Чубака із глибин океану. Вчені розповіли, на кого була б схожа русалонька насправді

Ще в Стародавній Сирії люди поклонялися Атаргатіс, богині, що правила родючістю і являла собою напівлюдину-напіврибу. Потім у Стародавній Греції моряки тремтіли від страху та похоті в морях перед сиренами, які "могли запросто заспівати їх до смерті". Крім того, ця загадкова істота стала головним персонажем казки Ганса Крістіана Андерсена "Русалонька", яку Дісней адаптував у вигляді мультфільму, а тепер і фільму, пише Science Focus.

Однак чи може насправді напівлюдина-напівриба жити на Землі і якщо так, на що б це було схоже? На ці запитання відповіла морська біологиня, професорка Хелен Скейлз. За її словами, те, що можна сказати, напевно — плавати з хвостом надзвичайно зручно. Дослідниця використала моноплавник, тим самим перетворивши ноги "в один великий хвіст" і зробила висновок, що це дійсно хороший спосіб рухатися.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Біологиня припускає, що насправді проблема полягатиме не в рибній половині русалоньки, а у людському тулубі, який недостатньо еволюціонував, щоб мати можливість довго перебувати під водою.

Скейлз зазначає, що насправді у всій цій ситуації її турбує дихання. Якщо вам необхідно випливти на поверхню, щоб зробити вдих, значить вам знадобиться щось більш схоже на дихало, ніж ніс або рот. До речі, саме тому у крокодилів ніздрі розташовані вище на голові, щоб їм було легко дихати на поверхні.

Водночас якби русалоньки вели виключно водне життя, їм ймовірно знадобилися б зябра, яких схоже у них немає. У такому разі, за словами Скейлза, вони мали розвинути якийсь інший спосіб забезпечення себе киснем.

Морська біологиня зазначає, що анатомія морських ссавців пристосована до виживання в океані протягом довгого часу. Однак, якщо людина-дайвер занурюється під воду, її легені вдвоє зменшуються кожні 10 метрів від тиску. Наприклад, кашалоти для цього мають спеціальну грудну клітину, яка захищає їхні легені, щоб подібного не відбувалося. У них також багато міоглобіну у м'язах і крові, який має набагато більшу схожість до кисню. А тому, за словами Скейлз, у русалок має бути щось подібне

Також дослідниця зазначає, що людські руки, ймовірно, чудово підходять для життя на суші, проте поставили б русалок у невигідне становище в океані. Річ у тому, що руки не зовсім зручні для плавання, через що у китів, наприклад, і розвинулися ласти. Скейлс зазначає, що якби русалки мали довшу еволюційну історію, то, ймовірно, щось мало б статися з їхніми руками, щоб вони стали зручнішими.

Проте дослідниця зазначає, що у русалок насправді цілком могли залишитися й руки, якщо на те була еволюційна причина: наприклад, збирання їжі було пріоритетнішим за швидке переміщення.

Підсумувавши Скейлз зазначає, що суміш риби й людини є найгіршим з обох світів. І це не змінилося б, навіть якби у русалки були людські ноги та голова риби. Вчена зазначає, що навіть якби русалки навчилися дихати під водою і плавати, розмахуючи руками, їм знадобилося б щось, що могло б захистити їх від надзвичайно холодного океану взимку. На жаль, у цьому випадку у русалоньки тільки два вибори — або набрати товстий шар жиру, щоб не замерзнути, або піти шляхом морської видри й завести хутро.

Раніше Фокус писав про будинок з привидами та красунею-русалкою: легенди та скарби загадкової бухти в Шотландії.