Німці наступають: чи зможе Берлін створити ЄвроНАТО і що це означатиме для України

69-річний Фрідріх Мерц, який за підсумками позапланових виборів до Бундестагу привів блок християнських демократів (ХДС) до перемоги, озвучив достатньо резонансну заяву, що стосується системи глобальної безпеки.

Майбутній канцлер ФРН, який, до речі, послідовно підтримує надання Україні Taurus, реагуючи на сигнали Білого дому про готовність скасувати гарантії безпеки для Європи, які діють з 1945 року, заявив: "Я ніколи б не подумав, що мені доведеться сказати щось подібне, але після висловлювань Дональда Трампа… стає зрозумілим, що ця адміністрація не надто дбає про долю Європи. Власне, саме тому, моїм, як канцлера, абсолютним пріоритетом буде якнайшвидше зміцнення Європи, щоб крок за кроком ми могли дійсно досягти незалежності від США".

Мерц боїться втратити лідерство Німеччини

Крім того, пан Мерц недвозначно натякнув, що це завдання є настільки нагально-терміновим, що він не впевнений, чи будуть лідери Північноатлантичного альянсу, які збираються на черговий саміт у червні, "все ще говорити про НАТО в його нинішньому вигляді, чи нам доведеться набагато швидше створити незалежну європейську оборону".

Вельми і вельми показово, що Мерц поставив США за президентства Трампа на один рівень із Росією, яку в Німеччині повсякчас розглядають як ключову загрозу безпеці Європи. Водночас Фрідріх Мерц, коментуючи візити до США прем’єра Великобританії Кіра Стармера та французького лідера Емманюеля Макрона, підкреслив, що, мовляв, його не полишає відчуття FOMO (Fear of Missing Out — гостре побоювання пропустити щось важливе — ред.). З огляду на це майбутній очільник німецького уряду наголосив, що Берлін найближчими днями також "має бути там" (у США — ред.), оскільки ФРН, як і Лондон та Париж, входить до "великої трійки" європейських держав.

Слід зауважити, що Німеччина є другим за величиною донором військової допомоги Україні після США. Фрідріх Мерц запевняє, що хоче продовжити цю лінію, але, на відміну від Франції та Великобританії, він наразі стриманий щодо ідеї відправлення солдатів до України, щоб підтримати можливе припинення вогню. Втім, якщо проаналізувати трансформацію допомоги ФРН від захисних касок до Leopard, можна припустити, що якщо сьогодні пан Мерц каже "Ні", це зовсім не означає незворотність позиції в майбутньому.

З іншого боку, цілком очевидно, що Фрідріху Мерцу доведеться ходити по досить тонкій кризі з тим, аби з одного боку, боротися за геополітичне євролідерство Берліну, а з іншого — рухатися більш-менш в унісон з очікуванням пересічних німців конкретно в питанні підтримки України. До речі, свіжі опитування громадської думки у ФРН наочно демонструють, що 46% німців хочуть, щоб наступний федеральний уряд не підтримував Україну ані зброєю, ані грошима. За допомогу зброєю та коштами виступають 28% опитаних. Водночас 7% громадян Німеччини прагнуть допомагати Києву лише грішми, а ще 8% — виключно зброєю. Водночас 6% не визначилися, а 3% сказали, що їм взагалі байдуже щодо цього питання.

Які вигоди отримає Україна від ЄвроНАТО

Заяви майбутнього канцлера ФРН Фрідріха Мерца щодо нагальної необхідності створення європейської альтернативи НАТО, на думку політолога Ігоря Чаленка, є реакційними стосовно тактики Білого дому. "Мерц, як і деякі інші євролідери, реагує на демонстративні кроки Трампа в напрямку зближення з російським диктаторським режимом. В цьому сенсі маємо пам’ятати про те, що НАТО і створювалося в 1945 році як противага Радянському Союзу. Тому, в ситуації, коли Штати наразі заявляють про бажання зменшити власне фінансування армії щороку на 8%, наміри закривати свої військові бази, зокрема в Греції, з’являється певний безпековий вакуум", — зауважує експерт у розмові з Фокусом.

Принагідно підкресливши, що першим кейс умовного ЄвроНАТО усіляко намагався осідлати французький лідер Макрон, політолог констатував: "Водночас після виборів у Німеччині 23 лютого, конкретно в цьому напрямку відбувається певна конкуренція і Мерц, будучи доволі активним гравцем, намагається максимально увімкнутися в цей трек. Більш чітку політику Німеччини ми побачимо вже після формування там правлячої коаліції, але те, що Мерц, не втрачаючи часу, заявляє про свою позицію, є свідченням того, що офіційний Берлін збирається займати не останню роль у формуванні єдиної загальноєвропейської системи безпеки. Цю систему можна називати ЄвроНАТО, іншими словами, але зрозуміло, що Україна тут може зайняти одну з ключових позицій, завдяки досвіду і масштабам діяльності ЗСУ".

Зазначивши, що росіяни наразі усіляко проштовхують постійно чинний нейтралітет України, Ігор Чаленко акцентував: "В цій ситуації ініціативи Макрона/Мерца щодо необхідності створення ЄвроНАТО для нас є дуже хорошим показником, адже, зробивши паузу щодо Альянсу, Київ точно не зволікатиме з приєднанням до формування інших військово-політичних блоків, зокрема сил колективної європейської безпеки".

Чи може Європа створити дієву альтернативу НАТО

Нагадавши, що першим ідею про необхідність створення європейського прототипу НАТО озвучив президент Франції Емманюель Макрон, експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус у розмові з Фокусом зауважує наступне: "Якщо раніше європейці, реагуючи на ініціативи пана Макрона щодо суто європейських сил безпеки, запитували, мовляв, а навіщо це потрібно, адже в разі чого США нас врятують, то зараз картина кардинально змінилася. Ексцентричні заяви Трампа, передусім ті, які стосуються Гренландії — території члена Євросоюзу (ЄС) Данії, ставлять питання руба: "А в разі агресії проти ЄС, Сполучені Штати дійсно захищатимуть чи навпаки — допоможуть напасти на Європейський Союз, як свого часу нацистська Німеччина і Радянський Союз напали на Польщу?". Тобто зміна парадигми щодо того, що США можуть зіграти геть іншу роль — зворотну від тієї, яку вони відігравали по завершенню Другої світової війни, підштовхує європейські країни до усвідомлення необхідності побудови власних сил оборони".

На думку експерта, усі спроможності для достатньо оперативної побудови європейської системи безпеки наразі є. "Коли Україна просила танки, вона просила насамперед Abrams чи Leopard? Як на мене — "Леопарди", бо вони для нас набагато зручніші. І це — найкращий приклад того, що за великого бажання Європа може створити технічно оснащене ЄвроНАТО. Зрештою, давайте не забувати про той факт, що коли Друга світова тривала в Європі, формально йшлося про 3 вересня 1939 року. Водночас США увійшли в цю війну в грудні 1941-го. Тобто два роки війна йшла якось без участі Сполучених Штатів. Власне, тому, повертаючись до наших днів, констатую: усі сили, зокрема економічні, для побудови власної системи безпеки у Європи є — потрібно лише бажання".

Коли в Білому домі побачать реальні кроки європейців у напрямку побудови альтернативи НАТО, Трамп, прогнозує Іван Ус, увімкне задню: "З урахуванням особливої любові Трампа до різного роду провокацій, припускаю, що він, зауваживши, що досяг мети і Європа вже більше витрачає на власну безпеку, буде ініціювати повернення до нормального діалогу в межах НАТО. Але я далеко не впевнений, що Європа вже погодиться в межах Альянсу грати по колишніх правилах другорядну роль".

Натомість, моделює ситуацію експерт, Європа повсякчас демонструватиме Вашингтону, що монополії на глобальну безпеку в США більше не існує. Зрештою, підсумовує Іван Ус, Україна в будь-якому разі за активності Європи залишиться у виграші. Передусім тому, що суттєво наростивши виробництво власної зброї, європейці гранично оперативно надаватимуть її Києву, побоюючись, щоб війна не постукала безпосередньо у їхні двері.