Голодні ігри. Понад чверть сонцеподібних зірок з'їдають свої власні планети

Нове дослідження вчених надає переконливі докази того, що до чверті всіх сонцеподібних зірок можуть мати жахливу звичку — готувати величезні страви з планет своїх власних систем, пише Cnet.

Однак нам не варто хвилюватися. Це досить хороша новина, оскільки вивчення цього процесу дозволить краще зрозуміти наш власний космічний будинок, а також те, як і де шукати інші схожі світи.

Вивчаючи все більше подвійних зоряних систем, в яких дві споріднені зірки обертаються навколо одна одної, вчені з'ясували, що ці пари відрізняються набагато більше, ніж передбачалося раніше. Особливо це стосується хімічного складу двох зірок.

Це суперечить припущенню вчених про те, що кожна з них була сформована з одного і того ж первісного "рагу", внаслідок чого пара повинна бути більш-менш ідентичною в хімічному сенсі.

Астрономи вивчили вибірку зі 107 подвійних пар сонцеподібних зірок. Вони з'ясували, що 33 бінарні зірки мали аномалію — високий вміст заліза, що суперечить поточним розумінням того, як еволюціонують зірки.

Два головні пояснення цього зоряного дивацтва — це те, що родинні зірки можуть якимось чином складатися з різних речовин із самого народження, або те, що одна із зірок з'їла одну або три планети. На думку дослідників, другий варіант більш вірогідний.

Як стверджує Лоренцо Спіна, провідний автор дослідження, це відкриття насправді є прекрасною новиною для планет нашої Сонячної системи, яка завжди була стабільною.

Наше Сонце не проявляє жодних ознак того, що найближчим часом воно зжере Меркурій, принаймні, не раніше, ніж воно стане червоним надгігантом і розшириться, щоб поглинути велику частину внутрішньої Сонячної системи, враховуючи Землю. Однак це станеться щонайменше через мільярд років, тож хвилюватися не варто.

Приблизно через 5 мільярдів років у Сонця закінчиться водень. Наразі наша зірка знаходиться в найстабільнішій фазі свого життєвого циклу, і так було з моменту народження Сонячної системи — майже 4,5 мільярдів років тому.

Однак коли весь водень буде витрачений, Сонце вийде з цієї стабільної фази. А коли в ядрі не залишиться водню для синтезу, навколо заповненого гелієм ядра сформується оболонка з термоядерного водню. Гравітаційні сили візьмуть верх, стискаючи ядро і дозволяючи решті частини Сонця розширюватися.

Наша зірка виросте і стане більшою, ніж ми можемо собі уявити — настільки, що поглине внутрішні планети, враховуючи Землю. Тоді Сонце стане червоним гігантом.

За оцінками астрономів, Сонцю залишилося приблизно 7-8 мільярдів років до того, як воно спалахне і помре. Можливо, на той час людство вже давно зникне, а можливо, ми вже колонізуємо іншу планету.

Учені сподіваються, що нове дослідження може допомогти в пошуку схожих на Землю планет, на яких може існувати життя навколо інших зірок.

На думку експертів, зірки, які поглинають свої планети, варто викреслити зі списку місць, де варто шукати життя, тому що такі системи з меншою ймовірністю будуть досить стабільними для її розвитку.