Замах на "ікону". За що хейтять новий "Секс у великому місті"

Минулого четверга відбулася одна з найочікуваніших прем'єр останніх кількох років — стартував сиквел серіалу "Секс у великому місті", який отримав простакувату для більшості назву, яка нічого не означає: "І просто так…". Очікувано, багато шанувальників і справжніх фанатів соціально активних подруг із Нью-Йорка почали публікувати захоплені коментарі та радіти довгоочікуваній зустрічі зі "старими знайомими". Але більшу частину відгуків і рецензій склали нищівні, відкрито ненависні, злісно критикувальні зауваження та довгі тексти запеклих колумністів. Причому, серед критиканів, здебільшого, виявилися ексшанувальники розкутої "четвірки з Нью-Йорка", які відкрито демонстрували розчарування. І, якщо зі шквалу хейту виділити основні меседжі, все зводиться до того, що "акторки вже не ті", "не їм розмірковувати про секс, адже вони безнадійно застаріли" і "який секс можливий після 50?"

Варто зазначити, що активну критику рестарт проєкту "Секс у великому місті" зазнав уже на етапі початку зйомок. Акторок засуджували за невдалу пластику, зловживання філерами, сиве волосся, недоречне вбрання. Більшість селебріті вважали своїм обов'язком коментувати рішення про продовження серіалу як "недоречну ідею". Іншими словами, знайти привід, через який не критикували б акторок і серіал HBO, важко.

При цьому ідейний натхненник і творець серіалу Даррен Стар неодноразово наголошував на тому, що метою нового проєкту є бажання розповісти глядачам про проблеми жінок у віці 50+ на прикладі улюблених багатьма героїнь серіалу, а не робити дорослих дам учасницями секс-марафону в пошуках пригод. Тобто творці проєкту попереджали шанувальників про те, що це буде зовсім не той самий секс. Тоді звідки взялося стільки неприязні до героїнь, котрі колись полюбилися, і чому любов перетворилася на люту ненависть? Адже на феміністському проєкті початку 2000-х дорослішало та формувалося кілька поколінь жінок. Як вийшло, що створіння повстали проти історії, яка їх породила?

Справа в тому, що "Секс у великому місті" не можна назвати лише серіалом або якимось там ТВ-проєктом. У певному сенсі він став справжнім соціокультурним явищем, яке перетворило незаміжню жінку, котра засуджується в суспільстві, із жертви на людину зі свободою вибору, пояснив, що статус single girl — це не вирок, а вихідна точка для широкого спектру діяльності, навчив жінок здоровому егоїзму. Серіалу вдалося зрівняти чоловіків і жінок у правах набагато ефективніше, ніж мітингам і просвітницьким програмам, а ще — пояснити представницям прекрасної половини, що життя не закінчується у віці 30+, а можливо, і справді, тільки починається. І що масу проблем у житті можна вирішити покупкою нової пари взуття чи гарної сукні. Так, для багатьох "Секс у великому місті" на довгі роки став "іконою", психологічним притулком або базовим орієнтиром для життя у сучасних містах.

Й ось автори такої важливої системоутворювальної конструкції вирішили її глобально перетворити. Вони розповіли багатомільйонній армії "адептів" фешн-релігії, що життя не буде вічним святом, і, до речі, взагалі не буде вічним. Найвеселіші дівчата теж старіють і вдягають окуляри, а хлопець, про якого мріяли мільйони, якось просто вмирає. Іншими словами, сценаристи нового проєкту додали кіновсесвіту туфель від Manolo Blahnik, суконь Oscar de la Renta і вечірок на Мангеттені суворої реальності та прози життя. Саме цієї прози і не змогли пробачити серіалу дівчата різного віку, тому що в ідеальному притулку не повинно бути старості, проблем та ураганів. Та й нікому не дозволено здійснювати замах на "ікону"