Закон для всех один: почему у беженцев из Украины забирают детей в Европе

У країнах Європейського Союзу, де від початку повномасштабного вторгнення проживає кілька мільйонів українців, продовжують фіксувати випадки вилучення дітей у батьків-біженців та офіційних опікунів. Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

За словами посадовця, наразі Офіс омбудсмена опрацьовує 176 звернень батьків та інших законних представників, чиїх дітей із різних причин вилучили з родин за рішенням європейської влади. Так, у Німеччині зафіксовано 71 подібний випадок, у Польщі — 33, в Італії — 25, у Чехії — 24, Швеції — 17.

Станом на 31 грудня 2023 року Офіс уповноваженого отримав інформацію від Національної сервісної соціальної служби про 255 українських дітей, яких за кордоном забрали місцеві соціальні служби.

Поширеними причинами є:

• відсутність відповідних документів у батьків та інших законних представників;
• неналежне виконання батьківських обов'язків відповідно до чинного законодавства ЄС (це може бути підвищення тону, будь-який фізичний вплив на дитину з метою її заспокоїти тощо);
• залишення без нагляду дорослих на тривалий час.

Крім того, на рішення соцслужб може вплинути агресивна поведінка самих дітей, невідвідування ними школи.

Під захистом ЄС

Історії українок, чиїх дітей із різних причин вилучили із сімей за кордоном, почали з'являтися у ЗМІ з весни 2023 року. Тоді представниця українського омбудсмена з прав дітей, сім'ї, молоді та спорту Ірина Суслова зазначала, що одна з причин — розбіжності між законодавством України та країни, що приймає. Наприклад, дитина має перебувати в європейській країні тільки із законним представником. У деяких країнах — наприклад, в Італії чи Франції — офіційним опікуном дитини не може бути людина, яка досягла 65-річного віку. Тобто фактично соцслужби забирали дітей із сімей, бо українки не знали місцевих законів.

"Це можуть бути історії, коли мама була змушена залишитися на роботі в Україні, а в евакуацію відправила бабусю зі своєю дитиною. Бабуся не має жодної довіреності на представлення інтересів і не вважається за європейським законодавством родичкою цій дитині. Таким чином, соціальні служби можуть задіяти поліцію і вилучити дитину із сім'ї", — зазначала Суслова.

Директорка Центру захисту дітей "Наші діти" Наталія Луценко в бесіді з Фокусом зазначала, що не менш поширені причини, через які соцслужби в Німеччині та Італії забирають дітей — неналежне до них ставлення.

"Батьки п'ють, кричать на них або не догодовують. Цих дітей поміщають у німецькі та італійські сім'ї", — пояснювала експерт.

Так, наприклад, у Німеччині соцслужби забрали 11-річну дівчинку і тимчасово помістили дитину в німецьку сім'ю, оскільки її рідна мати зловживала спиртними напоями. Жінка виїхала з Гостомеля до Польщі на початку повномасштабного вторгнення, а потім разом із донькою осіла в Німеччині. У дівчинки є батько, який залишився в Гостомелі. Він не позбавлений батьківських прав, через суд із прав дітей клопотав про повернення дитини.

Майже через рік, як стало відомо про масові випадки вилучення дітей з українських сімей за кордоном, ситуація не змінилася. Судячи зі слів Дмитра Лубінця, йдеться, як і раніше, про незнання або ігнорування українцями норм європейського сімейного права.

Юрист з міжнародного права Роман Єделєв каже Фокусу, що в європейських країнах суворо стежать за дотриманням прав дитини і загалом за виконанням норм, прописаних на законодавчому рівні, тоді як українці живуть в іншій культурній парадигмі.

"Проблема справді гостра. Знаю, що в Італії багато випадків вилучення дітей із сімей. Але в ЄС все працює таким чином — якщо є норма, її потрібно виконувати. Україна — правова держава, яка хоче бути частиною Євросоюзу, а значить має виконувати норми, прописані в законодавстві країн ЄС. Тим паче, там немає ніяких дурних вимог, все логічно і цілком близько нам. Ми виховуємо дітей у схожих традиціях. Просто в Україні жорсткість законів компенсується тим, що ніхто не контролює їх виконання. У Євросоюзі все по-іншому", — пояснює юрист.

Експерт додає, що українці, які перебувають під тимчасовим захистом Євросоюзу, перебувають під пильною увагою місцевої влади, адже держава, яка приймає, відповідає за їхню безпеку та виділяє фінансову підтримку. Зокрема це стосується виплат на дітей.

"До українців посилена увага, тому що європейська держава, яка їх приймає, витрачає на них гроші платників податків і має відзвітувати, на що було витрачено кошти. І що з дітьми, на яких теж передбачені виплати", — пояснює експерт.

Вчити закони

Хоча на шляху до Євросоюзу Україні не доведеться змінювати законодавство в галузі сімейного права, щоб стати частиною європейського співтовариства, державі доведеться взяти на себе функцію просвітителя, щоб інформувати людей про те, які в них будуть права та обов'язки, коли вони отримають європейські паспорти.

"Сімейне право не належить до компетенції ЄС, оскільки Євросоюз — це економічне, і тільки потім політичне об'єднання. Крім того, у сімейному праві достатньо питань, у яких немає загальноєвропейського консенсусу. Наприклад, що стосується одностатевих шлюбів, абортів і навіть деяких норм щодо захисту дітей. Тому Україну в процесі вступу до ЄС не вимагатимуть змінити законодавство в цих питаннях. Однак нашій державі варто інформувати людей про норми, які діють на території інших країн. Це дуже допоможе нам у євроінтеграції, якщо ми почнемо виконувати мінімальні зобов'язання, які перед нами ставлять", — резюмує експерт.

Фокус раніше писав, що за час повномасштабного вторгнення через російську агресію в Україні загинули 537 дітей, ще понад 1273 — дістали поранення різного ступеня тяжкості.

Також Фокус зазначав, що в Найближчі 26 років населення України може скоротитися до 25,2 млн осіб. Такої думки дотримуються в Інституті демографії та проблем якості життя НАН України.