Люди можуть худнути лише від пережовування їжі: але є один нюанс

15 років тому під час експерименту вчений Пітер Лукас згриз майже три кілограми моркви, намагаючись перевірити, чи зможе він з'їсти необхідну кількість коренеплодів, щоб задовольнити потреби свого організму. На жаль, експеримент довелося припинити, а моркву залишити кроликам. Тоді багато хто вважав його дослідження дивним, але частина ентузіастів все ж таки знайшла його надхненним і продовжила, пише Inverse.

Двоє колишніх лікарів Лукаса вирішили повторити дослідження. Вчені озброїлися новітніми вимірювальними технологіями, великою кількістю жуйки без запаху і почали. Для експерименту зібрали групу з 21 випробуваного, їхні голови були поміщені у спеціальні капсули, які допомагали виміряти кількість витраченої енергії. Перші 45 хвилин піддослідні провели в капсулі нерухомо — вчені дізналися, скільки енергії вони витрачають у стані спокою, а опісля — їх попросили жувати два види жуйки, одну жорсткішу за іншу.

В результаті вчені виявили, що жування збільшує кількість споживаної енергії в середньому на 10-15%. Відмінний результат! Здавалося б, жуй селеру і втрачай вагу. Але, на жаль, на жування людина витрачає менш як годину на день — у середньому близько 30-35 хвилин.

Вчені дійшли висновку, що витрати людини на жування мізерно малі — на пережовування їжі ми витрачаємо лише 1% своєї щоденної енергії. Інша річ тварини. Наприклад, орангутанги витрачають приблизно 6,6 години на пережовування, корови можуть жувати протягом восьми годин, а панди взагалі готові гризти бамбук 12 годин на день.

Так вчені також розвінчали міф про силу селери та продукти з негативною калорійністю. Такі речовини справді існують у природі, проте навряд чи нам сподобається їх жувати. Так, на думку дієтологів, продуктом із негативною калорійністю може бути і газонна трава, але тільки тому, що ми не зможемо її перетравити.

Крім того, це розповідає вченим більше про те, що ми відрізняємося від наших стародавніх предків. Адже вони набагато більше часу витрачали на жування їжі! Отримані під час дослідження дані розкажуть про те, як розвивалася наша анатомія — людство навчилося готувати їжу, тим самим скоротивши час її жування і значно знизивши обсяги необхідної для цього енергії. Звільнену енергію можна було перенаправити на розвиток навичок для виживання та розмноження.

До речі, нове дослідження схвалив і натхненник групи вчених Пітер Лукас. Він вважає, що використання жувальної гумки не таке ідеальне, як використання реальної їжі. Але для першої оцінки цілком зійде.

Нагадаємо, раніше Фокус писав, чому психологи не радять голодувати під час стресу — харчові розлади можуть бути першим дзвіночком психічних.