Кричать без угаву. Вчені розповіли, як ефективно "задушити" дитячі істерики

Батьки можуть боятися дитячих істерик, коли дитина ридає, брикається і кричить під час спалаху гніву, проте експерти впевнені, що такий спосіб прояву емоцій насправді корисний для розвитку малюків, пише Daily Mail.

Криза — це стандартна фізіологічна реакція, пов'язана з природною системою виявлення загроз мозку. Оскільки діти ще не здатні впорядковувати емоції, які долають їх, такий спосіб звільнення від емоцій, що переповнюють, дозволяє їм звільнитися від їх великої кількості.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами експертки з виховання дітей Рейчел Фіц Ді, як і дорослі, діти почуваються емоційно перевантаженими, але, на відміну від перших, просто не знають, як упоратися з цим станом, а тому використовують єдиний доступний спосіб — зриваються і впадають в істерику. Експерти вважають, що дітям буде простіше впоратися з подібними ситуаціями надалі, якщо батьки зможуть надати їм простір, щоб вони змогли прожити цей досвід, а їхня самооцінка не постраждала. Для цього батькам рекомендують ставитись до істерики малюків з "люблячим співчуттям і повагою".

Дослідження показують, що істерики, як правило, починаються у віці близько 18 місяців і досягають піку у віці від 2 до 3 років. Вчені виявили що:

• у 87% дітей істерики бувають у віці від 18 до 24 місяців;
• у 91% — у віці від 30 до 36 місяців;
• у 59% — у віці від 42 до 48 місяців.

За словами Фіц Ді, важливо розуміти, що істерика є нормальною та цілком природною реакцією, а єдина різниця між дорослими та дітьми полягає в тому, що останні просто не мають достатньо досвіду та зрілості, щоб не допустити істерики. Перші зриви починаються у ранньому дитинстві, по суті, з першого дня народження, разом з тим, як у малюка розвивається глибший і складніший емоційний зв'язок. І доки їхня кора головного мозку все ще розвивається, єдиним способом поділитися з дорослими тим, що їх турбує, є вираження своїх почуттів, часто у вигляді істерики.

За словами вчених з Університету Арканзасу, результати їхнього дослідження свідчать про те, що діти з порушеннями мови та аутизмом, наприклад, схильні до частих та агресивних нападів гніву. Причиною цього є "додаткове розчарування, пов'язане з труднощами самовираження".

Фітц Ді також зазначає, що однією з найпоширеніших причин спалахів гніву є голод. Річ у тому, що немовлята і маленькі діти надзвичайно активно розвиваються, як тілом, так і мозком, а тому потребують постійного припливу їжі. Однак у них крихітні шлунки, а тому вони постійно потребують поповнення "запасів енергії".

Експерти зазначають, що без відносно постійного припливу здорових жирів, вуглеводів та фруктових цукрів відбувається "завмирання" — в результаті мозок не може мислити ясно, а найменший тригер здатний підштовхнути до істерики. Ще двома найпоширенішими тригерами дитячих істерик вважаються втома та розчарування, проте їх, як правило, набагато простіше помітити.

Вчені відзначають, що малюки здатні впоратися з невеликим голодом та втомою, проте, якщо до них додати ще краплю розчарування — дитина буде пригнічена, а істерики не уникнути. Однак дослідники відзначають, що помітивши перші прояви наближення істерики, її все ж таки можна уникнути.

Як запобігти істериці малюків

• Забезпечити доступ до здорових поживних закусок.
• Надати можливість відпочинку, а також незалежності та автономії – простими словами, дозвольте своїй дитині робити щось самостійно.
• Якщо на горизонті маячить криза, постарайтеся відволікти малюків, а дорослішим дайте зрозуміти, що ви бачите їхнє розчарування і запитайте, що могло б їм допомогти.

Раніше Фокус писав про те, що вчені назвали вік, у якому діти перестають вірити словам дорослих.