Півмісяця без Єрмака: чому насправді Зеленський затягує призначення нового керівника Офісу президента

Спілкуючись днями з журналістами, Володимир Зеленський визнав складність процесу призначення нового керівника свого Офісу, чи то жартома, чи то всерйоз зауваживши, що легше було б просто ліквідувати цю інституцію. «Що стосується перезавантаження Офісу... Я відверто скажу: на сьогодні стільки різних запитань і стільки всього, стільки різних пропозицій, обміну думок... Чесно, війна набагато важливіше, тому таке відчуття, що ніж призначати людину, легше ліквідувати Офіс», - підкреслив глава держави. Поряд з тим, він таки озвучив кандидатський шорт-лист на позицію керівника Офісу президента (ОП). Серед претендентів – колишній прем’єр і діючий глава Міноборони Денис Шмигаль, очільник «цифрового» міністерства Михайло Федоров, керівник ГУР МОУ Кирило Буданов, заступник керівника ОП Павло Паліса, а також заступник міністра закордонних справ, колишній представник України в ООН Сергій Кислиця.

Нагадаємо, 28 листопада Андрій Єрмак, який обіймав посаду керівника ОП з 11 лютого 2020 року написав заяву про відставку, а президент  Зеленський гранично оперативно задовольнив її. Це сталося невдовзі після того, як Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) провели у Єрмака обшуки в межах розслідування, якого саме - не уточнювалося. Правоохоронці дещо згодом заявили, що не повідомляли про підозру жодній особі, а сам Єрмак, оголосивши про намір піти на фронт, фактично зник з публічного медійного простору.

На кого і чому президент Зеленський планує замінити Єрмака

Коментуючи Фокусу ймовірні причини достатньо тривалої паузи з призначенням нового керівника ОП, політолог, експерт центру «Об’єднана Україна» Петро Олещук зазначає: «В принципі, я тут розумію президента, оскільки у кожної з названих ним кандидатур є свої недоліки та переваги. Якщо, приміром взяти Буданова, то так, він достатньо кваліфікований організатор, який міг би оперативно забезпечувати президента необхідною інформацією, в тому числі з безпекових питань. Але з іншого боку виникає запитання, на кого тоді залишити ГУР? Крім того, є питання й щодо готовності Буданова реально займатися апаратною роботою і дипломатією. А ось Кислиця – це протилежність. Він буде займатися дипломатією, а хто тоді займатиметься усім іншим – питання. Паліса – це військовий, який дійсно виконує функцію координації з військовими. Але знову ж таки, навряд чи він готовий до неминучих різнопланових апаратних інтриг. Шмигаль, як виконавець, думаю, так, може і буде тягнути будь-яку адміністративну роботу, не привертаючи до себе при цьому зайвої уваги. Це, до речі, є його великою перевагою. Втім, з його переходом на Банкову виникне питання з призначенням нового міністра оборони в такій непростій ситуації для влади і України загалом».

Констатувавши, що більшість з озвучених президентом кандидатур на посаду керівника ОП займають серйозні та відповідальні посади, експерт додав: «Тому дійсно слід визнати, що вибір перед Зеленським стоїть досить непростий. Тим більше очевидно, що на цю складність накладається ще й те, що президенту доводиться думати не лише про цей вибір, а й про більш складні питання. Можу припустити, що слова президента про те, що простіше ліквідувати Офіс, аніж призначити його керівника є, можливо, навіть не жартом, а тим, про що він справді думав. Маю на увазі реформування певної структури ОП таким чином, щоб не було єдиного голови».

Загалом, на переконання Петра Олещука, з озвучених президентом кандидатів найбільш «універсальним солдатом» є 50-річний Денис Шмигаль, тоді як усі інші «мають свою специфіку».

«Тобто, будь-яке призначення – це або упор на дипломатію, або на армію та силовий блок загалом. При цьому, адміністративні питання, покладені на керівника ОП, нікуди не діваються. Тому, у мене, відверто кажучи, як і у Зеленського не має відповіді на питання про «ідеального кандидата». Не виключено, що деякий час Офіс президента буде залишатися взагалі без керівника, а потім на горизонті з’явиться нове ім’я, яке зараз не звучить», - підсумовує експерт. 

Яке відношення мають США до призначення керівника ОП

Водночас політолог Ігор Рейтерович вважає, що ключова складність призначення нового очільника президентського Офісу пов’язана з тим, що досі все ще тривають перемовини щодо «мирного плану» зі Сполученими Штатами.

«На мою думку, в залежності від того, до якого переговорного знаменника врешті прийдуть Україна та США й буде визначатися не лише керівник ОП, а й функціонал Офісу, як такий. Інакше кажучи, можливо буде більша концентрація на військових справах або ж навпаки -  фокус уваги зосередиться на підготовці до виборів чи відбудові України. Це – один аспект. Другий момент, котрий, як на мене, затягує призначення керівника ОП, полягає в тому, що Зеленський мабуть до кінця все ще не визначив, яку функцію має відігравати Офіс президента: або аналогічну тій, яка була при Єрмаку, коли фактично існувала паралельна система влади – не сильно прописана в чинному законодавстві, але з дуже серйозними неформальними повноваженнями, або класичне повернення до парламентсько-президентської республіки, де Офіс глави держави відіграє консультативну-дорадчу роль», - зазначає експерт у розмові з Фокусом.

Президент, розуміючи, що «новий Єрмак» пробуде на посаді, як мінімум до кінця війни, каже Ігор Рейтерович, чітко усвідомлює, наскільки високою є ця кадрова ставка, тому й не поспішає з фінальним рішенням.

Що ж стосується шансів конкретних кандидатур, то політолог підкреслив наступне: «Колись в абсолютному пріоритеті був Михайло Федоров, але зараз ходять чутки, що він буде поставлений на посаду очільника «Слуги народу» і намагатиметься якось реанімувати цю політичну силу. Тому мені видається, що Зеленський обиратиме між людьми, які з військової точки зору можуть займатися певними речами, а це Буданов або Паліса. Шмигаль – малоймовірно, оскільки він сам не дуже хоче йти, бажаючи працювати на позиції міністра оборони. Але й тут у президента достатньо обмежений кадровий маневр, тому що є питання, а навіщо це все тому ж Буданову?».

Між тим, призначення в Офіс президента саме військового, зауважує Ігор Рейтерович, принесло б президенту більше іміджевих бонусів.

Відповідаючи на уточнююче запитання, хто конкретно з військових претендентів і чому був би більш ефективнішим - Буданов чи Паліса, експерт констатував: «За логікою, пріоритет потрібно надавати Буданову в силу його багатофункціональності і так далі. Але з точки зору фахової заміни власне Буданова в ГУРі, то логічнішим є Паліса, який, працюючи в Офісі вже набрався певного досвіду. Крім того, наскільки мені відомо, він достатньо гідна людина, тому з цієї точки зору можна робити ставку на нього. Втім, за моєю інформацією, він далеко не на першому місці зараз по пріоритету. Тому, можливо, це дійсно буде Буданов. Тим більше, коли в нас ще активніше говоритимуть про вибори, це дасть можливість президенту нівелювати одного з повноцінних кандидатів-опонентів». 

Втім, резюмуючи, політолог акцентував, що все ж таки питання призначення нового керівника Офісу президента передусім впирається в хід перемовин зі Сполученими Штатами.