Застереження "Мюнхена" – як ділили Чехословаччину та у чому урок для України

Чому у Верховній Раді обговорюють фільм "Мюнхен: На межі війни". Чим події далекого 1938 року схожі на українські реалії та чому те, що хтось вважає зрадою, інші вважають своїм успіхом.

Кадр із фільму "Мюнхен: На межі війни"
Мюнхенська змова 1938 для одних стала історією зради, а для інших — історією успіху.

Заступник спікера ВР Олена Кондратюк 24 січня на погоджувальній раді порекомендувала всім подивитися новий фільм "Нетфлікс" "Мюнхен: На межі війни" — і винести з цього уроки. Про що ж фільм, який обговорюють в українських соцмережах і чим він такий повчальний?

"Нетфлікс" випустив картину про те, як Британія та Франція злили Гітлеру Чехословаччину у 1938 році. Це знаменита Мюнхенська угода (Мюнхенська змова) — угода між Німеччиною, Британією, Францією та Італією, підписана в Мюнхені в ніч на 30 вересня рейхсканцлером Німеччини Адольфом Гітлером, прем'єр-міністром Великобританії Невілом Чемберленом, прем'єр-міністром Франції Едуардом Даладьє та прем'єр-міністром Італії Беніто Муссоліні. Угода передбачала, що Чехословаччина протягом 10 днів звільнить і поступиться Німеччині Судетською областю.

"Нетфлікс" випустив фільм про знамениту Мюнхенську угоду 1938 року, яка вирішила долю передвоєнної Чехословаччини.

Участь Чехословаччини у переговорах не було передбачено. Представників Чехословаччини поставили перед фактом після підписання.

За сюжетом фільму два юні дипломати, помічники Чемберлена та Гітлера, — вирішують врятувати світ та Чехословаччину. Їхні боси — дають їм пристойні уроки реальності. До речі, Гітлер зіграний цього разу не карикатурним ідіотом, а цілком розважливим політиком, що одразу підвищує реалізм картини.

"Наскільки жахливою, фантастичною і неправдоподібною є думка про те, що ми повинні тут, у себе, рити траншеї і приміряти протигази лише тому, що в одній далекій країні посварилися між собою люди, про яких нам нічого не відомо", — висловлювання Чемберлена. (Прекрасна роль Джеремі Айронса), що характеризує політику Британії.

Ну, хоче Гітлер частину Чехословаччини — нехай бере. А що буде далі – розберемося далі.

Звісно, це все нагадує і ситуацію в Україні, і нинішні домовленості про нас без нас. Але головне, що треба винести з цього — нікому не цікаві Чехословаччина чи Україна. Усім цікаво своє. Чехословаччину зжерли враз — Німеччина, Угорщина (заодно Закарпаття прибарахлили), і навіть наша нинішня подружка Польща встигла анексувати Тешинську область.

Говорять, що це історія великої зради. Упаси бог, для Лондона це історія успіху.

Наприкінці фільму в титрах з'являється бадьорий лицемірний напис: "За час, який виграв Чемберлен, Німеччина та союзники встигли підготуватися до війни і Німеччина була переможена" — ось так оцінюють події. А Чехословаччина? Яка Чехословаччина?

Так що "Мюнхен", як фільм — лише привід — докладніше вивчити історію, хоча б за допомогою Вікіпедії. І не думати наївно, що у когось є якісь щирі цілі щодо "нікому невідомих людей у далекому прикордонному конфлікті".

І розуміти, що якщо нам шлють зброю, а вивозять дипломатів, то це, напевно, має й інші цілі, ніж рятувати нас з вами. Тому важливо прогнозувати ситуацію, яку нас штовхають з обох боків. Фільм "Мюнхен" саме про це — боротися треба лише за свої інтереси. І менше романтики.