В уявленні більшості колаборант — людина, яка просто підтримувала контакт з окупантом, — експерт

У суспільстві існує великий запит на покарання колаборантів, людей, які не просто залишилися на окупованих територіях, а активно допомагають росіянам. Ті, хто виїхав говорять про тисячі таких людей. Про це у коментарі Фокусу "Запит на покарання. Кого та за що вважати колаборантом — перший досвід у судах" сказав політолог, експерт Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов. Водночас він зазначає, що не кожну людину, яку називають колаборантом на побутовому рівні, з точки зору закону можна вважати такою.

"В уявлені більшості колаборант — це людина, яка навіть просто підтримувала контакт, їздила на блокпости, грала у футбол, продавала і купувала, наприклад, пальне. Окупанти масово крали дизель і продавали з великою знижкою, дехто в них купував, — продовжує він. — Дехто продавав їм харчі та самогон. Дехто вітався і посміхався. Всіх цих людей нині публічно називають колаборантами. Водночас доволі велика частина мешканців Херсонщини — повністю відмовилась від контактів з окупаційною владою. Люди жили паралельним життям, обирали маршрут, щоб не стикатися з росіянами, не брали від них допомогу, паспорти і інше. Ця проблема не обійдеться без відновлювальних механізмів. Нині люди кажуть: "Як ми будемо з ними стояти в одній черзі, жити поруч в одному селі". Вони звинувачують їх в тому, що останні толерували росіян, не чинили їм спротив та тим самим продовжували окупацію".

Водночас Данилов говорить, що пояснень такої співпраці може бути багато: отримання влади та компенсація невдач. "Мова про завучів, які ніколи раніше не могли стати директором, завідувачів відділень, яких не призначали головними лікарями. Мотивували також грошима. Частина реально вірила в рятівний російський мир", — підсумовує експерт Центру близькосхідних досліджень.

Більш детально читайте в матеріалі Фокуса "Запит на покарання. Кого та за що вважати колаборантом — перший досвід у судах".

Нагадаємо, 3 березня 2022 року парламент ввів покарання за колабораціонізм. Тоді Верховна Рада змінила Кримінальний кодекс України — статтю 111 було доповнено двома частинами – "колабораційна діяльність" (стаття 111-1) та "пособництво державі-агресору" (стаття 111-2). Тоді цей крок експерти назвали реакцією на агресію Росії. З часом до поправок виникли зауваження.

Після звільнення правого берега Херсонської області про підозри у колабораціонізмі повідомили 39 зрадникам і колаборантам, які пішли працювати на російських окупантів. Більшість з них втекли разом з окупантами, тому нині у суді розглядаються справи заочно.