Філософська пастка. Навіщо дивитися фільм Пола Верговена "Спокуса"

"Ви мене спокушаєте? Звідки у вас навички повії?" — Запитує папський нунцій у настоятельки тосканського жіночого монастиря Бенедетти Карліні у новому фільмі Пола Верговена "Спокуса".

На 84-му році життя автор "Робокопа" та "Основного інстинкту" зняв щось зовсім на нього несхоже. У багатьох країнах прокатники рекламують цю картину як історичну драму. Втім, Верговен, очевидно, не збирався розповісти глядачеві реальну історію Бенедетти — амбітної середньовічної абатиси з Пеша, яка намагалася боротися з реформацією. Фільм взагалі не про католицьку церкву, хоча всі дійові особи – її служителі, і більшість подій розгортаються у жіночому монастирі. Він і не про квір, хоча на розвиток лесбійської любовної лінії автор виділив досить багато екранного часу. "Спокуса" навіть не про секс, не про те, що між болем, насолодою і почуттям провини існує важко з'ясовний, але нерозривний зв'язок. Хоча сцени, в яких одночасно присутні середньовічні знаряддя тортур та оголені жіночі тіла, справді, розбурхують уяву.

Цього разу Пол Верговен зняв фільм про всепоглинаюче і нещадне бажання людини вірити в диво. Деколи, потреба у вірі в його персонажів стає настільки сильною, що затьмарює голос розуму. І можливо, це не так уже й погано.

Доводиться визнати, що оригінальна назва "Благословенна незаймана" набагато більше відповідає змісту, ніж те, під яким картина виходить в український прокат. Змінили його, найімовірніше, заради каси. Втім, ті з глядачів, кого привабить назва "Спокуса", швидше за все, будуть розчаровані. У цій картині дійсно багато відвертих сцен, але еротичними їх назвати складно. Мотив страждання, причому не так фізичного, як морального, явно цікавив автора більше, ніж мотив задоволення.

Вибір виконавиці головної ролі здавалося б дивним. Бенедетту Карліні грає Вірджинія Ефіра. Публіці вона запам'яталася за легкими романтичними комедіями "Прикинься моїм хлопцем" (2013 рік), "Сім'я в оренду" (2015 рік) та "Кохання не за розміром" (2016 рік).

У Ефіра глядачі звикли бачити веселу блондинку з якою вічно відбуваються якісь смішні неприємності, але навіть у безвихідних ситуаціях вона примудряється зберігати сонячну усмішку на обличчі, тому в неї, звичайно, закохується наймиліший хлопець і все закінчується хепі ендом. Крім того, вона веде розважальні шоу французьким телебаченням і навіть виступає з комічними монологами. Втім, неочевидний вибір, схоже, виявився правильним. Ефіра вдалося на якийсь час відставити в бік комічне амплуа і перетворитися на опальну аббатіс.

Головне питання фільму — чи справді Бенедетта мала дар пророцтва або просто пошкоджений розум — Верговен навмисне залишає відкритим. У сюжеті достатньо аргументів та непрямих доказів, щоб підкріпити обидва варіанти відповіді та зробити їх рівноцінними. Ця хитромудра пастка ставить глядача перед тією ж дилемою, яка зруйнувала життя більшості персонажів картини: