МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

Поступка вулиці чи контроль над ЗСУ: чим обернеться рішення Зеленського щодо Сирського

Олександр Сирський, Володимир Зеленський, відставка Сирського, головнокомандувач ЗСУ, заміна Сирського, Михайло Драпатий
Відставка Сирського може змінити баланс у ЗСУ, вважають експерти | Фото: Офіс президента

Вимоги "картонкових" протестів уже вийшли далеко за межі повернення Михайла Федорова до Міноборони — тепер учасники акцій закликають Зеленського звільнити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Однак поступка вулиці може запустити нову політичну кризу, а збереження головкома — ще більше посилити невдоволення. Фокус з'ясував, чи наважиться президент на відставку Сирського, кого можуть призначити замість нього та чим будь-яке рішення загрожує владі й армії.

"Картонкові" акції, які розпочалися після звільнення міністра оборони Михайла Федорова, все ще тривають у різних містах України. Якщо спочатку протестувальники вимагали повернути популярного міністра на посаду та критикували кадрове рішення президента, то протягом останніх днів на плакатах з'явилась ще одна вимога — відставка головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

На тлі суспільного тиску в українських і західних медіа почали активно обговорювати можливу зміну військового керівництва. За інформацією Bloomberg, президент Володимир Зеленський уже вивчає кандидатури генералів, які потенційно можуть очолити Збройні сили. Водночас Генеральний штаб офіційно спростовує повідомлення про звільнення Сирського та наголошує, що він продовжує виконувати свої обов'язки.

Відео дня

Фокус з'ясовував, чи справді президент готовий прислухатися до протестувальників, кого розглядають як можливого наступника Сирського та чим зміна головнокомандувача під час активної фази війни може обернутися для армії.

Опитування

Хто, на вашу думку, міг би стати наступним головнокомандувачем ЗСУ у разі відставки Олександра Сирського?

Опитування відкрите до

Відставка Сирського: кого називають кандидатами на головкома

Як повідомило агентство Bloomberg із посиланням на двох українських посадовців, Володимир Зеленський розглядає можливість звільнення Сирського та вже вивчає кандидатури його потенційних наступників. Загалом у розширеному списку нібито перебувають 11 військових.

Одним із найбільш імовірних претендентів джерела назвали Михайла Драпатого. За даними видання, президент може ухвалити остаточне кадрове рішення вже найближчими днями. Додаткову увагу привернула зустріч Зеленського з Драпатим 20 липня, хоча офіційно під час неї можливу зміну головнокомандувача не обговорювали.

Водночас видання The Guardian із посиланням на джерело у Збройних силах стверджувало, що доля Сирського нібито вже вирішена, а головним питанням залишається вибір його наступника. За словами співрозмовника журналістів, кандидат має бути досвідченим і достатньо відомим військовим, але не повинен демонструвати власних політичних амбіцій.

Офіційно ця інформація не підтверджена. У Генштабі заявили, що повідомлення про відставку Сирського не відповідають дійсності, а сам головнокомандувач продовжує працювати на посаді.

Керівник фонду "Повернись живим" Тарас Чмут вважає, що реальний кадровий резерв на посаду головнокомандувача в Україні вкрай обмежений. Серед військових, яких можна розглядати як наступників Сирського, він назвав Андрія Білецького, Михайла Драпатого, Олега Апостола та Сергія Оболєнського.

За словами Чмута, загалом в Україні є лише п'ять-сім людей, які потенційно здатні обійняти настільки відповідальну посаду. Однак частину з них одночасно доведеться розглядати й на посаду начальника Генерального штабу.

Чмут вважає таку ситуацію наслідком багаторічного негативного відбору в армії, коли кар'єрне зростання офіцерів часто залежало не від професійності та здатності говорити правду про ситуацію на фронті, а від особистої лояльності до керівництва. Через це держава сьогодні змушена обирати між кількома компромісними кандидатами замість того, щоб мати широкий кадровий резерв підготовлених генералів.

Важливо
Замінити Сирського без провалу на фронті: кого Зеленський розглядає на посаду головнокомандувача

Найчастіше у повідомленнях західних медіа фігурує Михайло Драпатий. Водночас Олега Апостола також називають одним із можливих претендентів. Він очолює Десантно-штурмові війська та публічно виступив на захист Сирського. Андрій Білецький має значну впізнаваність серед військових і цивільних, однак його призначення може мати виразний політичний ефект. Сергій Оболєнський залишається менш публічною, але професійно відомою у військовому середовищі кандидатурою.

Отже, ймовірна відставка Сирського вже перестала бути лише кадровою темою всередині військового керівництва. Вона стала частиною ширшої політичної кризи, яка почалася зі звільнення Федорова та вийшла на вулиці українських міст. Тепер Зеленському доведеться вирішувати не тільки, чи змінювати головнокомандувача, а й чи не виглядатиме таке рішення поступкою під тиском протестів — і наскільки безпечною буде чергова масштабна кадрова перестановка для армії під час війни.

Відставка під тиском протестів: чому Зеленському важливо зберегти контроль над ЗСУ

Політолог Олег Постернак вважає, що кадрові перестановки у військовому керівництві під прямим тиском вуличних акцій можуть стати небезпечним сигналом для армії та політичного класу.

"Безумовно, це неправильно, адже буде поганим знаком для військових, військового керівництва та політичного класу. Президент буде змушений під тиском вулиці коригувати свою кадрову політику і визначати доцільність перебування тієї чи іншої людини на посаді. Це дуже серйозний момент, тому президент має або обійти його, або знайти певну золоту середину", — каже Фокусу Постернак.

Водночас за його словами, проблема полягає не лише у тиску протестувальників, а й у складних процесах, які відбуваються всередині армії. Збереження Сирського на посаді може бути сприйняте як сигнал, що ситуація в окремих підрозділах, значна кількість випадків самовільного залишення частини, проблеми з мобілізацією, порушення прав військовозобов'язаних і робота ТЦК не матимуть шансів на зміни.

"І звільнення Сирського буде зараховано як поступка натовпу, і його збереження означатиме, що певний аванс довіри до нього продовжується, а отже, він зможе й надалі розширювати свій вплив, зокрема через використання неправових практик", — зазначив політолог.

Постернак нагадав, що поступки влади учасникам попередніх "картонкових" протестів не стали ознакою слабкості президента. Навпаки, їх можна було подати як здатність влади чути суспільство. За його словами, це суттєво не вплинуло на рейтинг Зеленського та рівень довіри до нього.

Тому питання можливої відставки Сирського полягає не лише в тому, як це рішення сприймуть громадяни чи військові. Ключовим є те, чи зможе новий головнокомандувач зберегти керованість Збройних сил.

"Сирський — це найбільш оптимальний інструмент і спосіб зберегти контроль над ЗСУ. Якщо нова фігура виявиться недостатньо авторитетною, матиме мінімальний ресурс впливу на різні підрозділи та армію загалом, це створить поле для інтриг і внутрішніх процесів. Тому для президента головне — зберегти вертикаль контролю над Збройними силами та забезпечити виконання завдань, які він перед ними ставить", — пояснив експерт.

Політолог також сумнівається, що Михайло Драпатий уже є практично визначеним кандидатом на посаду головнокомандувача. На його думку, активне просування генерала на мітингах може, навпаки, погіршити його шанси.

"Коли на картонках пишуть "Драпатого — головкомом", це може зіграти проти нього. Так само було і з Федоровим: що більше його підтримували різні публічні особи, то впевненіше президент ішов на його звільнення", — сказав Постернак.

На його думку, Зеленський шукатиме кандидата, схожого на Сирського за жорсткістю, силою волі та здатністю нав'язувати власні сценарії управління ЗСУ.

"Ключовий момент — контроль над Збройними силами. Якщо нова фігура буде здатна його забезпечити, президент може змінити головнокомандувача навіть без прямого впливу протестних акцій", — вважає політолог.

Звільнення Сирського як компроміс: як Зеленський зупинить протести

Учасники "картонкових" акцій представляють позицію лише частини суспільства, а не всіх українців. Ставлення до Михайла Федорова, Олександра Сирського та Володимира Зеленського в країні залишається різним, — на цьому робить акцент політолог Володимир Фесенко.

"Давайте уникати спрощень і стереотипів. Думати, що люди, які вийшли на "картонковий Майдан", висловлюють думку всіх українців, — це велике спрощення. Це частина суспільства, яка обурена звільненням Федорова, якій не подобається Сирський і яка переважно критично ставиться до Зеленського. Водночас щонайменше половина українців продовжує підтримувати президента", — каже Фокусу Фесенко.

На його думку, влада повинна реагувати на протести, оскільки вони вже стали політичною проблемою. Їхня поява, за словами політолога, стала наслідком серйозної кадрової помилки Зеленського, який не очікував настільки гострої суспільної реакції на звільнення Федорова.

Президент, імовірно, розумів, що це рішення викличе критику та матиме репутаційні ризики. Однак він міг недооцінити масштаб протестів, емоційність їхніх учасників, хвилю критичних публікацій у західних медіа та вплив ситуації на Верховну Раду, що зрештою зірвало заплановану кадрову комбінацію навколо Міністерства оборони.

"Зеленський, сам того не очікуючи, відкрив для себе "скриньку Пандори". Тепер влада шукає компромісний варіант. Один із них — запропонувати Федорову іншу впливову посаду. Але Федоров хоче повернутися саме до Міністерства оборони, а для Зеленського це неприйнятно", — пояснив політолог.

Фесенко вважає, що повне виконання вимог протестувальників означало б для президента політичну поразку. Якщо глава держави почне виконувати ультиматуми вулиці або свого колишнього підлеглого, це продемонструє його слабкість і стимулюватиме появу нових вимог.

Крім того, повернення Федорова до Міністерства оборони може створити новий конфлікт — уже не між міністром і військовим командуванням, а безпосередньо між міністром та президентом.

"Зеленський і Федоров — дві вперті, емоційні та харизматичні людини. Після того, що сталося, нормально співпрацювати в одній команді їм буде вкрай складно. Тоді в країні фактично з'являться два лідери, які конкуруватимуть за владу: президент і популярний міністр оборони, який спиратиметься на свою політичну перемогу. Це буде запрограмований конфлікт", — зазначив Фесенко.

За його словами, одним із варіантів пом'якшення ситуації може стати звільнення Сирського — у гідній формі, із нагородами або як добровільна відставка. Це дозволило б виконати одну з вимог протестувальників, але подати рішення не як пряму поступку під тиском вулиці.

"Найімовірніше, щодо Сирського буде реалізований саме такий сценарій — звільнення у пристойній і поважній формі. Це може частково нейтралізувати протест через вирішення однієї з проблем. Однак чи спрацює такий компроміс, достеменно ніхто не знає", — продовжує політолог.

Подальший розвиток акцій залежатиме від того, чи погодяться їхні учасники на часткове виконання вимог. Якщо окремі координатори продовжать висувати ультиматуми та вимагатимуть безстрокових протестів, суспільне ставлення до них може змінитися.

Фесенко припускає, що один із координаторів "картонкового Майдану" — пан Козятинський — може використовувати протести для власного політичного просування.

"Він уже погрожує безстроковим Майданом. Це теж ультиматум і спроба загострити ситуацію. На мою думку, пан Козятинський уже працює на власні інтереси. Він хоче піднятися на цьому, стати політичною фігурою та лідером протесту. Федоров і Сирський у цьому випадку є лише інструментами для реалізації його амбіцій", — зазначив політолог.

За словами Фесенка, якщо організатори продовжать висувати ультиматуми навіть після готовності влади до компромісу, ставлення суспільства до протестів може змінитися.

"Початок внутрішньополітичної війни під час повномасштабної війни — це шлях до поразки. Якщо Зеленський хоча б із тактичних міркувань продемонструє готовність до компромісу, а інша сторона продовжить висувати ультиматуми, ставлення до цього Майдану може певною мірою змінитися", — наголосив експерт.

Нагадаємо, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що не мав конфлікту з тодішнім міністром оборони Михайлом Федоровим, попросив у нього вибачення, якщо був надто жорстким, та закликав не зводити війну до протистояння двох людей. Також він заперечив звинувачення щодо небажання розвивати безпілотні системи та наголосив, що Генштаб продовжить співпрацювати з будь-яким міністром оборони.