128 кілометрів до Одеси: чи здатна РФ реалізувати сухопутний сценарій наступу
РФ знову встановлює нові амбітні дедлайни — повну окупацію Донецької області до кінця березня. Паралельно на півдні України посилюють оборону: Одесу та область готують до кругової оборони з інженерними рубежами та багаторівневою системою захисту. Фокус з'ясовував, чи має Кремль реальні ресурси для такого наступу та до якого саме сценарію готується південь.
Російське військове командування ставить за мету повну окупацію Донецької області не пізніше кінця березня. За словами заступника голови Офісу президента Павла Паліси, ворог також планує просуватися на інших напрямках, включно зі спробами просунути позиції у Запорізькій, Дніпропетровській та створити буферні зони на кордонах Сумської та Харківської областей. Однак, за оцінками українських посадовців, реалізувати всі ці сценарії Росії протягом найближчих пів року буде складно через обмежені ресурси та ефективний спротив Збройних Сил України.
В офісі президента зазначили, що у разі успіху вторгнення Кремль міг би намагатися розвивати наступ навіть на півдні — в напрямку Херсона, Миколаєва та Одеси. Українські сили оборони продовжують зміцнювати позиції та готуються до різних сценаріїв розвитку бойових дій.
Паралельно з оцінками загроз на сході країни, на півдні України активізували підготовку оборонних рубежів. За словами начальника Регіонального управління Сил територіальної оборони "Південь" Дениса Носікова, Одесу та Одеську область готують до потужної кругової оборони — багаторівневої системи захисту, яка має унеможливити швидке просування ворога навіть за найгіршого сценарію.
Ця система включає:
- протитанкові рови та інші інженерні загородження,
- кілзони та пастки,
- складні інженерні перепони,
- мобільні вогневі групи та мережу укріплень, що охоплюють як місто, так і всю область.
Носіков підкреслив, що оборона буде комплексною і гнучкою: окрім інженерних перешкод, у регіоні розширюють мережу добровольчих формувань територіальних громад, які проходять підготовку й у разі потреби долучаться до національного спротиву.
За даними оборонців, створена система кругової оборони повинна унеможливити просування ворога будь-яким шляхом "просто так", навіть якщо противник спробує діяти не лише сухопутними, а й повітряними чи морськими шляхами.
Чи потрібно, на Вашу думку, Україні продовжувати рух до НАТО після 4-х років повномасштабної війни?
Захоплення Донецької області: реальні спроможності ворога
Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко закликає тверезо оцінювати темпи російського наступу й не піддаватися на гучні політичні заяви Кремля.
За його словами, сухі цифри демонструють зовсім іншу картину, ніж амбітні плани Москви. Так, за перший тиждень лютого російські окупаційні війська захопили приблизно 55 квадратних кілометрів території України. За другий тиждень — 33 квадратні кілометри. За третій — 29.
"Питання просте: скільки часу їм знадобиться, щоб окупувати близько п'яти тисяч квадратних кілометрів, які залишаються під контролем Сил оборони лише в Донецькій області?" — зазначає експерт.
Коваленко підкреслює: Росія традиційно прив'язує свої військові цілі до символічних дат — 9 травня, інших свят або навіть дня народження Путіна. Однак об'єктивні темпи просування, як нинішні, так і торішні, не свідчать про наявність у РФ ресурсу для повної окупації Донеччини у 2026 році. Більше того, навіть 2027 рік не виглядає реалістичним для реалізації таких планів.
"Так, вони ставлять перед собою ці задачі й шукатимуть під них ресурс. Але наявність плану не означає наявність потенціалу для його виконання", — каже Фокусу експерт.
Чому Одеса готується до наступу?
Окремо Коваленко аналізує заяви щодо можливої загрози Одесі.
"Станом на сьогодні жодні російські підрозділи не межують безпосередньо з Одеською областю. Найближче угруповання — група військ "Дніпро", що розташована на лівому березі Дніпра. Між нею та Одещиною — правобережна Херсонщина, далі Миколаївська область, і лише потім Одеська. Від передових позицій російських військ до Одещини — приблизно 128 кілометрів по прямій", — наголошує експерт.
При цьому для реалізації сухопутної операції Росії довелося б форсувати Дніпро — завдання, яке вона не може виконати з 2022 року. Додатковими природними бар'єрами є Березанський та Дніпровсько-Бузький лимани та інші складні ландшафтні перешкоди.
"Протитанкові рови — це про сухопутну операцію, а не про морський десант. Але щоб дійти до Одеси, росіянам потрібно подолати цілий комплекс природних і оборонних бар'єрів", — пояснює експерт.
Він нагадує, що найбільш підготовлене російське угруповання було у 2022 році, однак навіть тоді воно не змогло закріпитися на правому березі Дніпровсько-Бузького лиману, фактично вперлося в Миколаїв і змушене було відступати. В умовах нинішнього технічного, технологічного та кадрового виснаження окупантів уявити подібну масштабну операцію ще складніше.
"Підготовка Одеської області — радше превентивні дії на упередження, ніж сигнал про завтрашній наступ на Одесу. Росіяни завжди хотіли її захопити — і у 2014-му, і у 2022-му. Але бажання не дорівнює можливості", — зазначає Коваленко.
Мобілізація у РФ: як ворог намагається посилити свої шанси на фронті
Нагадаємо, Путін нібито планує ще один великий етап поповнення армійських підрозділів, щоб підтримати ведення війни проти України. За оцінками ISW йдеться про приблизно 400 000 осіб, яких російська влада має намір залучити до лав збройних сил.
Опитані Фокусом експерти вважають, що ймовірність нової хвилі мобілізації справді висока. Політолог Олег Постернак зазначає: для Путіна війна залишається пріоритетом, а додаткова мобілізація логічно вписується в його нинішню модель поведінки, попри політичні ризики всередині РФ.
Військовий експерт Олег Жданов додає, що без розширення людського ресурсу Кремль не зможе реалізувати свої військові плани, а переговори радше виконують роль політичного прикриття. Водночас, на його думку, відповідь України має бути не дзеркальною, а технологічною — з акцентом на управління та сучасне озброєння.
Своєю чергою, Олександр Коваленко наголошує: мобілізація у РФ може вплинути на кількість особового складу, але не на його якість.
"Якісного впливу на фронт Росія вже давно не має. Вона діє інерційно, концентруючи кількісну перевагу на окремих ділянках. Мобілізація дасть їй лише додаткову живу силу. Але жива сила має властивість закінчуватися", — пояснює він.
Коваленко підтримує тезу міністра оборони Михайла Федорова про необхідність нарощування втрат противника. За його словами, Україні потрібно виходити на показник до 50 тисяч знищених окупантів на місяць, насамперед за рахунок технічних і технологічних засобів ураження — дистанційно, без прямого контакту.
Він наводить приклад: у грудні 2024 року російські втрати сягнули понад 48 тисяч осіб (убитими, пораненими та зниклими безвісти), що стало максимальним місячним показником. Нині цей рівень становить приблизно 30–33 тисячі на місяць.
"Це означає, що їхній мобілізаційний потенціал поступово зменшується. Але для нас цей показник не є максимальним — його потрібно підвищувати", — наголошує експерт.
У разі запровадження Росією нових, зокрема репресивних методів мобілізації, Україна має бути готовою до системного стримування противника — через протипіхотне мінування, інженерні загородження, колючий дріт, протитанкові рови, вогневі точки, ураження по площах та знищення штурмових груп.
"Як би це не звучало, але у 2026 році, якщо Росія оголосить загальну або гібридну мобілізацію, ми повинні швидко перейти в режим максимального дистанційного знищення її людського ресурсу. Саме через такий функціонал ми зможемо зламати інерцію їхнього наступу", — підсумовує Коваленко.
Нагадаємо, угруповання Десантно-штурмових військ (ДШВ) ЗСУ розпочали операцію на півдні України. Наразі зоною проведення відповідних заходів є Олександрівський напрямок, що розташований у Запорізькій та Дніпропетровській областях.
Раніше Фокус повідомляв про те, що Сили оборони звільнили понад 300 кв. км. Відновлення контролю відбулося на Гуляйпільському та сусідніх напрямках у Запорізькій області.