Ще до появи писемності. Як древні єгиптяни виміряли першу годину, змінивши час
Людство почало вимірювати час тисячі років назад, тому простежити походження одиниць вимірювання часу — непросте завдання. Проте, деякі одиниці вимірювання часу, що походять від астрономічних явищ, просто пояснити й, ймовірно, вони виникли незалежно в різних культурах світу.
Існують часові виміри, які не мають чітких асоціацій із будь-якими астрономічними явищами. Двома прикладами таких вимірів є тиждень і година. Про походження години можна дізнатися з давніх єгипетських ієрогліфічних текстів, які надають нам нові цінні знання, пише IFLScience.
Зародження вимірювання часу можна простежити в регіоні, що охоплює Північну Африку і Близький Схід, згодом його прийняли в Європі, а потім у всьому світі в сучасну епоху.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Значну роль у розвитку вимірювання часу відіграв Стародавній Єгипет. Найдавніші письмена цієї стародавньої цивілізації, відомі як Тексти пірамід і датовані 2400 роками до н. е., містять термін "wnwt" (приблизно вимовляється як "wenut"), який асоціюється з ніччю.
Ієрогліфічний символ, що позначає "wnwt", зображує зірку. Щоб зрозуміти еволюцію слова "wnwt" і його сучасний переклад як "година", звернімося до міста Асьют близько 2000 року до нашої ери. Саме там на внутрішній поверхні прямокутних дерев'яних кришок трун час від часу прикрашали астрономічні таблиці.
Ці таблиці складаються зі стовпчиків, що представляють 10-денні інтервали в межах року, оскільки єгипетський календар складався з 12 місяців, кожен з яких охоплював три 10-денні "тижні", за якими слідували п'ять святкових днів.
У кожному стовпчику записано 12 назв зірок, що утворюють 12 рядків. Уся таблиця зображує трансформації зоряного неба протягом року, подібно до сучасної зоряної карти. Ці 12 зірок представляють найдавніший систематичний поділ ночі на 12 часових сегментів, кожен з яких керується певною зіркою. Однак термін "wnwt" у зв'язку з цими таблицями зоряного неба явно відсутній.
Проте, близько 1210 року до н. е. в період Нового царства встановлено чіткий зв'язок між кількістю рядів і терміном "wnwt". Осіріон в Абідосі є скарбницею астрономічних знань, в якому містяться інструкції з виготовлення сонячного годинника, текст, що описує рух зірок, а також зоряна таблиця. Примітно, що в цій унікальній зоряній таблиці 12 рядків чітко позначені терміном "wnwt".
На час Нового царства існувало 12 нічних wnwt і 12 денних wnwt, які слугували окремими одиницями вимірювання часу. Сформувалася концепція години, майже схожа на сучасну форму, за двома винятками:
- По-перше, хоча існувало 12 денних і 12 нічних годин, вони завжди виражалися окремо і не об'єднувалися в 24-годинну добу. Денний час вимірювався за допомогою тіней, які відкидало сонце, тоді як нічний час визначався переважно за зірками.
- По-друге, "wnwt" Нового царства і наша сучасна година відрізняються за тривалістю. Сонячний і водяний годинники наочно ілюструють коливання тривалості "wnwt" протягом року: довші нічні години припадають на період зимового сонцестояння, а довші денні години — на період літнього сонцестояння.
Щоб зрозуміти походження числа 12 або 24, ми повинні з'ясувати, чому обрано 12 зірок на 10-денний період, оскільки це рішення, ймовірно, лежить в основі справжньої генези години. Чи було 12 просто зручним числом? Хоча це залишається можливим, походження таблиць зоряного неба натякає на альтернативне пояснення.
Стародавні єгиптяни вирішили використати видатну зірку Сіріус як модель і вибрали інші зірки на основі їхньої поведінки, схожої на поведінку Сіріуса. Важливо, що ці зорі-хронометри зникали на 70 днів щороку, повторюючи поведінку Сіріуса, навіть якщо інші зорі не були такими яскравими.
На зоряній таблиці в храмі Осіріон вказані дати, коли кожні 10 днів зникає одна зірка, подібна до Сіріуса, а інша з'являється знову протягом усього року. Залежно від пори року, щоночі видно від 10 до 14 таких зірок. Якщо записувати спостереження з 10-денними інтервалами протягом року, виходить таблиця, що має разючу схожість з таблицями на трунах.
До 2000 року до н. е. таблиця стала більше схематичною, ніж строго точною, і матеріалізувалася 12-рядна таблиця, яка врешті-решт досягла кульмінації у вигляді таблиць на трунах, які можна побачити в музеях Єгипту та інших місцях.
Ймовірно, що вибір 12 як кількості нічних годин, а згодом і 24 як загальної кількості годин від полудня до полудня може бути пов'язаний з10-денним тижнем. Так, витоки нашої сучасної години випливають з поєднання рішень, прийнятих понад 4 000 років тому.
Раніше Фокус писав, де знаходиться перша піраміда у світі. Виявляється, вона далеко за межами Єгипту.
А також ми розповідали про загадки грецької мавпи. Відкриття приматів, яке переписало історію.