Коли люди почали вбивати одне одного: вчені знайшли останки перших жертв насильствака
На південному заході Франції у глибині печери покоїться, мабуть, перша в історії Європи жертва вбивства. Ймовірно, його скоїли тупим предметом, як от кам'яна сокира, а жертва померла через деякий час від отриманих травм.
У 1868 році вперше виявили скельну стоянку кроманьйонців, де також знайшли останки восьми осіб Homo sapiens. Вважається, що вони жили між 31 000 і 33 000 років тому, в середині верхнього палеоліту. Сьогодні ці четверо дорослих та дітей є найдавнішими доказами появи предків сучасної людини, які коли-небудь знайшли на території Європи. Про це розповідає IFLScience.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Вчені знайшли дивний та підозрілий дефект на лобовій кістці одного черепа древньої людини, знайденої тут. Однак є кілька думок щодо того, що могло статися. Одні фахівці вважають, що травму отримано задовго до смерті, інші пояснюють його як посмертне ушкодження.
Зараз же останки зберігаються в Національному музеї природничої історії в Парижі, де частково їх "склеїли" вздовж лінії розлому. І щоб отримати остаточні відповіді, вчені використали комп'ютерну томографію (КТ) з високою роздільною здатністю для реконструкції 3D-моделі черепа.
Водночас вони помітили, що "відкриті поверхні перелому […] є гладкими і хвилястими, як і при передсмертному переломі", тому можна зробити висновки, що покійний отримав травму незадовго до смерті.
Дослідники пішли далі і вирішили порівняти пошкодження черепно-мозковими травмами, які притаманні древньому періоду, щоб отримати чіткішу картину, через що саме померла та людина. Зокрема вони виявили, що пористе волокнисте кісткове утворення дуже нагадувало те, що спостерігалося у жертв черепно-мозкових травм під час Громадянської війни у США.
Здебільшого від таких отриманих травм солдати ще жили короткий період, а потім хворіли на запалення мозкових оболон (менінгіт), від бактеріальної інфекції, яка спричиняла набряк.
За словами фахівців, смерть, якій передували марення і коматозний стан, іноді з судомами, наставала через місяць або кілька тижнів після отримання початкової травми. Можливо, те саме відбулося і з древньою людиною.
На підтвердження цієї теорії можна взяти загоєння дефекту, що зі свого боку свідчить не про миттєву смерть, а що жертва загинула впродовж місяця.
Ба більше, рана виникла над лінією крисів капелюха, тобто її можна вважати наслідком насильницького нападу, а не випадкового удару по голові.
Дослідники додають, що пошкодження нагадує травму з проникненням від тупого предмета з тупим краєм, а не гострим, який притаманний зброї чи знаряддям праці. Можливо, тут використали кам'яну сокиру.
Загалом можна вважати знахідки певним джерелом інформації, що дозволяє краще зрозуміти насильство ранніх Homo sapiens. Окрім цього, можна припустити, що смертельні конфлікти вже були частиною життя, коли наші предки прибули до Європи.
У випадку з кроманьйонцем, однак, відсутність таких травм в інших людей дозволяє висунути теорію, що ця конкретна сутичка була поодиноким випадком, а не частиною масового вбивства.
Раніше Фокус розповідав про те, як і коли перші люди осідлали коней. Досліджуючи останки 156 скелетів, команда звертала увагу на ознаки "синдрому вершника" і виявила кілька цікавих фактів.
Також розбирався, яким людям вдалося пережити Льодовиковий період. До періоду великого замерзання на території сучасної Європи процвітала Граветтська культура.