Вчені заявили, що 42 тис років тому магнітне поле Землі тимчасово зруйнувалося (відео)

Завдяки викопним деревам вчені з'ясували, що зміна клімату, масові вимирання і навіть зміни в поведінці людини можуть бути безпосередньо пов'язані з останньою зміною напруженості магнітного поля Землі, пише Forbes.

"Знахідки стали можливими завдяки давнім деревам — агатис південний (або як їх ще називають новозеландські каурі), які зберігалися у відкладеннях понад 40 тис років. Агатис південний вважається найбільшим видом дерев у Новій Зеландії і одним з найдавніших на планеті", — розповів геолог та автор дослідження Кріс Терні з Університету Нового Південного Уельсу в Австралії.

Вчені досліджували кільця дерев каурі і з'ясували, що приблизно 40 тис років тому стався сплеск рівня радіовуглецю в атмосфері, викликаний колапсом магнітного поля.

Магнітне поле Землі захищає її поверхню від шкідливого випромінювання і високоенергетичних частинок. Коли це випромінювання потрапляє в атмосферу, воно взаємодіє з найближчими атомами азоту, викликаючи при цьому ядерну реакцію, яка виробляє слаборадіоактивний ізотоп вуглецю-14 (який у підсумку всотали в дерева каурі).

Висока концентрація вуглецю-14 у скам'янілих зразках свідчить про слабке магнітне поле, чим більше випромінювання проникає в атмосферу, тим більше виробляється вуглецю-14.

Аналізуючи річні кільця дерев, дослідники реконструювали криву вуглецю-14 протягом більше 40 тис років. Остання повна інверсія магнітного поля сталася близько 780 тис років тому, а часткова інверсія — від 105 тис до 103 тис і від 98 тис до 92 тис років тому.

Саме остання зміна магнітного поля Землі відома як подія Лашампа, названа на честь лавових потоків у Франції, де її вперше виявили. Цю подію вчені називають геомагнітним екскурсом — коли магнітні поля слабшають, але не змінюють полярність. Це сталося близько 41 тис років тому і тривало близько 800 років.

Грунтуючись на своїх вимірах, вчені раніше змогли встановити, що під час події Лашампа, магнітне поле Землі ослабло приблизно до 28% від його нормальної напруженості.

Однак нове дослідження показує, що події Лашампа передувало інше, значніше явище, коли близько 42 тис років тому магнітне поле Землі впало до 0-6% напруженості. Цей період вчені назвали "перехідним геомагнітних подією Адамса" або "подією Адамса" на честь письменника Дугласа Адамса.

Результати впливу події Адамса на навколишнє середовище Землі поки точно не виявлено, однак автори припускають, що зникаюче поле могло викликати суттєві зміни в озоновому шарі атмосфери Землі, що призвело до потенційно шкідливого ультрафіолетового випромінювання, яке досягає поверхні Землі і порушує погодні умови в усьому світі.

Дослідники порівняли свої результати із записами з ділянок у Тихому океані та використовували їх при моделюванні глобальної зміни клімату, виявивши, що зростання крижаних щитів, льодовиків над Північною Америкою, великі зрушення в основних вітрових поясах і системах тропічних штормів збігаються з передбачуваним руйнуванням захисного щита близько 41-42 тис років тому.

Також подія Адамса збігається з активним поширенням печерного живопису. Дослідники вважають, що кліматичні зміни змусили неандертальців шукати укриття в печерах набагато частіше, ніж раніше. Сліди охри на стінах печер наштовхують на думку, що неандертальці використовували її як сонцезахисний крем.

Крім того, не виключено, що зміни призвели до зникнення деяких тварин і рослин, а також до зростання конкуренції між групами неандертальців за відповідні житла, що й посприяло їх вимиранню. Хоча це лише припущення, вчені зазначають, що подія Адамса, в будь-якому випадку, стала важливим чинником у зміні клімату планети.