Ціни на бензин і дизель вийдуть із затишшя, і це не єдине, що станеться — головні ризики осені

На українському ринку пального у серпні спостерігається тимчасова пауза у зростанні цін. За словами експерта ринку Дмитра Льоушкіна, стабільність може тривати тиждень–два, однак згодом ціни знову підуть угору. Тим часом директор Консалтингової групи А-95, експерт з енергетики Сергій Куюн радить готуватися до гірших сценаріїв.

Ціни на пальне взяли паузу в зростанні, але тимчасово

"Зараз була певна така пауза на тиждень, на два. Трошечки ринок заспокоювався. Але це ще зовсім нічого не означає", — сказав Льоушкін в ефірі "Апострофа".

За його словами, глобальні причини, які впливають на ринок пального, нікуди не зникли.

"Як була проблема з Уросманською протокою, так вона і є. Ще додалася Баб-ель-Мандебська протока. Ще є проблема того, що Росія скуповує пальне у Європі. Таким чином, підвищується ще ця ціна. І ці причини нікуди і не поділися", — зазначив експерт.

"Тому, на жаль, ми будемо бачити зростання пального. Але певний час, як зараз, можливо, тиждень–два, в нас буде досить стабільна ціна. Але потім зростання повернеться", — сказав він.

Додатковим чинником, за словами експерта, залишається високий сезон.

"Тому що високий сезон ніхто ще не відміняв. Жнива тривають, і вони будуть тривати до вересня, до кінця вересня. Це буде називатися високим сезоном. І пальне у Європі зростає щодня зараз", — додав Льоушкін.

Мобільні АЗС під загрозою FPV-дронів: Льоушкін розповів про законопроєкт і альтернативу

Тим часом ворог продовжує атакувати бензовози на шляхах України.

"Тільки що був живий…Треба реагувати. Як мінімум встановлювати сітки по півдню", — коментує відео наслідків чергового удару ворога Дмитро Льоушкін.

Він зазначив, що наразі законопроєкт щодо мобільних АЗС поки не став законом і перебуває на опрацюванні. За його словами, йдеться про пересувні ємності з пальним, які мають ховатися від FPV-дронів. Експерт вважає таку ідею невдалим рішенням, оскільки цистерни легко ідентифікувати.

Натомість він пропонує налагодити доставлення пального звичайними автомобілями у каністрах. Ще одним варіантом Льовушкін назвав приймання замовлень через чат-боти, Viber, Telegram або інші месенджери з доставленням пального звичайними автомобілями за визначеною адресою.

"Це, на мій погляд, більш безпечно, більш практично", — сказав експерт.

Великі і маленькі запаси пального

А ось директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн наголосив на ризиках для наявності пального в осінньо-зимовий період.

"Дуже показовою була липнева "мінікриза" на ринку пального. На відміну від весняної, протягом декількох "спекотних" днів на оптовому ринку відчувався цілком реальний дефіцит і це попри дуже солідні обсяги постачань. Зараз все добре, але щодо подальших сценаріїв є купа питань", — написав Куюн.

За його словами, головним питанням для України є не ціна, а наявність пального.

"Якщо стисло, то треба розраховувати на гірше (а сподіватися на краще, звісно). Питання не в тому, як і коли домовляться США та Іран. Це більше питання ціни. Для нас же актуальне питання наявності пального. І в осінньо-зимовий період воно може сильно загостритися", — зазначив Куюн.

Він пояснив, що ворог поступово відрізає Україні південь, що означає зменшення каналів постачання пального, збільшення споживання через переорієнтацію "морського" експорту на "колеса", а також збільшення навантаження та зменшення пропускної здатності кордону для імпорту пального.

"Це все говорить про те, що система стає менш диверсифікованою з відповідними ризиками — від військових до польських фермерів", — написав Куюн.

На його думку, Україні потрібні запаси пального, причому децентралізовані. Куюн зазначив, що уряд планує запуск системи мінімальних запасів нафтопродуктів силами паливних компаній від 1 жовтня, однак галузь виступає проти такого підходу.

"Вихід один — зберігання у підземних сховищах", — вважає Куюн.

Водночас він зазначив, що будівництво такої інфраструктури щонайменше вдвічі дорожче за наземні резервуари, а швидко створити її неможливо. На його думку, це може зайняти півтора–два роки.

Куюн також виступає за децентралізоване зберігання запасів. За його словами, якщо кожен імпортер побудує невеликі сховища на 3–4–5–10 тис. кубометрів, це буде більш стійкою конструкцією.

Він також наголосив на необхідності створення запасів у громадян, муніципальних установ, державних організацій та приватних компаній. На його думку, розпорошений запас серед споживачів дасть змогу запобігти ажіотажу та надмірному миттєвому навантаженню на систему постачання у разі кризової ситуації.

Нагадаємо, напередодні в Rozetka шокували масштабом збитків. Вартість розподільчого центру найбільшого українського маркетплейсу, який був зруйнований російським ударом у ніч проти 5 серпня, становила 70 млн доларів.