Річки і моря Марса нікуди не зникли, вони все ще знаходяться на планеті, — вчені

Дослідники вважають, що змогли відповісти на питання про те, куди поділася вода Червоної планети.

Вчені вважають, що нарешті змогли відповісти на давнє питання про те, куди зникла вода Марса. Про це повідомляє BBC.

За словами дослідників, велика частина марсіанської води до цих пір залишається на планеті та замкнена в пастці в зовнішньому шарі кори.

У рамках дослідження вчені використовували дані, отримані з орбітальних космічних апаратів, марсоходів і від метеоритів. Потім була створена комп'ютерна симуляція того, як Марс згодом втрачав воду.

Відомо, що понад 4 млрд років тому Марс був теплішим і вологішим і, можливо, з більш щільною атмосферою. Вода текла в річках, струмках і збиралася в ударних кратерах. Червона планета могла вміщати достатньо води, щоб покрити нею всю поверхню шаром із глибиною від 100 м до 1 км.

Приблизно 1 млрд років тому Марс перетворився на більш холодну та пустельну планету, яку ми бачимо сьогодні.

"Ми давно знали, що Марс був більш вологим у ранній історії. Але ніхто точно не міг сказати, куди вода зникла з часом. З попередніх досліджень ми вже знаємо, що частина цієї води полетіла в космос, а інша частина — замерзла на поверхні планети", — говорить планетолог із лондонського Музею природної історії Пітер Гріндрод.

Справа в тому, що магнітний щит Марса досить слабкий, щоб утримати компоненти води на планеті. Але швидкість, з якою водень — один із хімічних компонентів води, вислизає з атмосфери на сьогоднішній день, передбачає, що це не кінець історії.

"Якщо припустити, що поточний рівень втрат водню був таким же в минулому, це досить невелика кількість води, яка випаровується протягом часу", — говорить співавтор дослідження з Каліфорнійського технологічного інституту Єва Лінган Шеллер.

Іншими словами, велика частина марсіанської води повинна була піти в інше місце.

Результати комп'ютерного моделювання показують, що від 30% до 99% вихідної води Марса були замкнуті в мінералах і поховані в корі планети.

"Коли кора змінюється, вона забирає воду та пов'язує її в гідратованому мінералі, який вже містить воду у своїй структурі, тому ефективно її утримує", — зазначає співавтор із Каліфорнійського технологічного інституту Бетані Елманн.

Автори припускають, що більша частина води була втрачена між 4,1 і 3,7 млрд років тому, у відрізок марсіанської історії, відомий як Ноєвський період.