Сон — найкращі ліки. Мозок самостійно регулює рівень цукру в крові, коли спить

Хороший сон — це не тільки запорука бадьорості й готовності до нового дня, а й найважливіша роль у контролі рівня цукру в крові. Нещодавнє дослідження, проведене вченими Каліфорнійського університету в Берклі, показало, що специфічні патерни мозкових хвиль під час глибокого сну можуть впливати на перебіг цього процесу, пише New Atlas.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Усі ми знаємо, що сон дуже важливий для підтримки здоров'я. Відсутність достатнього сну пов'язана з різними проблемами зі здоров'ям, включно зі слабоумством і діабетом. У разі діабету нестача сну може призвести до проблем із регулюванням рівня цукру в крові, тоді як якісний сон може сприяти його підвищенню.

У цьому дослідженні основна увага приділяється стадії глибокого сну або стадії 3 нешвидкого сну, яка відома як дельта-сон. Під час цієї стадії, що становить приблизно чверть усього часу сну, наш мозок виробляє великі хвилі, відомі як дельта-хвилі, і повільні коливання. Вважається, що ці хвилі, коли вони працюють синхронно, відіграють певну роль у навчанні та пам'яті. Однак нове дослідження дає змогу припустити, що вони також відіграють найважливішу роль у контролі рівня цукру в крові.

Метью Вокер, автор-кореспондент дослідження, пояснює, що ці синхронізовані мозкові хвилі працюють як ланцюгова реакція. Вони починаються в мозку, потім переходять у серце і, нарешті, впливають на регуляцію рівня цукру в крові. Зокрема, поєднання сонних веретен і повільних хвиль може передбачити підвищення чутливості організму до інсуліну — гормону, який допомагає контролювати рівень глюкози в крові.

Вивчивши дані сну 647 учасників дослідження та результати вимірювання рівня глюкози в крові наступного ранку, автори виявили чітку закономірність. Взаємозв'язок цих мозкових хвиль під час глибокого сну пророкував контроль рівня цукру в крові наступного дня, незалежно від інших чинників, як-от вік, стать, загальна якість і тривалість сну.

Ці мозкові хвилі під час глибокого сну пов'язані не тільки з чутливістю до інсуліну, а й із реакцією нашої нервової системи на заспокоєння, що виражається в зміні частоти серцевих скорочень. А вже ця реакція, зі свого боку, підвищує чутливість організму до інсуліну, допомагаючи клітинам засвоювати глюкозу з кровотоку та запобігаючи різким стрибкам рівня цукру в крові.

Ці висновки було підтверджено під час аналогічного дослідження, проведеного тією самою групою фахівців за участю більшої групи з 1900 осіб, у якому знову-таки виявилося, що мозкові хвилі глибокого сну пророкують поліпшення контролю рівня глюкози в крові.

Попри те, що це відкриття є цікавим, дослідники попереджають, що воно не замінює відомий зв'язок між діабетом і сном як фактором ризику розвитку захворювання. Навпаки, воно додає ще один шар розуміння цього захворювання та може послужити новим способом прогнозування рівня цукру в крові.

Співавторка дослідження Віома Шах наголошує на потенційних наслідках дослідження, заявляючи, що отримані результати дають змогу використовувати новий неінвазивний інструмент (мозкові хвилі глибокого сну) для картування та прогнозування контролю рівня цукру в крові.

Це дослідження дає нам ще одну причину для того, щоб приділяти першочергову увагу повноцінному й достатньому сну, особливо для людей, які страждають на діабет. Краще розуміючи взаємозв'язок між режимом сну та контролем рівня цукру в крові, ми можемо активніше керувати своїм здоров'ям і всіляко зміцнювати його.

Раніше Фокус писав про те, що регулярний короткий сон може уповільнити старіння мозку. Нове дослідження показало, що регулярні короткі періоди сну або дрімоти можуть допомогти зберегти молодість нашого мозку, що потенційно може знизити ризик розвитку деменції та інших когнітивних захворювань.

Також Фокус писав про те, що до 2050 року кількість випадків діабету у світі подвоїться. Від мільйонів до мільярдів: нове дослідження розкриває похмурі перспективи розвитку діабету в усьому світі.

Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових та медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має лише інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.