Ва-банк Банкової: чому президент Зеленський наполягає на проведенні виборів під час війни
У питанні ймовірного проведення президентських виборів в Україні спостерігається певний дисонанс. Зокрема, президент Зеленський доручив парламентарям розробити якнайшвидше проєкт закону, що дозволить організувати народне волевиявлення під час дії воєнного стану, тоді як свіжа соціологія свідчить про небажання більшості українців йти на виборчі дільниці до повного завершення війни. Яким чином зрештою буде розв’язана ця дилема, з’ясовував Фокус.
З подачі Банкової парламентарі вже ближчим часом підготують законопроєкт, який дозволить організувати проведення виборів під час дії воєнного стану з урахуванням усіх ризиків – передусім пов’язаних з безпекою громадян. Серед ймовірних нововведень називається ідея триденного голосування, при цьому весь виборчий процес має вкластися у 60-денний термін, як це передбачено для дострокових виборів глави держави.
Між тим, як свідчать результати оприлюдненого у понеділок, 15 грудня опитування (проведене у період 26 листопада-13 грудня - Фокус) Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), наразі більшість українців вважають, що вибори в потрібно проводити лише після укладання «під ключ» мирної угоди і повного завершення війни. Натомість лише дев’ять відсотків респондентів вважають, що вибори потрібно проводити до припинення вогню.
Водночас, у разі припинення вогню і отримання від західних союзників надійних гарантій безпеки 25% підтримують проведення виборів. При цьому, у КМІС констатували наявність тенденції до зростання даного показника, позаяк у вересні таких було 22%. Поряд з тим, переважна більшість українців, а саме 57% (у вересні - 63%) переконані у тому, що вибори можливі лише після підписання остаточної мирної угоди і повного завершення повномасштабної війни. Як зазначив з цього приводу виконавчий директор КМІСу Антон Грушецький, «серед абсолютної більшості українців немає запиту на проведення національних виборів до завершення бойових дій».
Чи дійсно Україна з головою занурюється у виборчу річку
Політолог Олег Постернак у розмові з Фокусом зазначає: «Я, будучи членом професійних асоціацій політтехнологів, можу опиратися на власні дослідження. Так ось, у мене виникають не просто величезні – грандіозні запитання до свіжого дослідження КМІСу. За моїми даними, 89% виборців, які потрапляють в опитування за усіма репрезентативними вибірками, виступають обома руками «За» вибори. Справа в тім, що вибори сприймаються більшістю громадян України, як спосіб віддзеркалення війни – усього того гіркого, травмованого становища суспільства і як спосіб перезавантаження та формування певних траєкторій на майбутнє. Траєкторій на майбутнє, давайте чесно визнаємо, у нас зараз не має – все спрямоване виключно на виживання».
ВажливоПерипетії, що виникли наразі довкола виборів експерт вважає доволі показовими: «Ситуація склалася вельми цікава - Зеленський попросив парламент запропонувати законодавчі зміни щодо можливості виборів під час воєнного стану, що безумовно вплине на характер передвиборчої кампанії, а саме створить штучний пріоритет для нинішнього президента у випадку, якщо він ухвалить рішення щодо переобрання. До речі, точної інформації щодо цього насправді ще не має, попри різні спекуляції».
В цілому Олег Постернак вважає довкола виборчі дискусії «технічними іграми щодо базових налаштувань майбутнього процесу».
«Проблема полягає в тому, що фундаментальної дискусії з суспільством, на жаль, з цього приводу не має, а її потрібно було б проводити, позаяк у нас є як мінімум чотири категорії людей, голосування яких буде ускладнене: українські біженці за кордоном, внутрішньо переміщені особи, військовослужбовці ЗСУ та громадяни України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Звісно, що ця виборча кампанія буде над інклюзивною і сама по собі однозначно викличе питання щодо легітимності в умовах воєнного стану», - акцентує аналітик.
Влада, каже політолог, розглядала три варіанти спрощеного варіанту голосування: «Перший варіант поштового голосування відкинули, бо він точно підірве легітимність. Другий сценарій – інтернет-голосування, причому не обов’язково через «Дію». Ця ідея, за моїми даними, повністю не відкинута і може бути використана для закордонного виборчого округу. І, врешті третя ідея – збільшення кількості днів голосування, наприклад: п’ятниця, субота, неділя. Ця ідея, як на мене, найбільш практична в умовах воєнного стану».
Загалом, переконаний Олег Постернак, доля виборів в України напряму залежить від долі мирної угоди. «Якщо з огляду на американську віртуозну гру, мирна угода таки буде підписана, то в принципі, ми з вами заходимо у виборчий сезон. І станом на зараз така ймовірність виглядає дуже і дуже високою», - резюмує Олег Постернак.
Які рішення має ухвалити влада в контексті проведення виборів
Водночас політолог, очільник центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко у розмові з Фокусом робить наступний акцент: «Перше. Якщо говорити про виборчі нововведення, то найбільш просте рішення – це внесення змін до закону «Про воєнний стан», куди можна вписати можливість проведення виборів під час війни за певних умов. Це буквально одне речення, при цьому ще велике питання – слід ці умови чітко окреслювати, чи ні. Власне, це мінімально необхідна зміна. Друге. Якщо зараз мова йде все ж таки про бажання продемонструвати, що в перспективі вибори можливі і під час війни за наявності окремих обставин, то необхідно розробляти окремий закон».
На переконання експерта, наразі вкрай важливо чітко прописати підготовчо-процедурний процес проведення повоєнних виборів, «тому що їх неможливо в принципі провести одразу після припинення бойових дій». «Підкреслюю, неможливо, оскільки є величезна купа організаційних питань, які потребують чимало часу – як мінімум - два-три місяці. Зокрема, тут слід вказати на необхідність оновлення реєстру виборців, підготовку виборів за кордоном, ну, і формування нових чи оновлених виборчих комісій, тому що за роки війни відбулися дуже значні - я би навіть сказав - колосальні зміни», - наголошує Володимир Фесенко.
ВажливоУ разі ж проведення виборів під час війни, акцентує політолог, для різних груп населення необхідно розробити окремі процедури: «Наприклад, вибори за кордоном потребують підписання відповідних міжнародно-правових угод з конкретними країнами - просто так вибори провести там в дипломатичних установах, як було раніше, на жаль, неможливо, тому що занадто багато виборців і необхідно буде створювати дільниці в різних містах поза межами дипломатичних установ. Не менше питань викликає питання організації голосування на прифронтових територіях, які постійно перебувають під ударами. Особисто я не бачу, яким чином це все зробити... Дехто говорить в даному контексті про підземні сховища, але це, відверто кажучи, вкрай важко собі навітьуявити і тим більше – ретельно-відповідально прописати відповідні процедури», - зауважує експерт.
Також політолог вважає «абсолютно неможливим» голосування під час війни воїнів ЗСУ. Крім того, експерт окреслив ще низку «лише поверхневих» викликів, які є вершиною виборчого айсбергу: нормативи дій під час повітряних тривог чи блекаутів у час голосування, механізми забезпечення захисту виборчої документації, тощо. Зрештою, констатує Володимир Фесенко, «нормальні вибори» під час війни можливі виключно за умови повного припинення вогню. Під час активних бойових дій і паралельного продовження війни повітряної, підсумовує політолог, про повноцінні вибори годі навіть й мріяти.