Моторошна історія станцій на Антарктиді: чому російські вчені вбивали за шахи та спойлери книг

Злочинність — рідкісне явище в Антарктиді через нечисленність людського населення та відсутність правової бази, яка б регулювала поведінку пінгвінів. А проте монотонне та ізольоване існування дослідницьких станцій на континенті стало свідком кількох вартих уваги інцидентів протягом багатьох років, пише IFLScience.

Наприклад, у 1984 році член аргентинської дослідницької групи вдався до підпалу своєї дослідницької станції після відплиття останнього судна з вантажем, щоб не переживати суворі зимові місяці. Крім того, у 1996 році суперечка між персоналом на американській базі завершилася бійкою з використанням молотків.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Інший інцидент, про який варто згадати, пов'язаний з двома радянськими вченими, призвів до своєрідної заборони на шахи на всій дослідницькій станції, як повідомляють численні джерела. Згідно з розповіддю, на російській станції "Восток" у 1959 році психічна стабільність одного з науковців погіршилася після програшу в шахи, що призвело до жорстокого нападу на свого опонента і вбивства його сокирою.

Деякі джерела припускають, що ця трагічна подія спонукала Радянський Союз, а згодом і Росію, заборонити шахи не лише в Антарктиді, а й у космосі, зважаючи на схожі умови ізоляції. Попри те, що цей наратив підтримують деякі особи, які перебувають на дослідницьких базах, він має ознаки міської легенди.

Про інцидент відомо дуже мало, а в альтернативних версіях жертву зображено як просто пораненого, а не як загиблого. Крім того, шахи в космосі офіційно не заборонені, про що свідчить відома партія, зіграна по радіо між російським космонавтом і представниками із Землі, яка завершилася внічию, без жодних епізодів насильства.

У 2018 році схожий випадок потрапив у заголовки газет, коли 55-річний інженер-електрик Сергій Савицький зарізав 52-річного зварювальника Олега Бєлогузова на дослідницькій станції "Беллінсгаузен". Тогочасні таблоїди припускали, що інцидент стався через те, що Бєлогузов часто псував кінцівки книг, які читав Савицький, порушуючи його відпочинок.

Однак достовірність цієї конкретної деталі залишається неперевіреною і, найімовірніше, неправдивою. Агенція Associated Press приписувала Савицькому, який страждав на психічні розлади, вплив напруженості в обмеженому просторі, а не передчасне розкриття розв'язки "Грозового перевалу".

Хоча ці історії схожі на кумедні анекдоти і слугують застереженням щодо наслідків ізоляції, нестача інформації про шаховий інцидент у поєднанні з відсутністю сучасних новинних повідомлень змушує нас вважати його прикрашеною подією, якщо не відвертою міською легендою. Ентузіасти шахів, які проводили розслідування на Chess Stack Exchange, вважають, що ця історія вперше з'явилася у 1980-х роках.

Всупереч уявленням про заборону, пов'язану з вбивчими тенденціями, у 1978 році серед радянських дослідників в Антарктиді розгорнувся п'ятимісячний чемпіонат з шахів. Виникнення такої події видається неймовірним, якби шахи справді заборонили через їхній зв'язок із вбивствами кількома десятиліттями раніше.

Раніше Фокус писав про справжній Fallout у Росії: чому навіть постояти біля озера Карачай смертельно небезпечно.