США проти НАТО: чи поховає Трамп остаточно Північноатлантичний Альянс

Про те, що офіційний Вашингтон, який за 76 років існування НАТО був ключовим його цементуючим елементом, перегляне стосунки з Альянсом президент Трамп заявив у свіжому інтерв’ю CNN.

Зокрема, за словами очільника Білого дому, наразі членство США у НАТО — це, "безумовно, питання, над яким нам слід замислитися".

Надалі ж, проводячи паралелі між конфліктом в Ірані і повномасштабною війною Росії проти України, нинішній господар Овального кабінету підкреслив, що Америка не була зобов’язана допомагати Києву, коли РФ розпочала у 2022-му свою "СВО".

"Ми допомагаємо їм (країнам – членам Альянсу – Фокус), а вони не допомагають нам, і я думаю, що це дуже погано для НАТО", — зауважив американський лідер, додавши, що союзники підтримують мету США щодо запобігання отриманню Тегераном ядерної зброї, "але не хочуть вплутуватися у війну".

Які торги по лінії США — НАТО щодо України тривають в Північноатлантичному Альянсі

Нагадаємо, днями президент Сполучених Штатів закликав країни НАТО допомогти відновити прохід через стратегічно важливу Ормузьку протоку. Окремо він наголосив, що у разі відмови, на Північноатлантичний Альянс очікує "дуже погане майбутнє".

Зрештою, коли ціла низка провідних країн-членів НАТО відмовилась від участі у потенційній операції із захисту Ормузької протоки, Трамп заявив, що йому не потрібна ніяка допомога ззовні: "З огляду на те, що ми досягли такого військового успіху в Ірані, ми більше не потребуємо і не бажаємо допомоги країн НАТО — ми ніколи цього не потребували… Насправді, кажучи як президент Сполучених Штатів Америки, безперечно найпотужнішої країни у світі, ми не потребуємо допомоги ні від кого!".

Водночас президент Фінляндії Александр Стубб, який, до речі, перебуває у достатньо теплих стосунках з паном Трампом і систематично грає з ним у гольф, акцентував, що небажання європейських країн відгукнутись на прохання очільника Білого дому допомогти із захистом Ормузької протоки пов’язано з тим, що Штати не проконсультувалися з союзниками безпосередньо перед початком іранської операції.

Більш того, 57-річний фінський лідер запропонував американському колезі своєрідний геополітичний бартер, суть якого зводиться до того, що Європа дійсно могла би допомогти США розблокувати Ормузьку протоку у разі, якщо Дональд Трамп посприяє укладенню прийнятної саме для Києва мирної угоди з країною-агресоркою Росією.

Чи усвідомлює Трамп усі наслідки гострої кризи всередині НАТО

Свої побоювання щодо долі НАТО ще за першого президентства Трампа висловлював, зокрема Джон Болтон – тодішній його радник з питань національної безпеки, нагадує у розмові з Фокусом політолог Володимир Фесенко.

"Болтон навіть припускав, що за першої каденції Трамп може вивести США з НАТО, але цього зрештою не сталося. Зараз же Трамп дійсно говорить про намір переглянути участь Штатів в Альянсі, але не каже, що конкретно буде робити. Безумовно, привід для незадоволення в нього з’явився. Інша річ, щоб якщо би Трамп діяв за логікою НАТО, то перед початком історії в Ірані провів би попередні консультації з партнерами про спільну військову операцію, а не робив все так, як зробив", — підкреслює політолог.

Наголосивши на тому, що в рамках Альянсу існують чіткі механізми ухвалення рішень, експерт додав: "І тут слід окремо зазначити, що сфера Близького Сходу не є сферою діяльності НАТО. Нагадаю, коли США проводили свої військові операції проти Саддама Хусейна на початку 90-х та 2000-х років, вони це робили не під прапором НАТО – Штати створювали спеціальні коаліції і американці в принципі не робили з цього проблеми".

При цьому, акцентує Володимир Фесенко, те, що сталося зараз в Ірані, дійсно може стати додатковим приводом для Трампа переглянути стосунки США з НАТО: "Але не забуваймо і про те, що Штати почали це робити ще до війни на Близькому Сході а саме на саміті НАТО в лютому, у якому взяв участь заступник очільника Пентагону пан Колбі. Те, що він тоді повідомив європейським партнерам фактично означало, що НАТО буде трансформуватися. Тобто, йшлося про те, що США не виходитимуть з НАТО, але будуть відповідати лише за стратегічні питання. Умовно кажучи, США й надалі зберігатимуть ядерну парасольку над Європою, але не втручатимуться у будь-які прояви конвенційних загроз – тобто конфліктів з залученням звичайної, а не ядерної зброї. І якщо, наприклад, Росія здійснить якісь військові провокації проти країн Балтії, то це, за логікою Колбі – клопіт не Сполучених Штатів, а європейських країн. Ось в чому суть нового підходу США до Європи".

Таким чином, зміна НАТО-політики Вашингтону, констатує політолог, вже розпочалася, проте не в інтересах США повністю виходити з Північноатлантичного Альянсу.

"У разі виходу США з НАТО, Штати втратять важливі стратегічні бази, які їм потрібні, зокрема для впливу в регіоні Арктики, в Північній Атлантиці, на Кіпрі, тощо. Тому зараз розривати усі стосунки з НАТО для США означатиме рух всупереч своїм національним інтересам. Втім ще раз наголошую: зміни у стосунках з Альянсом з боку США вже розпочалися і вони неминуче будуть продовжуватися. Думаю, нинішня ситуація довкола Ірану певною мірою може ці зміни прискорити, тому що вона проявила гостру кризу в стосунках всередині НАТО", — резюмує Володимир Фесенко.

На його переконання, наразі йдеться про конфлікт інтересів всередині блоку. "Коли Трамп обурюється, що європейці не надають йому того, чого він потребує, він забуває по те, що сам ставився до партнерів зовсім не по-партнерськи. Тобто, Трамп хоче, щоб йому усі заглядали в рота і виконували все, що він забажає, а він при цьому не нестиме жодної відповідальності по відношенню до партнерів. В цьому контексті досить неординарну ідею озвучив президент Фінляндії Стубб. Не думаю, що ця ідея буде реалізована, але тим не менше він наполягає, що з Трампом потрібно домовлятися на трампівській мові – big deal: хочеш, щоб тобі Європа допомогла в Ормузькій протоці надавай в обмін допомогу Україні", — каже Володимир Фесенко.

Подібного штибу "бартер", зазначає політолог, дійсно міг би зняти напругу всередині НАТО, але, додає експерт, Трамп так не звик. "Трамп вважає, що тільки він має ухвалювати рішення. В цьому сенсі показовою є його реакція на Стармера. Трамп категорично не хоче розуміти, що Великобританія – парламентська країна, де уряд є колективним органом і не всі рішення ухвалює особисто прем’єр-міністр. До речі, в цьому проявився вкотре трампівський підхід: він дійсно дуже хоче бути авторитарним лідером", — акцентує політолог.

Загалом, на думку Володимира Фесенка, близькосхідний конфлікт може посилити кризу та напругу у стосунках між США та європейськими державами-членами НАТО. Водночас, прогнозує політолог, генсек НАТО Марк Рютте та інші євролідери намагатимуться згладити гострі кути і не довести ситуацію до повного "розлучення". Орім того, експерт висловив сподівання, що у Білому домі також є усвідомлення, що руйнація стосунків з європейцями суперечить національним інтересам США. Наразі ж криза у стосунках між Вашингтоном і НАТО є, але вона, запевняє Володимир Фесенко, "не кардинальна" і не така, що ставить НАТО на межу руйнації.

Яку тактичну лінію щодо НАТО проводитимуть надалі Трамп і Європа

Попри систематичні нападки президента США на НАТО загалом і окремі держави-члени, зокрема, Північноатлантичний Альянс збережеться, переконаний кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.

Зокрема, у розмові з Фокусом експерт констатував: "НАТО збережеться, але формат діяльності, не виключено, буде певною мірою обмежений. Наприклад, менше уваги приділятиметься самітам, зустрічам, спільним ініціативам, тощо. Радше Європа все більше і більше буде покладатися на власні сили і можливості. А ось Америка, думаю, надалі рухатиметься шляхом автономної діяльності в питаннях військових аспектів. Поряд з тим, не можу сказати, що Штати повністю самоусунуться в межах НАТО, позаяк це суперечить їх національним інтересам".

У разі, якщо Сполучені Штати відчутно зменшать свою участь в Альянсі, прогнозує Станіслав Желіховський, європейці посилюватимуть свої спроможності поза межами НАТО – скоріше за все, в рамках Європейського Союзу (ЄС) з паралельним залученням таких країн, як Великобританія, Японія, Канада, Україна.

"Якщо ми говоримо про глобальний оборонний сектор, то наразі реформується саме ЄС, тоді як Північноатлантичний Альянс, якщо не деградує, то точно тупцює на місці і не рухається вперед. З огляду на це, не має сенсу покладати якісь сподівання на розвиток Альянсу, який все ж таки був заточений на лідерство США. А оскільки США демонстративно самоусуваються Альянс припинить своє активне існування, як організація з запрограмованими на початках задачами", — наголошує експерт.

На його переконання, невдовзі ми можемо стати свідками того, що такі країни як Франція або Німеччина намагатимуться поза межами НАТО перебирати на себе лідерство і "штовхати європейський потяг вперед". У рамках же Альянсу, резюмує Станіслав Желіховський, попри політику Трампа, держави-члени блоку уникатимуть конфлікту з Америкою з тим, аби США не пішли на якісь більш радикальні кроки в плані повного дистанціювання себе від НАТО. Радше за все, припускає експерт, країни, що входять до Північноатлантичного Альянсу, очікуватимуть на зміну американської адміністрації з надією на те, що до Білого дому прийде інший президент, який реінкарнує НАТО.

З іншого боку, не виключає Станіслав Желіховський, наступником Трампа може стати людина з ще більш радикальними поглядами. Хай там як, але наразі, підсумовує аналітик, провідні європейські учасники НАТО, будучи переконаними, що ключовою перешкодою для відновлення повноцінного функціонування Альянсу є діючий господар Овального кабінету, роблять ставку на те, що з його відходом від владного керма Північноатлантичний Альянс ще розправить свої репутаційні крила.