Допоможе низька гравітація. На орбіті Землі запускають дослідження раку

Новий проєкт передбачає запуск нової партії експериментів зі стовбуровими клітинами на Міжнародну космічну станцію (МКС), а також спостереження за тим, як космос впливає на життєздатність стовбурових клітин у астронавтів, пише Science Alert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал . Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Професорка Катріона Джеймісон з Медичної школи Каліфорнійського Університету (КУ) в Сан-Дієго та Інституту стовбурових клітин Сенфорда наголошує, що унікальні задачі космосу можуть дати можливість прискореного розуміння розвитку раку. Проводячи ці експерименти в зоні низької гравітації на орбіті Землі, команда може допомогти сформувати інноваційні стратегії боротьби зі стовбуровими клітинами раку.

Команда Інституту стовбурових клітин Сенфорда використовує унікальні умови мікрогравітації, які можуть прискорити старіння, викликати запалення і порушити імунну функцію стовбурових клітин людини. Ці дослідження спрямовані не тільки на збереження здоров'я астронавтів; вони також здатні відкрити безцінні можливості для лікування раку вдома, на Землі.

Це сміливе підприємство є другим польотом на МКС у межах програми Axiom Space Private Astronaut Mission. Перша місія, Axiom Mission 1 (Ax-1), була спрямована на створення моделей прогнозування імунної дисфункції та передракових стовбурових клітин. Під час місії було зроблено вражаюче відкриття: виявилося, що ракові стовбурові клітини легше омолоджуються на низькій навколоземній орбіті, демонструючи стійкість до традиційних методів лікування.

Під час подальшої місії Axiom Mission 2 (Ax-2) дослідники відправили мініатюрні версії лейкемії, колоректального раку і раку молочної залози на низьку гравітацію земної орбіти. Їхня мета — з'ясувати, як ракові пухлини розвивають стійкість до стандартних методів лікування. Вони вводитимуть два інгібітори ADAR1 — федратиніб і ребециніб, щоб вивчити, чи можуть вони зупинити ріст ракових клітин і вплинути на перебіг хвороби. Відомо, що надмірне виробництво ADAR1 допомагає раковим клітинам обходити природні захисні механізми організму.

Крім того, вчені планують провести довгострокове дослідження здоров'я астронавтів на борту МКС, вивчаючи стовбурові клітини на різних етапах — до, під час і після космічного польоту. Зразки крові будуть досліджені для контролю роботи ферментів, що редагують ДНК і РНК, які пов'язані з імунною дисфункцією і передраковими зрушеннями. Це може дати цінні відомості для розробки профілактичних заходів.

Ці новаторські експерименти, що проводяться під егідою Центру орбітальних досліджень стовбурових клітин у космосі за підтримки НАСА, триватимуть 10 днів. Зібрані дані потім будуть відправлені в Каліфорнійський університет у Сан-Дієго для детального аналізу.

За словами Джеймісон, завдяки зростаючій підтримці з боку НАСА, спонсорів-філантропів та їхніх партнерів у комерційній космічній індустрії, вони стоять на порозі нової ери. Епохи, коли космос служить кордоном для чудових і значущих досягнень у галузі науки про здоров'я.

Раніше Фокус писав про те, що ж відбувається з людською кров'ю в космосі. На Землі кровоносні судини звужуються та розширюються залежно від потреб нашого організму. Але в космосі обидві ці завдання стають складними.