не розраховувати на якісь міфічні американські інвестиції.

Гарантії безпеки: чи готові США щось гарантувати Україні та чи допоможе угода про мінерали

Політолог Володимир Фесенко впевнений: угода про корисні копалини має політичне підґрунтя. "Я думаю, що політики тут більше поки що, ніж економіки. Економіка з'явиться на наступному кроці. Поки що це рамкова угода, але оскільки ця тема стала темою конфліктною, темою напруги в двосторонніх стосунках України та США. Трамп хотів би, щоб ми визнали ту допомогу, яку ми отримали безоплатно, безповоротну допомогу, як борг. Це було для нас неприйнятно. І тому довелося боротися от саме проти цього негативного сценарію. На такому етапі вдалося нейтралізувати ці ризики. І політика тут була важливіша, ніж економіка. Тому що був ризик величезного негативного прецеденту, який пов'язаний з тим, що ми безоплатну допомогу могли визнати, як борг. Відповідно, потім нам такі ж самі претензії могли пред'явити і деякі інші наші партнери, які не зовсім партнери. І ми знаємо такі країни", — зазначив Володимир Фесенко у розмові з Фокусом.

На його думку, також існував величезний ризик негативного прецеденту, пов'язаного з майбутніми мирними переговорами. "Якби ми погодились на ультиматум США, то завтра був би такий же, можливо, ще гірший ультиматум по мирних переговорах", — вважає експерт. Він пояснив: початкова ідея була в залученні американського бізнесу, щоб у США був стимул захищати Україну, тобто безпековий інтерес України був головним у всій епопеї з корисними копалинами та угодою про їх видобуток компаніями зі США. Але, на жаль, США відмовились в угоді вказувати на якісь безпекові гарантії. Зрештою в документі, опублікованому в ЗМІ, залишили одну фразу: "Уряд США підтримує зусилля України отримати гарантії безпеки, необхідні для створення тривалого миру".

Але це не є гарантіями безпеки, які потрібні Україні, кажуть опитані Фокусом експерти.

"Гарантія має бути в наступних угодах, а це взагалі не гарантія, безумовно, це ніяка не гарантія, це просто слова, які нічого не варті. А щоб це була гарантія, потрібна окрема угода, і ця угода має бути ратифікована Конгресом Сполучених Штатів і підписана президентом США, тоді це буде гарантія. Тобто це така гарантія, як, наприклад, між США та Ізраїлем, США та Південною Кореєю, США і Японією. Тобто фактично Україні потрібен двосторонній договір безпеки між США та Україною, який виходитиме за межі цього інвестиційного документа угоди", — каже Володимир Омельченко.

Про те, що навряд чи варто очікувати від США чітких гарантій безпеки, каже політолог Володимир Фесенко. "Ця фраза в угоді про копалини означає, що ми будемо і далі вести переговори про безпеку під час підписання майбутніх угод. Можливо, буде мова про те, щоб була підписана окрема угода або окремий договір про гарантії безпеки. Та чи вдасться домовитись? Я поки що великий скептик. Треба зрозуміти одну просту річ. Це ж зараз не тільки про цю угоду і про якісь економічні інтереси. Ми бачимо, що принципово змінюється зовнішня політика США при Трампі. Жодної безоплатної допомоги вже не буде. НАТО теж не буде. І Трамп ще хоче, щоб ми компенсували те, що отримали раніше безкоштовно", — зауважив у коментарі Фокусу політолог.

На його переконання, ані з боку США, ані з боку жодної іншої країни гарантій безпеки Україна не отримає. "Ні ядерної парасольки, як в межах НАТО для Європи, ні готовності воювати за нас не буде. Причина проста — йдеться про війну з Росією, а це ризик ядерної війни. Мій прогноз: таких гарантій безпеки не буде", — вважає Володимир Фесенко. Він зауважив, що головна гарантія безпеки для України — це зберегти потужну армію, а також мати озброєння, яке б стримувало російську агресію. "Тобто одна наша гарантія – це армія та озброєння, а інша – партнерські відносини з країнами, розвиток, зміцнення оборонних зв'язків, зв'язків у сфері безпеки з низкою наших партнерів, хто буде готовий співпрацювати з нами", — пояснив експерт.

А президент США Дональд Трамп тим часом заявив, що Путін дотримає свого слова щодо потенційної угоди про припинення війни в Україні і фізична участь США у гарантуванні безпеки України не знадобиться.

"Коли ми укладемо угоду, угода буде виконуватися", — заявив вчора Трамп на спільній пресконференції з прем'єр-міністром Сполученого Королівства Кіром Стармером у Вашингтоні. І говорячи про військову участь США в гарантуванні безпеки України, Трамп сказав: "Я не думаю, що ми будемо потрібні". Тобто, як і пояснювали експерти Фокусу, це означає тверде переконання Трампа, що ні в угоді про мінерали, ні поза цією угодою гарантувати безпеку України США не планують.