"Російської весни" не буде, буде кривава лазня: чи готовий Харків до нападу РФ

Чи готовий Харків до вторгнення, Зеленський про Харків
Фото: mykharkov.info | Експерти вважають, що "легкої прогулянки" для РФ у разі нападу на Харків не буде

Повноформатна війна із РФ може розпочатися з окупації Харкова. Це припущення, зроблене Володимиром Зеленським, активно обговорює і друге за величиною місто України, і вся країна. Фокус дізнався в місцевих експертів та представників влади, чи готовий Харків до можливого протистояння.

Американське видання The Washington Post опублікувало інтерв'ю з президентом України Володимиром Зеленським, у якому той заявив, що у випадку, якщо Кремль вирішить посилити ескалацію, то робитиме це на територіях, де історично проживають люди зі спорідненими зв'язками в Росії.

"Харків, який перебуває під контролем уряду України, може бути окупований. Росії потрібен привід: скажуть, що захищають російськомовне населення... У Харкові проживає понад 1 млн жителів. Це не буде просто окупацією, це буде початком великомасштабної війни", — наводить слова Зеленського The Washington Post.

Фокус поспілкувався з харківськими експертами та представниками влади, щоб дізнатися, чи готове місто до повноцінного вторгнення та які настрої панують серед його мешканців.

Чи справді Харкову загрожує окупація?

Депутат Харківської міської ради Дмитро Булах у коментарі Фокусу каже, що місто справді перебуває під загрозою окупації в разі повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Харків розташований на сході, за 40 кілометрів від кордону з Росією. Як і Суми, як і Чернігів і всі прилеглі до РФ міста. Чому Зеленський з цього переліку виділив тільки Харків, я не розумію. Я думаю рівень проросійськості в Харкові в цілому такий же, як у Сумах і в Чернігові. Я не знаю, чому Зеленський зробив таку заяву. Мені здається, що це просто банальний ляп, він це сказав, не зовсім подумавши. Треба було або називати багато міст, що розташовані недалеко від РФ, або не називати взагалі жодних", — наголошує Булах.

Напад на Харків, Зеленський про Харків
Дмитро Булах: "У плані проросійськості, у політичному плані з 2014 року Харків зовсім уже інше місто"
Фото: Facebook

Військовий аналітик, доцент Харківського національного університету ім. В.М. Каразіна В'ячеслав Целуйко у коментарі Фокусу наголошує, що Харків — це велике місто, яке саме по собі є зручним для оборони об'єктом.

"А у місті та області на постійній основі розташовані значні сили Збройних сил України, Національної гвардії, Державної прикордонної служби України та інших силових структур, формуються кадри бригади територіальної оборони. Захоплення такого міста потребує значних сил та часу. Тому Харків може бути окупований лише за умови, якщо зрадники командуватимуть боягузами. У всіх інших умовах місто протримається доти, доки ЗСУ за рахунок західної військової допомоги розгромлять сили РФ і деблокують місто", — розмірковує Целуйко.

Втім, оцінювати ймовірність початку вторгнення або називати конкретні дати військовий аналітик не став, наголосивши, що це "певним чином шарлатанство".

"Тому що складно прогнозувати такі складні процеси. Тим більше, коли рішення про вторгнення приймаються голосуванням тарганів в одній голові. А ці таргани можуть жити в паралельному всесвіті і з погляду логіки їх вирішення неможливо оцінити", — каже Целуйко.

Напад на Харків, Зеленський про Харків
В'ячеслав Целуйко: "Харків може бути окупований лише за однієї умови — якщо зрадники будуть командувати боягузами"
Фото: Накипіло

Харківська політологиня Юлія Біденко в коментарі Фокусу пропонує розділяти поняття "військової агресії" та "окупації".

"Якщо для першої залишається можливість, виходячи з прикордонного становища регіону, а також складно прогнозованої логіки агресора, то для окупації за кримсько-донбаським сценарієм "російської весни" вікно можливостей набагато менше. Тоді окупація передбачала значну участь місцевих структур — силових, депутатського корпусу місцевих рад", місцевих громадських об'єднань проросійського штибу та більш-менш масовий рух місцевих жителів на підтримку проведення псевдо-референдумів", — говорить Біденко.

Політологиня стверджує, що якщо навіть у 2014-му році сформовані ще за президента-втікача Віктора Януковича силові структури та депутатський корпус не стали співпрацювати з російськими "політичними туристами", то у 2022-му Харківщина має набагато більшу стійкість, принаймні в секторі владних інституцій, громадських об'єднань та горизонтальних мереж волонтерів, ветеранів та активістів.

"Звичайно ж, в умовах повномасштабних бойових дій ця стійкість може виявитися тендітною та переоціненою, проте повторити улюблений Росією сценарій допомоги "братському народу" під гаслом "їх там немає" у Харкові не вдасться", — запевняє Біденко.

Напад на Харків, Зеленський про Харків
Юлія Біденко: "Повторити улюблений Росією сценарій допомоги "братському народу" під гаслом "їх там немає" у Харкові не вдасться"
Фото: Facebook

Чи готовий Харків до можливого вторгнення РФ?

Військовий аналітик В'ячеслав Целуйко каже Фокусу, що українська армія не має серйозного досвіду бойових дій у місті, а досвід росіян теж досить обмежений та специфічний.

"Так що є певний паритет. Обидві сторони не вміють боротися в мегаполісі проти рівного супротивника. Тероборона готова до бойових дій у місті ще менше, ніж ЗСУ, крім частини її резервістів, які до цього готувалися останніми роками, бо розуміли: Харків перебуває під загрозою", — наголошує Целуйко.

Важливо
Танкові удари й аеромобільний десант. Яким буде велике вторгнення РФ в Україну

Депутат Харківської міської ради Дмитро Булах у коментарі Фокусу каже, що українська армія готова боротися за місто.

"Харків — це півторамільйонне місто. За даними всіх відомств, у РФ на кордоні 100 тисяч військових. Це не та сила, яка готова штурмом взяти таке місто, як Харків, їх явно недостатньо буде. ЗСУ — ще не суперсучасна армія, але, тим не менше, вже не та армія, яка була раніше. У разі початку бойових дій у Харкові буде кривава лазня. Не буде для РФ легкої прогулянки", — вважає Булах.

На гарячу лінію Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (попередня назва — Харківський обласний військовий комісаріат) Фокусу додзвонитися не вдалося, а полковник запасу та викладач Харківського національного університету внутрішніх справ (ХНУВС) Юрій Калгушкін, який керував цим військкоматом 2021-го року, розповідає, що чинний начальник центру перебуває у відпустці, з якої повернеться приблизно за десять днів. Втім, каже Калгушкін, військкомати у регіоні готові до можливої ескалації з боку РФ.

"Я хоч і звільнився, але телефоную, майже кожен день там буваю. Що розуміти під готовністю до оборони Харківської області? Це коли всі частини, що розташовані на території області, готові виконувати поставлені завдання у складі підрозділів саме регіону. У нас вони готові. Готовність до проведення мобілізації теж є з огляду на досвід 2014-го та 2015-го років", — каже Калгушкін Фокусу.

Полковник запасу запевняє, що проблем із комплектацією військкоматів та кількістю покликаних на термінову службу в регіоні немає.

"Призов, згідно з указом президента, закінчився 31 грудня. А практично — ще 15 грудня. Тобто план за призовниками виконано. Щомісяця є планові завдання з комплектування військкоматів за контрактом. Ось це буде продовжуватися", — зазначає Калгушкін.

Напад на Харків, Зеленський про Харків
Юрій Калгушкін: "Проблем із комплектацією військкоматів та кількістю покликаних на термінову службу в Харківській області немає"
Фото: insidernews.info

Командир харківської бригади територіальної оборони Євген Задорожний у коментарі Фокусу висловлюється щодо можливої ескалації лаконічно:

"Про таке вторгнення ще не йдеться. Я сподіваюся, що й не йтиметься. Але територіальна оборона Харківщини готова дати відсіч Російській Федерації", — запевняє Задорожний.

Харківська політологиня Юлія Біденко в коментарі Фокусу наголошує, що ефективність військового захисту залежить від командування та синергії між різними одиницями, зокрема між підрозділами територіальної оборони, організаціями, які об'єднують людей з досвідом та цінностями, а також цивільними особами.

Важливо
Скувати їхні сили. Чи готові ЗСУ до відбиття російського удару

"Щодо загонів територіальної оборони. У Харкові навчання було, але, згадуючи настрої та практики 2014-2015 рр., я думаю, варто оновити тренінги з надання першої допомоги, більш масштабно та чітко інструктувати цивільних за алгоритмами поведінки. Інформаційні борди з приводу у місті є, але населенню дуже не вистачає чітких, однозначних меседжів від влади – не заспокоєнь та запрошень на шашлики, а саме корисної нейтральної інформації, інструкцій, звітів про наявність та стан місць укриття”, – каже Біденко.

Прессекретар Харківської обласної ради Павло Пєшков розповідає Фокусу, що всі необхідні програми, що стосуються оборони та безпеки регіону, облрадою ухвалено.

"У нас є програми "розвитку цивільного захисту області", "організації публічної безпеки в області" та "протидії терористичній діяльності на території області") Обласна рада — це колегіальний орган, який ухвалює програми. А їх виконання делегується Харківській обласній державній адміністрації (ХОДА) "Спочатку їхні представники приходять до обласної ради з проєктами. Далі вони узгоджуються облрадою, а реалізовують їх відповідні департаменти обладміністрації", — каже Пєшков.

21 січня у Харкові відбувся брифінг, під час якого керівник ХОДА Олег Синєгубов заявив, що представники очолюваного ним відомства роблять усе, що вимагає від них президент, прем'єр-міністр та профільні міністерства.

"Не треба панікувати. Усі державні органи, всі державні структури, Міноборони, прикордонники, Нацгвардія перебувають у штатному режимі. Вони готові до виконання будь-яких завдань. Триває активна реалізація закону про тероборону. Але це все у штатному режимі, закон набув чинності з 1 січня і його потрібно виконувати. Жодних позаштатних дій чи ситуацій на території Харківщини немає. Щодо іншого — мені незручно і не можна коментувати позицію Зеленського. Це позиція держави. І міжнародну політику має право коментувати лише президент", — наголосив Синєгубов.

Напад на Харків, Зеленський про Харків
Олег Синєгубов: "Усі державні структури у Харківській області готові до виконання будь-яких завдань"
Фото: my.ua

Мер Харкова Ігор Терехов перед цим же брифінгом у коментарі "Суспільному" також закликав жителів міста не панікувати і заявив, що його команда докладає всіх зусиль для того, щоб у регіон не прийшла війна.

"Харків залишиться українським спокійним містом, і нехай росіяни не роззявляють рота", — сказав Ігор Терехов.

"Нехай росіяни не роззявляють рота", — мер Харкова Ігор Терехов про можливу окупацію міста

Скільки харків'ян готові боронити своє місто?

Депутат Харківської міської ради Дмитро Булах у коментарі Фокусу припускає, що в разі початку бойових дій у Харкові активно підтримати окупантів готова буде "вкрай мінімальна частина городян".

"До 5%, думаю. Навіть до 3%, напевно. Пасивно підтримати вторгнення може теоретично 10% мешканців. Може, до 15%. Але я думаю, що активно оборонятимуть місто 20%, а то й більше. Пасивно підтримувати оборону готові ще більше. У разі вторгнення багато хто поїде, це безумовно. Багато хто і зараз уже замислюється. Це не можна засуджувати, нічого хорошого в таких потенційних подіях немає", — розмірковує Булах.

Полковник запасу, колишній керівник Харківського обласного військкомату Юрій Калгушкін припускає, що в разі посилення ескалації конфлікту багато жителів регіону будуть готові захищати свої населені пункти.

"Багато таких буде. Я думаю, під 70%. У разі, якщо почнеться ескалація, певна кількість людей захоче виїхати, так. Але якщо буде введено військове становище на території області, то виїхати буде проблематично. З 20 січня набула чинності постанова Кабміну, згідно з якою після введення воєнного стану виїзд за межі області буде обмежений для всіх", — каже Калгушкін Фокусу.

Політологиня Юлія Біденко наголошує, що якась частина харків'ян уже воює в лавах української армії, якась забезпечує правопорядок, протидіє інформаційним загрозам, а ще якась щодня допомагає інфраструктурі мегаполісу безперебійно працювати.

"Останні дослідження про готовність йти воювати саме по Харкові я не зустрічала, та й у цьому чутливому питанні, на мою думку, соціологам складно було б зробити достовірний прогноз. Але є певні показники, на які ми можемо рівнятися — це явка на місцевих виборах, яка показує політично активне населення, це голосування за патріотичні сили в регіоні, підтримка ЄС і НАТО. Не секрет, що понад 60% населення є політично пасивними, від них не варто очікувати партизанських дій із захисту міста або формування добровольчих загонів, проте далеко не факт, що з цієї маси "пересічних харків'ян" значна частина готова воювати і вмирати на стороні Росії", — говорить Біденко.

Політологиня підкреслює, що вмирати ні в кого немає бажання, а харків'яни, навчені сумними історіями переселенців із Донбасу, яких у Харкові дуже багато, можуть вибрати стратегію ранішої втечі від війни.

"Тоді країну чекає нова гуманітарна криза європейського масштабу", — стверджує Біденко.

Військовий аналітик В'ячеслав Целуйко каже, що в разі початку бойових дій у Харкові більшість місцевих жителів думатимуть лише про виживання, тому багато хто спробує покинути місто.

"Ті громадяни, які налаштовані проросійськи, хочуть російських пенсій, але не готові за них помирати. Тому частина активних сепаратистів у місті, здатних ризикувати своїм життям, дуже незначна. Щодо патріотів, то їх набагато більше і вони молодші, тому саме у прямому зіткненні вони більш потужні, ніж симпатики Росії, котрі ностальгують за своєю молодістю та СРСР", — каже Целуйко.

Практично всі співрозмовники Фокуса закликають харків'ян не панікувати та спокійно готуватися до можливої ескалації подій у місті.

"Кожен житель Харкова повинен добре подумати над планом дій, можливо — зібрати якусь тривожну валізку, скласти в неї речі першої необхідності. Усе це спокійно сприймати треба. Але й розслаблятися теж не варто", — каже Калгушкін.

Депутат Харківської міськради Дмитро Булах побачив і певний позитив у заяві Зеленського щодо можливої окупації Харкова.

"Тому що в місті багато хто перестав "не дивитися вгору" за аналогією з фільмом, а стали все-таки дивитися вгору. І думати, що взагалі відбувається, що робити на випадок часу "Ч". І це добре, тому що ці плани треба мати в голові і внутрішньо мобілізуватися. Нині час важкий. Дай Боже, щоб нічого не було, але краще бути готовим, у всеозброєнні", — наголошує Булах.

Важливо
Буде весело й усі загинуть. Над чим сміються творці фільму "Не дивіться вгору"

"Важко зрозуміти логіку президента"

Примітно, що ще 19 січня на сторінках Володимира Зеленського та Офісу президента в соцмережах з'явилося відео, у якому глава держави закликав усіх українців "не панікувати через можливе вторгнення РФ" та "критично оцінювати всю інформацію".

Звернення Володимира Зеленського із закликом утриматися від паніки через можливе вторгнення РФ

Політологиня Юлія Біденко на запитання, чому після такого відеозвернення глава держави сам заговорив про можливе вторгнення РФ, наголошує, що ще з 2019-го їй іноді важко коментувати комунікаційну політику керівництва країни.

"Однак, можу припустити дві речі. Перша — це різниця в меседжах для внутрішньої та зовнішньої аудиторії, адже завдання влади зараз — це уникнути панічних настроїв усередині країни, але донести серйозність становища державам-союзникам та всьому демократичному світу. Тобто, крім західних політиків, активізувати ще й їхніх виборців — громадян Євросоюзу, Великобританії, США, Канади, ризикну навіть припустити, що в зовнішніх інтерв'ю можливим було не дуже коректне використання або переклад термінів — так траплялося ще з часів передвиборчих дебатів, а в роботі журналістів та перекладачів також можливі неточності", — каже Біденко.

Другим моментом політологиня називає те, що у відеозверненні до українців Зеленський використав символічні та мовні конструкти, властиві його виборцям.

"Але більш вузький сегмент патріотів або більш поінформованих активістів ця заява не дуже заспокоїла, зокрема через його полегшений стиль. Однак, у незвичній для себе схвальній тональності, готова позитивно зазначити заяви харківського керівництва — чим гучнішими і справді державницькими будуть позиції голів населених пунктів та державних адміністрацій, керівництва країни та громадянського суспільства, тим швидше і впевненіше ми перейдемо від паніки до мобілізації", — зазначає Біденко.

Харківський військовий аналітик В'ячеслав Целуйко на запитання про швидку зміну меседжів Зеленського каже, що йому важко зрозуміти логіку президента.

"Я скажу лише одне, що його заява щодо Харкова справила дуже неоднозначне враження, м'яко кажучи, на тих людей, які збираються захищати наше місто зі зброєю в руках. Але це не змінить їхніх намірів", — запевняє Целуйко.

Важливо
Як пройде мобілізація. Кого призвуть першими на військову службу в разі нападу РФ

Депутат Харківської міськради Дмитро Булах також каже Фокусу, що не розуміє, що відбувається в голові в Зеленського.

"Але в цілому мені здається, що він живе однокроковими стратегіями та діями. У цьому плані саме, у публічних меседжах. Він думає, що "треба щось добре сказати зараз". Тобто, немає тактичного чи стратегічного плану на три-чотири кроки. А "просто треба зараз щось добре сказати", не думаючи, що буде далі через те, що він так скаже. Він "добре сказав" у відеозверненні. А серед читачів інтерв'ю — інша аудиторія. І він, ймовірно, подумав, що для інтерв'ю "добре сказати" інше. І воно один одного б'є, і все, дисконект. Ця людина як сценарист. Кінець серії або сезону "Слуги народу" — треба "добре сказати", "Їдьте, шашлики смажте" наприкінці. І титри. А насправді так не працює — життя продовжується. Кліпове мислення. Кліп зняв і забув. А далі другий кліп зняв, а вони за змістом не зійшлися”, — резюмує Булах.